Відносно новим підходом до управління запасами, є принцип управління Just-In-Time ("просто вчасно"). Цей підхід вперше був використаний японськими корпораціями, а після цього знайшов розповсюдження в всьому мирі. Основна ідея полягає в тому, що запаси практичні не створюються, а процес доставки товарів постачальниками жорстко погоджений з технологічним процесом на підприємстві. В нинішній час такий підхід ефективно використовується компаніями Toyota, General Motors і багатьма іншими. Замовлення містяться з інтервалом 3-4 години і негайно реалізуються постачальниками. Ця система дозволяє отримати значний економічний ефект за рахунок доведення витрат зберігання до нуля. Однак, високий рівень вимог до точності функціонування системи постачань і ризик можливих помилок, що призведуть до порушенню технології, не дозволяє використати цей підхід в країнах з нерозвинутою інформаційною і комунікаційною інфраструктурою.
Управління більшістю торговельних компаній розвинених країн засноване на використанні комп'ютерної технології. Системи управління включають автоматизовану систему обліку запасів і розміщення замовлень у постачальників. Рух кожної одиниці товарів, з допомогою магнітного штрихового кодування, відбивається в базі даних, що охоплює інформацію по всій торговій мережі компанії. Система управління базами даних дозволяє постійно оновлювати інформацію про стан запасів, при досягненні крапки замовлення, автоматичні розміщувати замовлення через комп'ютерну мережу і враховувати інформацію про поповнення запасів. При цьому, інформація про реалізацію товарів надходить в систему управління товарними запасами, дебіторською заборгованістю і грошовими засобами і обробляється на основі вбудованого в систему модельного інструментарію.
Базова модель оптимального рівня запасів.
Ідея використання базової моделі EOQ (Economic Ordering Quantity), тобто, моделі оптимального рівня запасів, полягає в визначенні такого рівня запасів, підтримання якого мінімізує сукупні витрати на управління ними. При цьому, сукупні витрати розбиваються на три однорідні групи: витрати зберігання, витрати, пов'язані з формуванням запасів і витрати, що виникають внаслідок недоліку товарних запасів. В таблиці 3 більш детально подана ця класифікація, а також вплив, який здійснює збільшення рівня запасів на поведінку витрат кожної групи.
Зростання рівня запасів супроводжується збільшенням витрат зберігання в прямопропорційній залежності (пряма А на мал. 1), бо росте обсяг капіталу, іммобілізованого в запаси, складські витрати, витрати, пов'язані з старінням і псуванням товарів.
Мал. 1. Залежність рівня витрат від обсягу товарних запасів.
На другу і третю групу витрат збільшення рівня запасів справляє протилежну дію і веде до їхнього зниження за рахунок ефекту економії від масштабу діяльності, використання оптових знижок постачальників, відвертання дефіциту товарних запасів і зниження рівня обслуговування клієнтів при коливаннях попиту. При цьому, темпи зниження витрат зменшуються з зростанням рівня запасів. Закон зменшення витрат управління запасами, які відносяться до другої і третьої групи, описується кривої гіперболічного вигляду (крива В на мал. 1).
Динаміка сукупних витрат, що є сумою витрат перерахованих груп, визначається двома протилежними тенденціями при збільшенні рівня запасів: одна складова цих витрат росте, інша – зменшується. Ефектом двох зустрічних процесів є характер поведінки сукупних витрат, що описується кривою С на мал. 1. Їхня поведінка характеризується наявністю оптимальної крапки Q*, тобто, таким розміром запасів, при якому сукупні витрати досягають мінімального рівня. Якщо рівень запасів менш Q*, те збільшення їхнього обсягу веде до зниження сукупних витрат. Це досягається за рахунок того, що витрати зберігання ростуть повільніше, ніж зменшуються витрати другої і третьої групи. В крапці оптимального рівня запасів Q*, в якій лінії А и В перетинаються, темпи зміни витрат різноманітних груп врівноважуються, і сукупні витрати стають мінімальними. При подальшому збільшенні запасів, темпи зростання витрат зберігання перевищують темпи зниження витрат другої і третьої групи, і сукупні витрати зростають.
Таблиця 2.
Класифікація витрат управління запасами.
|
Види витрат
|
Характер поведінки витрат при збільшенні рівня запасів |
1. Витрати зберігання запасів:
1. Витрати, зв'язані з іммобілізацією капіталу, що інвестувався в запаси.
