РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Финансовая политика и инструменты ее реализации. Реферат.

Разделы: Финансы и кредит | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 1 из 8
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 6 7 8 







Кафедра "Фінанси та кредит"

Курсова робота
З дисципліни «Фінанси»
Тема: "Фінансова політика і інструменти її реалізації"



Зміст:

1. Фінансова політика і доходи бюджету України
2. Фінансова стабілізація як основа фінансової політики
3. Доходи бюджету в системі управління економікою
4. Вдосконалення бюджетного процесу
5. Особливості збалансування місцевих бюджетів
6. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні
7. Податкова політика і доходи бюджетів України
Використана література.

Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет.

Адам Сміт, 1776 р.


Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен бути збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом.

Воррен Сміт, 1965 р.



1.ФІНАНСОВА ПОЛІТИІКА І ДОХОДИ УКРАЇНИ
Адміністративно-команднаекономічна політика в СРСР призвела до нерівномірного економічногорозвитку усіх регіонів, створеннянеструктуризованого, неефективного та однобокого народногосподарського комплексу. Функціонуванняадміністративно - командної системи сприяло розподілу і перерозподілу більше 25відсотків валового внутрішнього продукту СРСР, який вироблявся вУкраїни.
З проголошенням незалежності України починається новий етап державотворення, формуваннявласноїнаціональної політики і розвитку суспільно-економічних відносин. Початком економічних перетворень в Україні стало прийняття Закону УРСР "Про економічну самостійність УкраїнськоїРСР"від 3 серпня 1990 року. Згідно з ним Українасамостійно визначає економічний статус і стратегію соціально-економічного розпитку в інтересах усього народу, а також розробляє і формує незалежну фінансову (бюджетну, податкову, валютну) політику в контексті загальнодержавної економічної політики і займається її виконанням.
Фінансова політика охоплює центральну ланку системи економічних відносин і відіграє провідну роль у реалізації загальнодержавних функцій. Організація і регулювання цих відносин здійснюються відповідно до діючого (фінансового правового поля,етапу та стану суспільно-економічного розвитку країни. Без врахування останнього політика стає гальмом розвитку економічних відносин.
Фінансова політика має бутижорсткою, але справедливою і активною, і повинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси Табути привабливою для суб’єктів іноземних країн. Побудова і формуванняфінансовоїполітики -це досить складний процес.
Необхідно визначитипріоритетні напрямки розвитку національного господарства та за структурною його перебудовою створити умовидля підприємницької діяльності, захисту інтересіввласних товаровиробників та сприяння залученню іноземних інвестицій.
Не менш складною івідповідальною проблемою залишається реалізація стратегічних напрямків, визначення норм і методів їх забезпечення умов розвиткусуспільства. Вибір норм і методів роботи передбачає процес формування національної економіки із врахуванням специфічних природно-кліматичних і геополітичних умов господарювання та розташування України.
Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішоговирішення проблеми фінансової стабілізації - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.
Зрозуміло, що це — робота не одного року, але вона має бути до кінця обгрунтованою, повинна враховувати можливі негативні наслідки і передбачати цивілізоване їх усунення, бути одночасно послідовною та перспективною і, що не менш важливо -зрозумілою усім суб'єктам суспільно-економічних відносин.
Стабілізація у суспільстві і поступове економічне зростання вимагає проведення активної фінансової політики і забезпечення функціонування стабільної фінансової системи. При вирішенні зазначених проблем і, насамперед, щодо одержання доходів бюджету і забезпечення фінансування загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а з причинами виникнення і розростання негативних явищ у суспільстві.
