За підсумками цих розрахунків (див.роз. 3.4.) можна зробитивисновкипро те, що підприємство практично не прибігає до використання позикових коштів, а в II розділі пасиву значно переважають фонди споживання. Питома вага джерел фінансування, що можуть використовуватися тривалий часскладає85% і 86% відповіно пороках від усіх джерел фінансування акціонерного товариства. Коефіцієнт інвестування власних джерел дорівнює 110% у – 1997р. і 109% у – 1998р., це значить, що підприємство можеробитизаміну устаткування виробничого і невиробничого призначення не прибігаючи до використання позикових коштів.
Структура пасивів дослідного хлібозавода свідчить про те, що акціонерне товариство може стійко працювати незалежно від кон'юнктуриринкукредитних ресурсів, тому що воно може фінансувати усю своюгосподарськудіяльність із власних джерел коштів і “безкоштовно” притягнутих коштів тобто кредиторської заборгованості.
3.2. Аналіз ефективності використання майна
Функціонування акціонерного товариства залежить від йогоспроможностіприносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, щокерівництвоакціонерного товариства має значнусвободув регулюваннірозмірівфінансових результатів. Так, виходячи зприйнятоїфінансовоїстратегії, акціонерне товариство має можливість збільшувати або зменшуватирозмірбалансового прибутку зарахуноквибору того абоіншогоспособуоцінкимайна, порядку його списання, установленнятермінавикористання і т.д.
Допитаньоблікової політики, що визначаєрозмірфінансового результату діяльності акціонерного товариства, у першу чергу,ставлятьсятакі:
- вибір способу нарахування амортизації основнихзасобів;
- вибір методуоцінкиматеріалів, відпущених і витрачених на виробництво продукції, робіт, послуг;
- визначення способу нарахування зносу по малоцінним і предметах, щошвидкозношуються, при їхній експлуатації;
- порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремихвидіввитрат(шляхом безпосереднього їхнього списання на собівартість в міру уточненнявитратабо за допомогою попередньогоутвореннярезервів майбутніхвитраті платежів);
-складвитрат,віднесенихбезпосередньо на собівартість конкретноговидупродукції;
-складнепрямихвитраті спосіб їхнього розподілу і ін.
Цілком зрозуміло, що акціонерне товариство, разом обравши той абоіншийзасіб формування собівартості реалізованої продукції і прибутку, буде притримуватися його протягом усього звітного періоду (не менше року), авсіподальшізміни в обліковій політиці повинні мати вагомі підстави і неодмінно обговорюватися.
У цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників.
Існує і використовується система показників ефективності діяльності, серед них коефіцієнт рентабельності активів (майна).
Цей коефіцієнт показує,якийприбуток одержує акціонерне товариство з кожної гривні, вкладеної в активи. По моїх розрахунках (див.роз.3.4.) по дослідному хлібозаводу коефіцієнт рентабельності активів (подеякимджерелах він називається - Коефіцієнт рентабельності капіталу, незважаючи на те, що “капітал” це пасиви підприємства, але їхнє підсумкове значення дорівнює підсумковому значенню активів підприємства і результатутворюєтьсяоднаковий). дорівнює за 1997 рік 0,63 а за 1998 рік 0,76 тобто на кожну вкладенугривнюпідприємство дістало прибуток 63 і 76 коп відповідно.
У аналітичних цілях розраховується, як рентабельність усієї сукупності активів, так і рентабельність поточних активів.
По балансовим даним за 1997 рік цей коефіцієнтсклав0,82, а за 1998 рік вінсклав0,96
Показник прибутку на вкладений капітал, названий також рентабельністю власного капіталу , визначається по формулі:
По дослідному хлібозаводу вінсклаву 1997 році – 0,74, а в 1998 році 0,88. Деяке підвищення цього коефіцієнта можна пояснити тим, що в 1998 роцівідбулосянезначне збільшення додаткового капіталу і фондівнагромадження, а також зріс рівень виробничої потужності.
Інший важливий коефіцієнт - рентабельність реалізованої продукції - (рентабельність продажів) розраховується по формулі:
Значення цього коефіцієнта показує,якийприбуток має акціонерне товариство з кожноїгривніреалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства.
Зниження коефіцієнта рентабельностіреалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зниження індивідуальної рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію, і ін. Але в нашому випадку цей коефіцієнт за 2 року практично не змінився ісклав0,16 у 1997 році і 0,14 у 1998 році. Це свідчить про те, що продукція заводу користується постійним попитом, що цілком зрозуміло, тому що продукція хлібної промисловостіє“товаром першочергової необхідності”.
3.3. Розрахункові таблиці
Таблиця 5
|
Розрахункова таблиця за 1997 рік
|
|
№
|
Назва коефіцієнту |
Позначення |
Розрахунок |
Результат |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Кс
|
4597,0/810,7 |
5,67
|
2 |
Коефіцієнт самофінансування |
Ксф
|
(645,3+62,2)/810,7 |
0,87
|
3 |
Коефіцієнт стійкості процесу самофінансування |
К
|
(645,3+62,2)/4597,0 |
0,15
|
4 |
Рентабельність процесу самофінансування |
Р
|
(62,2+3407,3)/4597,0 |
0,75
|
5 |
Коефіцієнт незалежності |
Кн
|
4597,0/5407,7*100% |
0,85
|
6 |
Коефіцієнт інвестування (власних джерел) |
Кі
|
4597,0/4174,7*100% |
1,10
|
7 |
Коефіцієнт маневреності |
Км
|
789,7/4597,0*100% |
0,17
|
8 |
Рентабельність активів |
Р(активів)
|
3407,3/5407,7*100% |
0,63
|
9 |
Рентабельність поточних активів |
Р(пот.акт.)
|
3407,3/4174,7*100% |
0,82
|
10 |
Рентабельність власного капіталу |
Р(вл.кап.)
|
3407,3/4597,0*100% |
0,74
|
11 |
Рентабельність реалізованої продукції |
Р(р.прод.)
|
3407,3/21578,7*100% |
0,16
|
Таблиця 6
|
Розрахункова таблиця за 1998 рік
|
|
№
|
Назва коефіцієнту |
Позначення |
Розрахунок |
Результат |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Кс
|
4110,3/670,8 |
6,13
|
2 |
Коефіцієнт самофінансування |
Ксф
|
(827,8+101,3)/670,8 |
1,39
|
|
1
|
2 |
3 |
4 |
5 |
3 |
Коефіцієнт стійкості процесу самофінансування |
К
|
(827,8+101,3)/4110,3 |
0,23
|
4 |
Рентабельність процесу самофінансування |
Р
|
(101,3+3614,2)/4110,3 |
0,90
|
5 |
Коефіцієнт незалежності |
Кн
|
4110,3/4781,1*100% |
0,86
|
6 |
Коефіцієнт інвестування (власних джерел) |
Кі
|
4110,3/3779,5*100% |
1,09
|
7 |
Коефіцієнт маневреності |
Км
|
575,0/4110,3*100% |
0,14
|
8 |
Рентабельність активів |
Р(активів)
|
3614,2/4781,1*100% |
0,76
|
9 |
Рентабельність поточних активів |
Р(пот.акт.)
|
3614,2/3779,5*100% |
0,96
|
10 |
Рентабельність власного капіталу |
Р(вл.кап.)
|
3614,2/4110,3*100% |
0,88
|
11 |
Рентабельність реалізованої продукції |
Р(р.прод.)
|
3614,2/25149,5*100% |
0,14
|
Висновок
Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.
Фінанси акціонерних товариств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.
В ході курсової роботи ми розглянули більш детально джерела формування фінансових ресурсів акціонерного товариства та їх використання на прикладі київського дослідного хлібозавода. Підводячи підсумок всьому написаному можна зробити такі висновки про фінансово-економічну діяльність акціонерного товариства: кінцевий фінансовий результат залежить від багатьох чинників і показників, деякі з них впливають на фінансові надходження негативно, а деякі позитивно.
Так, незважаючи на досить великий приріст виторгу від реалізаціх продукції прибуток збільшився на менш значну величину. Це пояснюється перш за все не внутрішніми, а зовнішними причинами, насамперед системою оподаткування. Хоча не дивлячись на це дослідний хлібозавод знаходиться на п”ятому місці в місті Києві за величиною отриманого прибутку серед всіх хлібозаводів, а їх, як відомо дванадцять. Що стосується загальних показників роботи заводу, то вони більш-менш сталі: не відбувається плинність кадрів, не зменшується потужність виробництва, поліпшується соціальний добробут працюючих і т.д. Проаналізувавши процес надходження і використання фінансових ресурсів, ми прийшли до висновку про те що акціонерне товариство не прибігає до використання позикових коштів, не отримає ні яких дотацій з боку держави, а єдиним короткостроковим пасивом має кредиторську заборгованість. Джерелами фінансових коштів залишаються лише прибуток від реалізації продукції та амортизаційні відрахування. Ці ж джерела використовуються акціонерним товариством і для фінансування розширеного відтворення, капітальних вкладень, фондів нагромадження і споживання. Отже можна зробити висновок, що акціонерне товариство існує і розвивається виключно за власні кошти. Проте не дивлячись на досить сприятливий стан хлібозаводу він аж ніяк не захищений від всілякого роду проблем, які можуть виникнути в будь-який момент, а для цього потрібно розроблювати і впроваджувати ряд запобігаючих цілей.
Правлінню хлібозаводу, на мою думку, можна запропонуватитакішляхи по удосконаленнюгосподарськоїдіяльності:
1)Використання стратегії гнучкого реагування на зміну попиту і пропозиції на ринку хлібобулочної продукції, тобто своєчасне збільшення або оновлення асортименту продукції;
2)Покращення смакових характеристик продукції та впровадження технологій, які продовжують термін зберігання продукції. Насамперед це стосується пакування хліба в поліетиленову плівку;
3)Розробка системи використати їх на розширене відтворення та розробку нових технологій; швидкого збуту продукції, яка дозволить швидко отримувати “живі” гроші та одразу
4)Своєчасна заміна старого та зношеного устаткування;
Запропоновані шляхи, на мою думку, змогли б дещо змінити фінансовий стан дослідного хлібозаводу та збільшити обсяг фінансових надходжень, проте це вже не так і легко, оскільки на це потрібен час і знову ж такі досить значні кошти.
Використана література:
1.Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від 28.12.94 в редакції від 29.12.98.
2.Закон України “Про підприємство” від 25 листопада 1998 року
3.Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91.
4.Указ Президента України №447 “Про випуск державних облігацій національних ресурсів”, від 12.10.93 (втратив чинність”.
5.Указ Президента України №912/95, №1923/98 “Про облігації зовнішньої державної позики в Україні (1995 року)”, від 5.10.95, і від 10.07.98
6.Постанова КМУ №586-94“Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року” (а також №78-96 - 1996, №2-97 - 97, №1500-97 - 98, №1-99 - 99 років).
7.Балабанов И.Т. “Основи финансового менеджмента”// Москва 1994р.,с.381 Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. ”Методика финансового анализа”// Москва “Инфра-М” – 1995 г.
8.Баланси и додатки до балансів за 1997 і 1998 роки.
9.Заїнчковський А.О. “Економіка підприємств харчової промисловості”// Київ “Урожай” – 1998 р.
10.Звіти про фінансові результати за 1997 і 1998 роки.
11.Кісельов А.П. «Основи бізнесу»// Київ «Вища школа», 1998р,
12.Климко Г.Н. “Основи економічної теорії”// Київ “Знання” – 1997 р.
13.Колчина Н.В. “Финансы предприятия”// Москва “Финансы” – 1998 г.
14.Коробов В.А. “Финансы предприятия”// Москва “Инфра” – 1997 г.
15.Кэмпбелл Р. Макконнелл Стэнли Л. Брю “Экономикс” т.2 // Москва “Республика” – 1995 г.
16.Леонов Д.А., Федоренко А.В. “Податкове стимулювання інвестицій, або як це робиться в Україні”//Українська інвестиційна газета, 6.04.99.
17.Нікбахт Е. Гроппеллі А. ”Фінанси”// Київ “Основи” – 1992 р.
18.Обухов Н.П. ”Кредитный рынок и денежная политика”// Москва ”Финансы” – 1995 г.
19.Симонов В.В. «Кредитная система и государственное регулирование»// Москва «Деньги и кредит» 1992г,
1
1
2