2. Складські видатки.
3. Видатки по страхуванню.
4 Податок на майно.
5 Псування, старіння і крадіжки.
II. Витрати пов'язані з формуванням запасів.
1. Витрати розміщення замовлень.
2. Транспортні видатки.
III. Витрати пов'язані з дефіцитам запасів
1. Втрати обсягу реалізації.
2. Втрати від зниження гудвіллу.
3. Втрати від неоптимального використання цінових дисконтів, що надаються постачальниками. |
Ростуть
Знижуються
Знижуються |
В відповідності з моделлю EOQ, дослідження по якій вперше були проведені Фордом В. Харрісом в 1915 році, при розрахунку оптимального розміру запасів припускається виконання наступних основних допущень:
·Попит на товари відомий і на даному проміжку часу залишається постійним;
·Ціна закупки товарів у постачальників не залежить від обсягу закупок;
·Час постачання, тобто, час між розміщенням замовлення і надходженням товарів на склад відомий і є постійною величиною;
·При даному рівні запасів, витрати не змінюються в часу;
·Постачання товарів відбувається однаковими партіями в дискретні проміжки часу.
В рамках перерахованих допущень, процес формування і реалізації товарних запасів описується динамічною схемою, яка наведена на мал. 2.
Мал. 2. Динамічна схема процесу формування і реалізації товарних запасів та графічна ілюстрація розрахунку крапки замовлення.
Крапки t1, t2, t3, …ia тимчасової осі відповідають моментам постачання партії товарів,
Величина Q на осі ординат – обсягу наявних запасів. Кут нахилу прямих, що моделюють
динаміку товарних запасів, відображає швидкість їхньої реалізації.
В моделі оптимального рівня запасів EOQ використовуються наступні позначки:
S – обсяг реалізації товарів в рік (в нат. од.),
N – кількість замовлень в рік,
Q – розмір одного замовлення,
(t2 – t1) – період реалізації партії товарів,
Q0(або A) – середній розмір наявних запасів в течію періоду,
p – ціна закупки одиниці товару у постачальників,
C – середні витрати зберігання (в відсотках від вартості запасів).
Т1– сукупні витрати зберігання,
F – витрати розміщення одного замовлення і його транспортування,
Т2– сукупні витрати розміщення і транспортування запасів,
T – сукупні витрати управління запасами.
Розмір одного замовлення визначається що прогнозуються обсягом реалізації товарів в рік і
Кількістю замовлень:
Q = S / N
Середній розмір наявних запасів в течію періоду t, де t = 360 / N, складає:
А= (Q+0) / 2=S / 2N.
Тоді, сукупні витрати зберігання можуть бути розраховані наступним чином:
Т1= Ср А = Ср Q / 2,
А сукупні витрати розміщення і транспортування:
Т2= FМ = FS I 2А = FS/Q
В цьому випадку, сукупні витрати управління запасами визначаються співвідношенням:
Т = Т1+Т2=Ср Q / 2+FS / Q.
Оптимальний рівень запасів Q*, що мінімізує сукупні витрати, є рішенням рівняння:
dT / dQ = Cp /2 – FS / Q2= 0
Q2= 2FS / Cp
Після розрахунку оптимального рівня запасів, стає можливим визначення оптимальної кількості замовлень в рік (N*) і оптимальна кількість днів між замовленнями (t):
N*=S / Q*
t*=365 / N*
Наступним важливим питанням є розрахунок крапки замовлення Q0, тобто, такого рівня запасів, після досягнення якого слід розміщувати замовлення.
Необхідність такого розрахунку обумовлена тим, що між розміщенням замовлення і отриманням товарів підприємством існує деякий проміжок часу, що називається періодом постачання. Якщо цей часовий період не враховувати, виникає небезпека перерв в реалізації товарів споживачам внаслідок незабезпечення підприємства товарними запасами.
Крапка замовлення розраховується, виходячи з співвідношення:
Q0= tпq,
Де q – обсяг реалізації товарів в день, що називається коефіцієнтом попиту (Рис. 1.4)
Наведена базова модель EOQ є найбільш розповсюдженою і застосовується більшістю компаній розвинених країн в якості основи прийняття рішень по управлінню товарними запасами.