Сьогодні основою для зняття фінансової напруги і врегулювання економічних інтересів стає прийняття указів Президента. Зрозуміло, що це вимушений захід, оскільки Верховною Радою України не прийнято цілий ряд законодавчих актів зпитань) фінансової політики.
Необхідно здійснити реформування фінансових відносин в країні та сформувати національну фінансову систему. Це викликано насамперед тим, що в умовах формування ринкових відносин фінанси наповнюються новим змістом, їх роль і значення зростають, а функціональні можливості розширюються як в часі, так і впросторі. Фінанси як об'єктивна економічна категорія за своїм змістомв умовах ринку мають виконувати регулюючу та стимулюючу функції, а не лише фіскальну, як досі практикується. Це основні функції фінансів, які потребують детального аналізу, досконалого вивчення і розробки необхідних фінансово-правових норм з регулювання фінансових відносин і подальшого розвитку.
Фінанси одночасно виконують і контрольну функцію. Не претендуючи на повну підтримку своїх поглядів, зазначу: функціональні можливості фінансів у процесі регулювання та стимулювання суспільно-економічного розвитку досить великі. Однак сьогодні вони в практиці використовуються частково і залишаються нерозкритими. Це одна із причин того, що в Україні продовжує погіршуватись фінансовий стан ряду підприємств, регіонів, держави в цілому, а розрахунково-платіжна дисципліна досягла критичного стану.
Взятий курс головним чином на фіскально - монетарні методи регулювання економічних відносин не завжди себе виправдовує і досить часто призводить до загострення економічних інтересів. В практиці необхідно дотримуватись принципу поєднання та узгодженості усіх методів державно - фінансового впливу на процес суспільного відтворення. Фінанси мають приймати активну участь у всіх стадіях суспільного відтворення, а не лише на стадії розподілу, як це відбувається сьогодні. Головне завданняфінансів - сприяти зростанню ефективності виробництва, стимулювати його розвиток та економію затрат як живої, так і уречевленої праці. Фінанси мають активно регулювати процес створення валового внутрішньогопродукту, а не лише його розподіл та перерозподіл. Практика вимагає фінансового впливу на весь процес кругообігу капіталу, сприяти йогоприскоренню, ефективному і цільовому використанню матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Зрозуміло, що сьогодніфінансове регулювання та симулювання ефективності виробництва знаходиться на стадії реформування, вимагає досконалого аналізу, вивчення, розробки та прийняття необхідних законодавчих та нормативних актів з метою створення єдиної ефективної фінансової системи регулювання суспільно-економічними процесами у державі.
Фінанси - об'єктивна економічна категорія, а необхідність їх функціонування носить відповідно об'єктивний характер. Держава використовує фінанси як інструмент управління суспільно-економічними процесами. Об'єктивність, необхідність та ефективність - це основні принципи організації фінансових відносин, які необхідно враховувати при формуванні власної національної фінансової політики.
Практикоюпідтверджено , що фінансова політика, як і загальнодержавна економічна політика її цілому, залежить від сформованого правового поля та органів влади і управління в процесі реалізації функцій держави і забезпечення легітимності фінансових відносин. Невипадково фінансова політика виступає результатом дії як об'єктивного, так ісуб'єктивного факторів впливу на її формування, реалізацію і розвиток в системі ринкових відносин.
В Україні досі не прийнято законодавчого акту, яким було б окреслено дії,взаємозв'язок, узгодженість та розвиток бюджетної, податкової й валютної політики як підсистем єдиної фінансової політики. Відбувається формування бюджетної, податкової та валютної політики як окремо взятих підсистем, а не єди.ної, цілісної фінансової системи.Відповідно до цього розробляються окремі законодавчі акти та механізмиїх реалізації, які нерідко суперечать один одному, а несприяють загальному фінансово-економічному розвитку.Реалізацією окремих підсистем фінансової політики займаються практично відособлені підрозділи таструктури органів управління діючої фінансової системи. У сучасних умовах управління фінансовими, ресурсами знаходиться в досить складному стані, особливо на рівні районів, міст та областей, і потребує радикальних змін у структурі фінансової системи та державної фінансової політики в цілому.
З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансових відносин та забезпечення стабільного і ефективного економічного зростання вважаємо за необхідне розробити і прийняти концепцію фінансової політики і програму фінансової стабілізації України, виходячи із оцінки реальних можливостей і потреб суспільства, розвитку економічних відносин, сприяння активному зростанню виробництва та забезпечення соціального захисту населення.
Фінансоваполітика повинна мати імперативний, обов'язковий характер. Це обумовленозмістом фінансів як економічної категорії, їх місцем у системі суспільно-економічних відносин. Законодавчі та нормативні акти з питань реалізації фінансової політики мають виконуватись своєчасно, якісно і в повному обсязі. В іншому випадку досягти фінансової стабілізації та поступового економічного розвитку просто неможливо. Практика свідчить про те, що у сучасних умовах досить часто порушується "обов'язковий характер" у процесі виконання фінансової політики. Це свідчить, зокрема, про неповне і неякісне виконаннязаконів України проДержавний бюджет України на 1994 та 1995роки, а також підсумки його виконання у 1 кварталі 1996 року
Основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, чіп віддзеркалює суспільно-економічнийстан у державі. Економічна нестабільність і спадвиробництва негативно впливають на формування доходів тафінансування видатків бюджету. Бюджет, його доходна частина прямо пов'язані ізДержавною програмою соціально-економічного розцінку України напоточний фінансовий рік. І навпаки, виконаннязазначеної програми залежить відїї фінансового забезпечення. У цьому напрямку Державний бюджет виступає основою фінансування загальнодержавних програм та сприяє їх виконанню. Державна програма соціально-економічного розвитку України і Державний бюджет України мають своє особливе місце, роль і призначення у системі суспільно-економічних відносин. Одночасно вони нероздільні, взаємозалежні, доповнюють один одного,вимагають комплексногопідходу при розробці ефективного механізму в процесі виконання.
Практика розвитку фінансових відносин ще раз підтверджує це і вимагає, по-перше, формувати Державний бюджет України і Державну програму соціально-економічного розвитку України на основі єдиної концепції суспільно-економічного розвитку і в контексті загальнодержавної фінансово-економічної політики; по-друге, досконалого аналізу та оцінки соціально-економічного стану регіонів і держави та розробки реальних макроекономічних показників розвитку на плановий рік і перспективу; по-третє, виконання Державного бюджету і Державної програми соціально-економічного розвитку має проходити у руслі єдиних підходів, цілісного механізму, ефективних норм і методів організації фінансово-економічних відносин; по-четверте, додержання загальних принципів економічного розвитку і, насамперед, принципу формування і виконання доходів бюджету за рахунок платежів, які активно іефективно впливають на виробництво, виконання показників економічного розвитку, а не шляхом розширення кількості податків тазборів, як сьогодні відбувається, та використання емісійних джерел поповнення бюджету; по-п'яте, проведення належного, своєчасного контролю та піднесення рівня відповідальності за стан виконання доходів бюджету та показників соціально-економічного розвитку регіонів, міністерств (відомств), держави в цілому.
Державне регулювання суспільно-економічними процесами має зводитись дотого, щоб прискорити обіговість фінансових ресурсів і, насамперед, шляхом усунення невиправданої практики рухузустрічних потоків фінансових ресурсів. Це стосується взаємовідносин між бюджетами різнихрівнів і, що не менш важливо, між бюджетами та юридичними особами. Особливої ваги набирають відносини підприємств з бюджетом в частині сплати податків, а також повернення і відшкодування зайво внесених сум податків і зборів до бюджету.

З прийняттям нової редакції Закону України "Про бюджетну систему України"набирає нового змісту, принципів і напрямків розвитку бюджетна політика як підсистема єдиної фінансовоїполітики. Зазначеним Закономпередбачені фінансово-правовій норми, відповідно до яких визначено бюджетний устрій та бюджетну систему Україні., повноваження, роль і завдання органів влади та управління у бюджетному процесі. Цим Законом окреслено межі функціонування усіхланок бюджетної системи в частині закріплення доходів і розмежування видатків. Одночасно є їдеряд питань, які досі залишаються неврегульованими законодавством. Невипадково Верховна Рада України розглядає питання щодо внесення змін та доповнень до Закону України про бюджетну систему. Головною проблемою залишається визначення оптимальних меж функціонування бюджетів усіх рівнів і забезпечення її якісного і ритмічного виконання при збереженніпровідної ролі Державного бюджету України. Практика формування бюджетів ставить питання щодо передачі частини загальнодержавних повноважень зфінансування окремих видів видатківізалишення за Державним бюджетом видатків та асигнувань, які мають загальнодержавне значення тапровідну роль у суспільно-економічному процесі. Зрозуміло, що та частка бюджетногофінансування, яка покладена сьогодні на Державний бюджет (понад 70%), має поступово скорочуватись і стане, на наш погляд, в межах 50 відсотків видатків зведеного бюджету. Зазначене вище потребує внесення змін до системи закріплених та регулюючих доходів, їх переліку, змісту та форм реалізації. Все частіше постає питання щодо статусу місцевих податків та зборів. У бюджетній класифікації було б доцільно виділити три і руни доходів: регулюючі, закріплені та міоцені платежі і збори. Зміст і роль зазначенихдоходів має відповідати економічним перетвореннямта стимулювати розвиток суспільно-економічних інтересів, насамперед інтересів підприємств таокремих територій. Кожна територія мас бути поставлена в умови зацікавленості та пошуку резерпін,збільшення доходіві, насамперед, за рахунок місцевихрезервів.
Прийнятий пункт 9 Постанови Верховної Ради України про введення в дію Закону України «ПроДержавний бюджет України на 1996 рік» свідчить про актуальність даної проблеми, яку необхідно вирішувати. Одночасно слід зауважити - запропоновані підходи і розрахунки щодо зацікавленості місцевих Рад шляхом залишення 50 відсотків суми надходжень податку на доданувартість, акцизного збору та податку на прибуток підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності, понад розміри контингентів, врахованих у нормативах відрахуваньвід загальнодержавних податків і зборів, досить складні і не завжди сприятимуть пошуку додаткових надходжень до бюджету. Це пов'язано насамперед з тим, що з метою забезпечення виконання доходів бюджету необхідно стимулювати виробництво, підприємства та організації, які виконують зобов'язання та своєчасно сплачують платежі до бюджету і цільових фондів.
У цьому напрямку зроблено важливийкрок. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. "Про причини невиконання доходної частини бюджету та заходи удосконалення законодавства і підвищення відповідальності керівників усіх рівнів за дотримання бюджетної дисципліни" доручено Міністерству економіки і Міністерству фінансів до 1жовтня 1996 року подати Кабінетові Міністрів України проект порядку розроблення суб'єктами підприємницької діяльностідержавної форми власності фінансових планів, передбачивши обов'язковість планування прибутку, його розподілу і платежів до бюджету та пропозиції про внесення змін і доповнень до законодавства з цьогопитання.
Підготовка пропозицій і документів Кабінету Міністрів із зазначених питань та введення нових показників оцінки підприємницької діяльності сприятиме покращенню фінансово-економічної роботи, а також налагодженню дієвого контролю за станом виконання доходів бюджету. Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів істотно посилюєтьсявідповідальність за виконання доходів бюджету України.
Важливим результатом фінансової політики та спрацювання законодавства є виконання доходноїчастини бюджетів усіх рівнів.
Протягом 1995 року до зведеного бюджету України надійшло 2092,8 трлн.крб. усіх податків, зборів, відрахувань до цільових фондів (табл. 1), що становить 90,1 відсотків до запланованих.Таким чином у структурі валового внутрішнього продукту доходи бюджетустановлятьмайже 40 відсотків. Державнийбюджету України у частині доходів виконано в сумі 1243,3 трлн.крб.,або на 86,3 відсотків до затверджених надходжень.
Яксвідчать дані табл. 1, головнимиджереламинадходжень залишаються податок на додану вартість, податокна прибуток підприємстві прибутковий податок з громадян. На їхчасткуприпадає52,3 відсотка, або відповідно 21,6; 23,1; 7,6 до загальної суми доходів зведеного бюджету України. Якщо враховувати, що надходження у фонддля здійснення заходівщодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і Пенсійний фонд складають 518,6трлн.крб., або 24.8 відсотків, то зазначені вище платежі становлять 1613,8 трлн.крб., або 77,1 відсотків у структурі-зведеного бюджету України.
Практика справляння податківі виконаннядоходів зведеного бюджету засвідчує продовження кризових явищ у суспільстві, в результаті чого податок на додану вартість виконано на 95,0 відсотків та акцизний збір — на 87,8 відсотків. Втрати бюджету за цими непрямими податками склали 201,2 трлн.крб., в тому числі за рахунок зниження обсягів виробництва -81,9 трлн.крб., затримки прийняття законопроекту з питань справляння податку на додану вартість -- 95.0 трлн.крб.,погіршення рівня платіжної дисципліни платників податків - 24.3 трлн.карбованців.

Таблиця 1Структури доходів зведеного бюджету України за 1995 рік

(млрд.крб.)



№ п/п

Найменування платежів

Попрогнозу

Фактично надійшло

% до Прогнозу




Сума
%


1

Податок на додану вартість

475407,9

451732,7

21,

95,0

2

Податок на прибуток підприємства і організацій

452488,2

483395,1

23,

106,8

3

Акцизний збір

45662,9

40100,6

1,9

87,8

4

Плата за землю

69483,7

63460

3,0

91,3

5

Плата за спеціальне використання надр

2011,3

1741,6

0,1

86,6

6

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів

2587,7

2224.5

0,1

86,0

7

Рентна плата за нафту і природний газ та різниця в цінах на газ

122148,0

71851,6

3,4

58,8

8

Прибутковий податок з громадян

154281,1

160071,3

7,7

103,8

9

Податок з власників транспортних засобів

6353,7

5379,9

0,3

84,7



Таблиця 1
(продовження)


Фактично

№ п/п

Найменування платежів

По прогнозу

надійшло

% до прогнозу




Сума
%


10

Плата за спеціальне використання

707 5

636,8

0,0

90,0


лісових ресурсів


11
Державне мито

14643

8534,4

0,4

58,3

12

Надходження від зовнішньоекономічної діяльності

55205,8

42937,9

2,1

77,8

ІЗ

Відрахування на геологорозвідувальні роботи

20395,3

10218,1

0,5

50,1

14

Податок на промисел

336,5

253

0,0

75,2


Надходження коштів від


15
приватизації майна державних

91199,4

7467,1

0,4

8,2


Підприємств


16
Внески до бюджету сум під перевищення фонду споживання

25000,0

1370,2

0,1

5,5


Плата за сертифікати на право


17
здійснення торгівлі алкогольними

5000,0

4091,3

0,2

81,8


напоями та тютюновими виробами


Внески підприємств та

господарських організацій до

18
Фонду для здійснення заходів по

117481,9

102^,7

4,9

87,3


ліквідації наслідків Чорнобильської


Катастрофи

Надходження відрахувань віл

19
перевищення поточних доходів над

60802,5


0,0

0,0


видатками Національного банку


Надходження коштів під

20
Державного комітету по

56300,0

18925,1

0,9

33,6


матеріальних резервах


Місцеві податки і збори, що

21
встановлюються місцсиііми Ра.^імі-

11000

12501,7

0,6

113,7


народних депутатів


Надходження від реалізації

22
дорогоцінних металів з Державного фонду металів і дорогоцінного

700,0

219,9

0,0

31,4


Каміння


23
Надходження вільних залишків позабюджетних фондів

10000

15041,1

0,7

150,4





     Страница: 1 из 8
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 6 7 8 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка