Показники

1996 р.

1997 р.

1998 р.

	І-ІІІ кварт.	ІУ кварт.	І кварт.	ІІ кварт.	ІІІ кварт.	ІУ кварт.	І кварт.
Грошова маса (М3)	104,0	121,0	104,0	114,0	111,0	101,5	103,3
Інфляція	110,5	103,6	103,5	101,8	101,3	103,2	101,7
Рівень монетизації	37,5	35,0	50,7	53,4	53,6	42,6	63

Як випливає з наведених даних, уже в ІУ кварталі 1996 року на грошовому ринку відбулися якісні зміни. Протягом перших трьох кварталів 1996р. зростання грошової маси за агрегатом М3 в середньому становило 104,0% за квартал, а зростання цін на споживчому ринку – 110,5%, тобто інфляція у 2,5 раза випереджала зростання грошової маси. В ІУ кварталі 1996 року співвідношення динаміки цих процесів уперше за 1992 –1996 рр. істотно змінилося : грошова маса зросла на 21,0%, а рівень цін – лише на 3,6%, або майже у 6 разів менше. Така зміна динаміки грошової маси та інфляції свідчить про те, що переважна частина додатково випущених грошей одразу після грошової реформи стала спрямовуватися на не на збільшення попиту на товарних ринках, а на формування заощаджень, на зростання попиту на фінансових ринках.
Повернення після грошової реформи на рівень так званої “докритичної точки інфляції”, завдяки чому темпи зростання грошової маси стали випереджати рівень інфляції, позитивно вплинуло на динаміку монетизації ВВП. Уже в І кварталі 1997 р. її рівень підвищився порівняно з ІУ кварталом 1996 р. майже на 45% і продовжував повільно зростати протягом наступних кварталів.
В цілому за 1997 р. рівень монетизації ВВП сягнув 13,9% і зріс порівняно з 1996 р. на 12,1%.
На краще змінювались й інші складові монетарної політики – знижувалась ціна коштів на грошовому ринку, полегшувався доступ до кредитних ресурсів, стабілізувався валютний курс гривні, активізувалася капіталізація доходів населення, зростали централізовані валютні резерви тощо.(Табл. 3)

Таблиця 3. Динаміка окремих складових монетарної політики в України.

Показники

1996 р. ІV кварт.

1997 р.

1998 р. I кварт.

I кварт.

II кварт.

III кварт.

IV кварт.

1.Облікова ставка НБУ, % річних	40,0	27,3	21,0	16,0	35,0	41,0
2.Процентні ставки комерційних банків, %: - за кредитами - за депозитами	61,4 24,2	53,2 20,6	50,3 17,8	41,6 14,8	42,7 18,9	48,9 18,7
3.Нормативи обов”зкового резервування, %	15,0	15,0	11,0	11,0	15,0	15,0
4.Вклади населення в комерційних банках, % відносно попереднього періоду	130,0	118,0	114,0	109,0	116,3	110,3
5.Індекс зміни офіційного курсу гривні щодо долара США, разів відносно попереднього періоду	1,07	0,98	1,0	1,01	1,03	1,07

Намітилася стійка тенденція до уповільнення процесу зростання вкладів населення у комерційних банках – зі 130,0% у ІУ кварталі 1996 р. до 110,3 у І кварталі 1998 р. Ця тенденція негативно впливає на розвиток економіки, оскільки послаблює основне внутрішнє інвестиційне джерело – заощадження населення. Певну роль у скороченні заощаджень населення у банках та в цінних паперах відіграє недостатнє зростання, а то й зменшення обсягів номінальних та реальних доходів населення. Проте ключовою його причиною є подальше розчарування у спроможності держави забезпечити реальну економічну стабільність, перебороти економічну та фінансову кризу, довго утримувати сталість національних грошей і достатню стабільність банківської системи. Ці фактори підживлюють інфляційні очікування , недовіру до кредитних ( в тому числі банківських) установ, спонукають спрямовувати заощадження у національну готівку, а потім – у вільно конвертовану іноземну валюту.
На тлі тривалого скорочення заощаджень та вкладень у цінні папери відбувалося інтенсивне накопичення залишків наявних грошей у населення . У 1997 р. приріст їх збільшився порівняно з 1996 р. на 55,5%. Переважна частина цього приросту припадає на перші три квартали. У ІУ кварталі обсяг його був незначним – у 12.4 раза меншим, ніж у ІІІ кварталі 1997 р. А в І кварталі 1998 р. залишок наявних грошей у населення навіть дещо зменшився. Однією з причин такого зменшення наявних грошей у населення є падіння загального обсягу доходів населення. У такій ситуації посилюються інфляційні очікування та процес “втечі” заощаджень в іноземну валюту.
Продовжує зменшуватись рівень відсоткових ставок за кредитами, наданими клієнтам – із 75,1 у середині жовтня 1998 року до 46,8 % на початок січня 1999 року та на міжбанківському ринку – з 92,3 у другій декаді жовтня до 25,1 % річних на початок 1995 р. Знизились процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку – з 88,1 до 28,3 % річних на початок 1999 р.
Останнім часом спостерігається зменшення попиту на гроші як засіб платежу при одночасному зростанні попиту на гроші як засіб заощаджень, тобто формується важлива антиінфляційна тенденція ( широкі гроші (М3) у реальному вимірі зростають). Розглянемо динаміку грошової маси за агрегатом М3:
Табл.1. Динаміка грошової маси (М3) (1.01.1998 = 100%).

Станом на:	1.04 1998	1.05 1998	1.06 1998	1.07 1998	1.08 1998	1.09 1998	1.10 1998	1.11 1998	1.12 1998	1.01 1999
Грошова маса (М3)	103,3	103,4	106,1	107,3	110,7	109,7	114,2	114,9	118,4	125,3

Широкі можливості для збільшення попиту на національні гроші відкриються з розвитком малого та середнього бізнесу. Зростання виробництва товарів та послуг у сфері малого та середнього бізнесу зумовить додаткову потребу в касових залишках грошей. Ця потреба зростатиме й тому, що розвиток малого бізнесу активізує фінанси сімейних господарств, -- вони відчують зацікавленість і сенс у нарощуванні сімейних заощаджень. А процеси формування заощаджень та інвестування у межах окремих підприємств малого бізнесу тісно переплітаються, що надає їм високої ефективності та дієвості. Це істотно розширить економічне підгрунтя для додаткової емісії грошей Центральним банком та зростання емісійного доходу держави без інфляційних наслідків.
Висновки.
Отже, згідно з монетаристською теорією попит на гроші (MD = kPY =PY/ V) величина попиту на гроші залежить від трьох факторів: абсолютного рівня цін, реального обсягу виробництва та швидкості обертання грошей. Кейнсіанці розглядають попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших рівних умов збільшення номінального доходу викликає збільшення попиту на гроші, зумовлене існуванням транзакційного мотиву і мотиву обережності. Також, знову за інших рівних умов , зниження норми позичкового відсотка збільшує попит на гроші, обумовлений існуванням спекуляційного мотиву. Можна стверджувати, що наша регресійна модель за емпіричними даними для України підтвердила цей підхід.
За даними бюлетня Тacis швидкість обігу грошей в Україні скоротилась з 12-14% у 1996 до 7- 8% у 1997. За цей час обсяг грошової маси зріс більш ніж на 50%. Тобто рівень монетизації значно збільшився , але не як наслідок додаткової емісії, а як наслідок зменшення інфляційних очікувань і швидкості обігу грошей. Ці події української економіки знаходять своє підтвердження у монетаристській теорії.