Недоліком цієї моделі є досить жорстка система вхідних передумов, в частковості, припущення про незмінність попиту, незалежності оптових цін від обсягу закуповуваної партії товарів і інші гіпотези. Ці припущення в реальній практиці, особливо в умовах нестабільної ринкової середи України, не завжди виконуються. Тому в кожному конкретному випадку, базова модель EOQ повинна бути доопрацьована в відповідності з зміною вхідних допущень. Далі розглядається відома модифікація моделі, що враховує можливі зміни попиту, а також модифікація, що дозволить зняти допущення про незмінність оптових цін.
Вхідна передумова моделі незмінності попиту на проміжку часу, що розглядається, зумовлює припущення, яке полягає в тому, що швидкість реалізації товарних запасів q залишається постійної:
q = Q/t = Q N / 365 = const
В течію періоду t: t = 365 / N
Цієї ситуації відповідає динамічна схема стану запасів, наведена раніше на мал. 2.
Якщо попит на товари зміниться, і швидкість реалізації запасів збільшиться, ця динамічна схема стає некоректною і не може адекватно відбивати реальні процеси. Виникає небезпека дефіциту запасів внаслідок несвоєчасного розміщення замовлення і більш пізнього постачання товарів, ніж це необхідно. Незабезпеченість запасами товарообороту, що зростає, веде до втрати прибутків і перерв в операційній діяльності, яка повинна мати безперервний, оптимально збалансований характер.
В силу цих причин виникає необхідність появи категорії страхових запасів (Qs), створення яких необхідно для захисту підприємства від втрат внаслідок вагань попиту, тривалості періоду постачання і інших факторів зовнішньої середи. При цьому, оптимізація обсягу страхових запасів повинна вирішити дилему для підприємства між прибутковістю і ризиком. Зростання страхових запасів веде до зниження ризику виникнення їхнього дефіциту і втрат прибутків від незабезпеченості запасами товарообороту, що зростає. З іншого боку, підтримання їх надмірно високого рівня тягне невиправдане зростання витрат зберігання. Таким чином, оптимальний рівень страхових запасів повинен забезпечувати стан динамічної рівноваги двох зустрічних процесів – втрата прибутків від дефіциту запасів і від їхнього надлишку.
Модифікація динамічної схеми стану запасів на проміжку часу, що розглядається, з урахуванням зміни швидкості їхньої реалізації, вказана на мал. 3.
В цьому випадку розрахунок оптимального рівня запасів Q*, крапки замовлення Qт, вимагає деякого корегування і врахування необхідності наявності страхового запасу. Якщо максимальна швидкість реалізації товарів відома, то для розрахунку необхідного рівня страхового запасу може бути використане співвідношення:
Qs = (qmax- q) * т
Мал. 3. Динамічна схема стану запасів з урахуванням зміни швидкості реалізації.
Тоді оптимальний рівень запасів складає:
Q* + Qs = Q* + (qmax - q) т = (2FS/Cp)1/2+(qmax - q) т
А крапка замовлення Q, розраховується по формулі:
Qт= q т + Qs = q т + (qmax - q) т = qmaxt
Оптимальний рівень страхового запасу може варіювати в залежності від особливостей ситуації, однак в загальному випадку, при його визначенні доцільно дотримувати логічної схеми, наведеної в таблиці 3.
Таблиця 3.
Вплив факторів на рівень оптимального страхового запасу.
|
Зміна чинників, впливати на оптимальний рівень страхового запасу
|
Зміна оптимального рівня страхового запасу Qs
|
|
1. Зростання невизначеності змін попиту, що прогнозуються.
2. Зростання витрат, зв'язаних з дефіцитом запасів.
3. Зростання імовірності перерв в постачаннях товарів.
4. Зростання витрат зберігання.
5. Зростання цін на товари даної групи.
6. Падіння цін на товари даної групи. |
Росте
Росте
Росте
Скорочується
Росте
Скорочується
|
ІІ. Методика аналізу товарних запасів на підприємстві “Глобус Лтд” та факторів, що на них впливають.
ТОВ “Глобус Лтд” працює на українському ринку з 1996 року, і за такий короткий термін вже досягла значних успіхів. Фірма займається оптовою торгівлею, значну частину обороту займають товари дитячого асортименту та товари для жінок, що годують немовлят, незначну - займають іграшки, дитяче харчування тощо.
“Глобус Лтд” має ексклюзивні договори про постачання продукції з двома відомими німецькими заводами, також ведуться переговори з американською фірмою про ексклюзивні поставки на територію України. “Глобус Лтд” має філіали у Запоріжжі та Сімферополі, представників у багатьох обласних центрах країни.
За два роки сформована значна збутова мережа (додаток 8), фірма заробила гарну репутацію в ділових колах. Але спеціалізація на вищевказаних товарах на даний момент потребує ретельного перегляду. Середній рівень цін на продукцію, що пропонує “Глобус Лтд” значно виріс завдяки падінню курсу гривні (розрахунки з німецькими постачальниками проводяться в дойчмарках з відстрочкою платежу), і тому реальний товарооборот за останні місяці знизився, розробляються плани, за якими ситуація має хоча би вирівнятися до рівня 1997 року.
В цій роботі буде аналізуватися діяльність фірми за 1997 рік. В цей час підприємство знаходилось на стадії життєвого циклу – зростання. Про це свідчить динаміка імпорту (додаток 1). Загальна економічна ситуація сприяла цьому: всім здавалося, що Україна знаходиться на шляху до економічного зростання, інфляцію тримали на мінімальному рівні, валютний курс сприяв імпорту тощо.
Значна частка продукції, що завозиться “Глобус Лтд” звільнена від податку на додану вартість (стаття 5 Закону України про податок на додану вартість), що сприяло прискоренню обігу товарів.
Особливістю формування товарних запасів на підприємстві є те, що у 1997 році 100% було імпортовано, тобто їх рівень мав бути значним. Поставки через невеликий проміжок часу незначними партіями є економічно невигідними, тому що транспортні витрати та витрати на митниці значно перевищують складські витрати. Постачання відбувалися раз у квартал (додаток 2), і середні товарні запаси мали постійну тенденцію до зростання. Це обумовлено зростанням товарообороту та політикою завоювання сектору ринку, яка передбачає постійний пошук нових клієнтів у всіх регіонах України, що в свою чергу потребує наявності значних товарних запасів для задоволення нових непрогнозованих замовлень. В цілому середньоквартальні товарні запаси за середньою хронологічною склали 24517,2 грн, що в днях товарообороту складає 66 днів або два місяці та 5 днів, а швидкість обігу в кількості оборотів середніх запасів – 5 разів, тобто середні запаси за рік зробили 5 оборотів. Кожне підприємство намагається прискорити швидкість обертання товарних запасів, це впливає на загальний стан та прибутковість діяльності, але важливо зберігати баланс між товарооборотом та запасами, щоб їх кількості було достатньо для задоволення вимог клієнтів.
З додатку 3 бачимо, що реалізація збільшувалася зростаючими темпами, які у перших трьох кварталах перевищували темпи зростання товарних запасів, але керівництво фірми зупинило цю тенденцію у четвертому кварталі, де темп зростання товарних запасів перевищував темп зростання товарообороту на 286 пунктів, коли в середньому за перші три квартали темп зростання останнього перевищував на 207 пунктів. Такий крок був обумовлений необхідністю зменшення ризику дефіциту товарних запасів та піком купівельної хвилі наприкінці року. Динаміка товарообороту і рівня товарних запасів вказана в додатку 2.
Сукупні товарні запаси на кінець 1997 року зросли на 193,3%, що було наслідком збільшення реального товарообороту та виконання стратегії розвитку фірми. В цілому товарні запаси виконали свої головні функції в періоді, що розглядається, тобто забезпечили безперебійний товарооборот в періодах між поставками.
Структура надходжень проілюстрована в додатку 5, де найбільшу частку займають товари для малюків від 6 місяців до 2 років, що обумовлено спеціалізацією діяльності фірми. На думку провідних спеціалістів відділу маркетингу фірми “Глобус Лтд” саме цей сегмент ринку найбільш придатний для експансії, тому саме сюди спрямовані головні зусилля. Але інші товарні групи також розглядалися як досить перспективні, у зв’язку з, хоча і незначним, але покращанням матеріального стану та постійною увагою до маленьких дітей та їх батьків. Фірма має можливість маневрувати частками в структурі в залежності від стану попиту та пропозиції на ринку, що дозволяє страхувати ризик стрімкого падіння попиту на одну з товарних груп: умови контрактів дозволяють здійснити обмін товарів з постачальниками в разі несприятливої ситуації.
Всі товарні групи не потребують особливих умов зберігання та мають значний термін зберігання, що дозволяє створювати сезонні товарні запаси. В цілому асортимент досить широкий і охоплює майже всі можливі товарні групи, але розширення можливе за рахунок товарів інших торговельних марок, що відрізняються від тих, з якими проводить операції “Глобус Лтд”, ціною та якістю. Так у стані переговорів контракт з американською компанією на постачання товарів кращих за якістю та вищих за ціною. Але таке рішення дуже ризикове бо платоспроможний попит населення України ще не досяг американського рівня.
Структура товарних запасів (додаток 4) забезпечує нормальний рівень товарообороту як в цілому так і по окремим групам, що є результатом плідної роботи всіх підрозділів фірми, також ведуться постійні розрахунки, які спрямовані на постійний пошук оптимальної структури товарних запасів. В додатку 2 бачимо, що доля в загальному обсязі товарних груп коливається в границях 1 - 4%, що є досить гарним результатом для відділу зовнішньоекономічної діяльності, який займається розрахунком партій товарів, що імпортуються.
На формування товарних запасів впливає багато факторів, але важливо виділити саме ті, які здійснюють найбільший вплив на конкретному підприємстві. Ці фактори поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішніми факторами на підприємстві є широта асортименту, частота його оновлення та об’єм і структура товарообороту.
Широта асортименту у “Глобус Лтд” дуже велика і досягає 400 найменувань товарів. Така ситуація вимагає більш високого рівня товарних запасів завдяки необхідності підтримувати нормальний товарооборот. Вищевказана широта асортименту обумовлена специфікою обраного виду діяльності та певним рівнем несумісності продукції різних виробників (не у всіх випадках можливо товари одного виробника доповнити товарами іншого), та широкою диверсифікацією українського споживчого ринку. Наявність філій та представників, які не мають значних складських можливостей теж вимагає підвищення рівня товарних запасів.
Частота оновлення асортименту незначна, тому що широта асортименту охоплює основну частину асортименту, який доцільно продавати на території України. Тому цей фактор ми враховуємо, але виключно з метою врахувати можливі зміни попиту в майбутньому.
Об’єм та структура товарообороту є одним з найважливіших факторів, що впливає на формування товарних запасів. В додатку 6 розраховано і в додатку 7 проілюстрована залежність між середніми товарними запасами та товарооборотом. Отримане рівняння регресії вказує на прямопропорційний характер залежності. Так поступове збільшення товарообороту відображається у підвищенні об’єму товарних запасів. Значення коефіцієнта регресії вказує на те, що товарні запаси зростають меншими темпами ніж товарооборот, що обумовлено оптимізацією рівня товарних запасів та намаганням мінімізувати витрати по зберіганню.
Зовнішніми факторами є якість продукції, сезонність та коливання попиту, рівень наповнення товарного ринку та строки зберігання товарів.
Якість продукції, якою оперує “Глобус Лтд” відповідає світовим стандартам і має низький рівень браку, але все ж таки рівень запасу збільшується, щоб мати можливість задовольнити скарги клієнтів не втрачаючи оптимального балансу між товарооборотом та товарними запасами. Якість продукції, яка в свою чергу впливає на ціну товару, є особливим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні впливає на уповільнення швидкості обертання товарних запасів в періоди поглиблення кризи, яка супроводжується значним падінням купівельного попиту. У 1997 року цей фактор не виявив себе, але восени 1998 справив значний вплив як на товарооборот так і на рівень товарних запасів.
Сезонність і коливання попиту є факторами, які справляють значний, але не дуже помітний (у 1997 році) вплив. Він не дуже помітний з-за швидкого зростання сектору ринку, який займає “Глобус Лтд”.
Рівень наповнення товарного ринку досить диверсифікований, деякі товарні групи широко представлені по всіх споживчих вимогах, деякі майже відсутні. Тому рівень товарних запасів перших значно нижчий за рівень останніх, які мають вищу швидкість обертання. Швидкий огляд конкурентів вказує на олігополістичну спрямованість цього сектору ринку, де на незначну кількість компаній припадає значний об’єм товарообороту. “Глобус Лтд” увійшла у це коло, але фірма має значну перевагу у тому, що інші компанії використовують асортимент товарів, що розглядається, як вторинний, а не як головний.
При формуванні товарних запасів використовувалися виключно власні кошти підприємства. Якщо запозичення і мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали значного впливу на фінансовий стан підприємства. Втрати економічного прибутку від невикористання позикових коштів компенсуються високим рівнем платоспроможності підприємства.
