| Страница: 2 из 4 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
| Джерела фінансових ресурсів | Використання фінансових ресурсів |
| | капітал |
Інвести-ції в невиро-бничу сферу | Витра-ти на спожи-вання | Фінанс-овий резерв |
| прямі інвес-тиції | Венчур-ний капітал | Портфе-льні інвести-ції | аннуітет | | | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
Прибуток | * |
| | | * | * | * |
|
Амортизаційні відрахування | * |
| | | * |
| * |
|
Кредиторська заборгованість | * | * |
| | * | * |
|
| Кошти,отримані від продажу цінних паперів | | * | * |
| | | * |
|
Пайові внески | * |
| | | * | * | * |
|
Страхові внески | | | * |
| | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
Кредит і позички | * | * |
| | * | * |
|
| Кошти від реалізації майна | | | * |
| | | |
| Інші надходження | * |
| | | * | * | * |
1.2. Кредиторська заборгованість та кошти, отримані від продажу цінних паперів
Кредиторська заборгованість – це перш за все заборгованість по заробітній платні, відрахуванням до позабюджетних фондів, пов”язані з фондом оплати праці, резерв майбутніх платежів і ін . Утворення заборгованості по заробітній платні викликане тим, що між строком її нарахування і днем виплати є деяка кількість днів за роботу, в які господарюючий суб”єкт ще повинен виплатити робітникам. “Резерв майбутніх платежів створюється за рахунок нагромадження коштів, призначених на оплату майбутніх відпусток робітників. Вказані кошти не належать підприємству або мають цільове призначення. Проте вони постійно знаходяться у підприємства, котре використовує їх на свій розсуд до момента погашення даної заборгованості”. [7, с.74]
Кошти, отримані від продажу цінних паперів. Цінні папери представляють собою грошові документи. Вони можуть існувати в формі відокремлених документів або записів на рахунках. До них відносяться акції, облігації, векселі, заставні свідоцтва, страховий поліс і ін.
Пайовий внесок – представляє собою суму грошового внеску, сплачену юридичною або фізичною особою при вступі до спільного підприємництва. Пайовий внесок є обов”язковим для вступу до товариства з обмеженою відповідальністю, змішаного товариства, спільного українсько-іноземного товариства. Він вноситься: грошовими коштами; шляхом передачи у власність акціонерного товариства майна і інших матеріальних цінностей, прав користування землею, водою і іншими природними ресурсами; майнових прав (в тому числі на використання вираходів, “ноу-хау”); шляхом представлення майна у користування господарюючого суб”єкта без відшкодування на протязі деякого проміжку часу витрат володаря (на утримання, ремонт, амотизацію будівель, приміщень, обладнання, інструментів, транспорту); шляхом відрахувань від заробітної плати робітників на протязі деякого проміжку часу.
““Ноу-хау”(знаю як) – комплекс різноманітних науково-технічних, економічних, соціальних знань, які практично необхідні для певної діяльності, але ще не стали загальним надбанням”.[11, с.181]
При визначенні ціни “ноу-хау” необхідно пам”ятати, що вона окупиться майбутнім прибутком, якиц отримає користувач, в іншому випадку у нього буде менший прибуток або його не буде зовсім. В світовій практиці ціна “ноу-хау” складає 5% від майбутнього прибутку, але є випадки, коли вона досягає 20%.
Існує декілька способів оплати “ноу-хау”. Основні з них:
ьроялті – поступові виплати за “ноу-хау” пропорційно визначеним показникам в ході його використання. Роялті зазвичай нараховується з прив”язкою до показників зростання прибутку або зростання випуску продукції і т.д.;
ьпаушальний платіж одночасовий, обговорений раніше платіж. Паушальні платежі використовуються, коли важко спрогнозувати ефект дії "ноу-хау" або вартість ліцензій невелика;
ь“кост-плас” – виплати за додаткові послуги по узгодженим розцінкам поверх обговореної ціни;
Інвестиційний внесок представляє собою джерело самокредитуван- ня діяльності акціонерного товариства. Інвестиційний внесок – це грошовий внесок робітника в розвиток даного акціонерного товариства, котре вкладнику нараховує відсоток в розмірі і в строки, визначені договором або положенням про інвестиційний внесок.
1.3. Кредит
Кредит – буквально означає "розпорядження визначеною сумою грошей на протязі деякого часу, тобто ті, у кого є надлишок коштів, можуть їх давати в кредит тим, хто відчуває нестачу або має потребу в додаткових сумах". [18, с.21]
В даний час кредит має величезне значення. Він вирішує проблеми, що стоять передвсієюекономічною системою. Так за допомогою кредиту можна перебороти труднощі,пов'язаніз тим, що на одній ділянці визволяються тимчасово вільні кошти, а на інших виникає потреба в них. Кредит акумулює капітал, що визволився, тим самим, обслуговуєприливкапіталу, що забезпечує нормальний відтворювальний процес. Також кредитприскорюєпроцес грошового обігу, забезпечуєвиконанняцілого ряду відносин: страхових, інвестиційних, граєвеликуроль у регулюванні ринкових відносин.
Джерелом позичкового капіталуслужать, по-перше, кошти що вивільняються з кругообігу:засоби, призначені длявідновленняосновного капіталу (тобто амортизаційний фонд); частина оборотного капіталу, що вивільняється в грошовій формі в зв'язку з розбіжністю часу продажу товарів і купівлі сировини, палива, матеріалів. Капітал, тичасово вільний у період між надходженням коштів від реалізації товарів і виплатою заробітної плати.
Іншимджерелом позичкового капіталу виступають грошові прибуток і нагромадження приватного сектора. Потрібно відзначити, що починаючи з 50-60 років нашого сторіччя існує тенденція підсилення залучення грошових заощаджень працюючих і службовців. Цьому сприяли, у першу чергу, поліпшення соціально-економічного становища розвинених країн; зміни в структурі споживання.
У якості третього джерела позичкового капіталу виступають грошові нагромадження держави, розміри яких визначаються масштабами державної власності ідолейвалового національного продукту.
Таким чином, можна зробитивисновок, що тимчасово вільні кошти, що виникають на основі кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові нагромадження приватного сектора і держави утворюють джерела позичкового капіталу.
Кредит виступає в двох головних формах: комерційного і банківського , що розрізняються по складу учасників, об'єкта позичок, динаміці,розмірувідсоткаі сфери функціонування.
Комерційним кредитом називають кредит, наданий одним функціонуючим підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу . Комерційний кредит оформляється векселем, його об'єктомєтоварний капітал. Він обслуговує кругоборот промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання. Особливістю комерційного кредитуєте, що позичковий капітал тут зливається із промисловим. Мета комерційного кредиту - прискорити реалізацію товарів і одержання прибутку. Розміри цього кредиту обмежені величиною резервних кредитів промислових і торгових капіталів. Передача цих капіталів можлива тільки в напрямках,визначенихумовою угоди: від підприємця, на підприємстві якого виробляють засоби виробництва, до підприємців, на підприємствах якого вони споживаються, або від підприємця, що виробляє товари, до торгових фірм, що реалізують їх.
Потрібно відзначити, що комерційний кредит має обмежені можливості, тому що його можна одержати не у всякогокредитора, а лише в того, хто виробляє сам товар. Він обмежений по розмірах (тимчасовим вільним капіталом), має короткостроковий характер, а позичальник частопотребуєв довгостроковому кредиті.
Обмеженість комерційного кредитупереборюєтьсябанківським. Банківський кредит дається у вигляді грошової позички, банками й різноманітними кредитно-фінансовими установами підприємцям і іншим позичальникам . Об'єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, що відокремився від промислового. Угода позички тут відділена від актівкупівлі-продажу. Позичальником може бути фірма, держава, приватний сектор, а кредитором - кредитно-фінансові установи. Метою кредитораєодержання прибутку у виглядівідсотка.Кредиторнадає позичковий капітал позичальнику на умовах повернення, терміновості і сплативідсотка.
Як було відзначено вище, банківський кредит переборює кордони комерційного кредиту, тому що він не обмежений напрямком, термінами і сумами кредитних угод. Сфера його використання ширша: комерційний кредит обслуговує лише обіг товарів, банківський кредит - і нагромадження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових прибутків і заощаджень усіх прошарків суспільства.
