1. Склад, класифікація та оцінка основних засобів в бюджетних установах.
2. Облік ліквідації основних засобів
3. Облік безкоштовної передачі основних засобів.
4. Облік реалізації основних засобів.
Висновки.
Додатки.
Список літератури.
Вступ
В умовах розвитку економічних відносин в Україні бюджетні та наукові установи виступають як частина єдиного народногосподарського комплексу, причому відносно відокремлена його частина. Це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин та передбачає здійснення специфічних функцій даних установ. Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.
На сучасному етапі розвиток суспільного виробництва забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бюджетного обліку.
За допомогою бюджетного обліку здійснюється безпосередній контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним використанням бюджетних коштів.
Серед напрямків бюджетного обліку чималу роль відіграє облік основних засобів.
Бюджетні установи для здійснення своєї діяльності забезпечені основними засобами, які є частиною національного багатства країни. Тому правильна організація обліку використання основних засобів бюджетними організаціями має важливе народногосподарське значення у справі подальшого економічного підйому країни та збереження великої кількості коштів, що спрямовуються на капітальне будівництво.
Бухгалтерський облік основних засобів в бюджетних установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.
І серед цих задач чимале значення має облік вибуття основних засобів, якому і присвячена тема моєї курсової роботи.
1. СКЛАД, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ .
При веденні обліку основних засобів в бюджетних установах використовуються наступні нормативні документи:
§Інструкція з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, Міністерство фінансів, 10 березня 1987 року, № 61;
§Інструкція з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства, Міністерства економіки України та Держкомстату України від 2 грудня 1997 року № 124/136/71;
§Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства та Міністерства економіки України від 2 грудня 1997 року № 126/137;
§Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, від 30 жовтня 1998 року, № 90.
На сьогоднішній день основною є інструкція № 124/136/71 від 2 грудня 1997 року, а всі нормативні документи, в тому числі й інструкція № 61, якими раніше керувалися бюджетні установи України, діють у тій частині, що не суперечить знову прийнятій інструкції.
Згідно з інструкцією з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства, Міністерства економіки України та Держкомстату України від 2 грудня 1997 року № 124/136/71, основними засобами вважаються матеріальні цінності, які використовуються в діяльності установ протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним та моральним зносом.
В бюджетних установах не створюються матеріальні блага і основні засоби безпосередньо не приймають участі у виробництві готової продукції, а обслуговують процеси по задоволенню соціально-культурних потреб населення та здійсненню функцій державного управління у країні, тобто являються невиробничими основними засобами.
До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарчий інвентар та приладдя, столовий та кухонний інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження і капітальні вкладення в них, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та інші основні засоби.
Незалежно від вартості та строку служби до основних засобів належать:
§сільськогосподарські машини та знаряддя;
§будівельний механізований інструмент;
§робоча та продуктивна худоба;
§усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
§музейні цінності, крім музейних експонатів (предметів мистецтва і природознавства, старовини і народного побуту, експонатів наукового, історичного і технічного значення);
§експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах;
§сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 30 % від суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (декорації, меблі і реквізити, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, парики);
§документація з типового проектування;
§бібліотечні фонди.
До основних засобів належать також капітальні вкладення на покращення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), в орендовані будинки, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів.
Капітальні вкладення в багаторічні насадження, на покращення земель вводяться в склад основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
До складу основних засобів також зараховується частина будинку, яка на правах власності належить установі.
До основних засобів не відносяться матеріальні цінності, передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 р. № 250, а саме:
1) предмети із строком служби меншим ніж один рік незалежно від вартості;
2) предмети вартістю придбання за одиницю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від строку служби;
3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.) незалежно від вартості і строку служби;
4) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);
5) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень) незалежно від вартості;
6) спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі незалежно від їх вартості і терміну служби;
7) формений одяг, призначений для видачі працівникам установ, одяг і взуття в закладах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості та терміну служби;
8) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
9) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, чи для здійснення технологічних процесів, вартість придбання або виготовлення якої не перевищує 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості;
11) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;
12) багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.
Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення, а об'єкти (предмети), первісна вартість яких змінювалась, - за відновлювальною вартістю. Зміна первісної вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх балансової вартості відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України, добудівлі, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів. Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок. Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У випадках, коли проіндексована вартість окремих видів основних засобів (зокрема електронно-обчислювальної техніки) значно відрізняється від їх аналогічних нових зразків, вони зараховуються на баланс установи за ринковими вільними цінами на ці види техніки, діючими станом на дату проведення індексації. При цьому відповідальність за об'єктивність визначення реальної вартості покладається на керівника установи.
Бюджетні установи, які мають на своєму балансі незавершене будівництво, суму зміни вартості обсягів незавершеного будівництва обчислюють відповідно до Рекомендацій Міністерства статистики України та Фонду державного майна України від 17.01.97 р. № 07/1-06/2 щодо визначення окремих вартісних показників у зв'язку з введенням національної грошової одиниці і відображення їх у статистичній звітності з капітального будівництва.
Облік усіх основних засобів, за винятком бібліотечних фондів, ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься зразу на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться.
Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обраховуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт, за груповим обліком. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки по кошторису установи.
На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не проводяться, а нараховується знос.