Востаннійперіодвеликезначення має лізинг. “Лізинг - довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення з погашенням заборгованості протягом декількох років”.[19, с.68] Використання лізингу має свої переваги, оскільки "при цій формі співробітництва для перебудови виробництва на базі сучасної технології івипускупродукції, що відповідає самим суворим вимогамринку, не потрібно споконвічних володінь важливих коштів.Всівитратина даному етапі покривають лізингові компанії. Лізинг неєбанківською операцією у вузькомузначенніслова. Він відноситься доблизькоїдо банківської форми фінансування, що може здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як побічна операція. Але в першу чергу це компетенція спеціально створених лізинговихтовариств.
Останнім часом одержали широке поширення іпотечний кредит і овердрафт . Іпотечний кредит - це довгострокові позички під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових будинків ). Основним його джереломслужитьемісія іпотечних облігацій корпораціями і банками. Овердрафт , надається приватним особам , що мають право платежу чеками в сумі, яка перевищуює залишок на рахунках . Овердрафтприпускаєтьсяу відомихмежах, наприклад, у суму місячного окладу на термін не більш 15 днів. Протягом установленого строку клієнт зобов'язанийпогаситивиникшу заборгованість, після чого він одержує право на новий кредит увиглядіовердрафта.
В даний час величезне значення для нормального функціонуваннявсієїекономічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит . Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними особами зіншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і підприємцями. Кредит будедержавниму тому випадку, коли в якості учасника позичковоїугодивиступають центральний уряд або місцеві органи влади. У цьомувідношеннійого можна порівняти зіншимиформами кредиту, у першу чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичковоїугодиєбанк.
Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин , пов'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків , називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і регіональні організації.
Форми міжнародного кредиту можнакласифікуватипо головних ознаках, що характеризує окремістороникредитних відносин.
По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5 років.
Міжнародний кредит виконуєтакіфункції:
vперерозподіл позичкових капіталів між країнами з метою забезпечення безупинного процесу відтворення для досягнення максимального прибутку;
vекономія витратобігув сфері міжнародних розрахунків внаслідок розвитку безготівкових платежів;
vприскорення концентрації і централізації капіталу.
Також міжнародний кредит, розсуваючимежііндивідуального нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можнасказати, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що йіншіформи кредиту, тільки в міжнародному аспекті.
1.4. Інші надходження фінансових коштів
До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових коштів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор – це юридична або фізична особа, якафинансуєякийсь захід. Спонсорство – це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним захода.
| Таблиця 2 Основні техніко-економічні показники дослідного хлібозавода за 1997-1998роки |
| Показники | 1997 рік | 1998 рік | 1998 к 1997 р. в % |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
Виробнича потужність (тон/рік) | 113,0 | 109,4 | 96,8% |
|
Выпуск продукції | 24 282,3 | 30 696 | 126,4% |
|
Коефіціент використання вироб. потужності | 76,5 | 87,6 | 114,5% |
|
Об'єм продаж (тис.грн) | 17 799,6 | 19 453,5 | 109,3% |
|
Основні виробн. фонди | 3 748,0 | 4 162,4 | 111,1% |
|
Чисельність працюючих (чол.) | 354 | 375 | 105,9% |
|
Об'єм продаж на одного працюючого (тис.грн) | 50 281 | 51 876 | 103,2% |
|
Направлено на оплату праці (тис.грн) | 933,9 | 1 055,4 | 113,0% |
|
Средньомісячная оплата праці (грн) | 77,8 | 88,0 | 113,1% |
|
Повна собівартість продукції (тис.грн) | 1 950,5 | 2 067,7 | 106,0% |
|
Балансовий прибуток (тис.грн) | 3 407,3 | 3 614,2 | 106,1% |
|
Прибуток від продажу | 3 396,9 | 3 611,9 | 106,3% |
|
Рентабельність продукції в цілому % | 37,1% | 38,8% | 104,6% |
| Страница: 2 из 4 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
| © 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка |