|
Вид оснащення
|
Кількість одиниць /Чо/ за варіантами |
|
|
4
|
|
1. Литтєві форми
2. Пристосування для механічної обробки
3. Штампи
4. Монтажне оснащення |
3
6
7
6
|
Таблиця 8.
Нормативи трудових і матеріальних витрат на одиницю оснащення
(для всіх варіантів)
|
Вид
оснащення
|
Трудомісткість проектування, нормогодин |
Витрати матеріалів,
г.од. |
Трудомісткість виготовлення, нормогодин |
|
1. Литтєві форми
2. Штампи
3. Пристосування для механічної обробки
4.Монтажне оснащення |
16
20
12
4
|
30
40
20
10 |
12
10
8
2 |
І. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ВАРІАНТІВ ПРИЛАДІВ
Мета аналізу - оцінити ступінь підвищення експлуатації продуктивності модернізованого приладу порівняно з базовим зразком, і тому всі показники розраховуються для двох варіантів приладу: нового(н), і базового (б).
Розрахункова кількість днів експлуатації приладів на рік, роб. днів
Чд.е= Чр.д ·Кд,
де Чр.д- число робочих днів у році;
Кд- коефіцієнт цілодобових втрат робочого часу (табл. 2)
Кдн= 0.96, Кдб= 0.96
Чд.е.н= 260 * 0.96 = 250 дн .
Чд.е.б= 260 * 0.96 = 250 дн.
Розрахунковий (ефективний) змінний фонд часу експлуатації приладів, годин
Тз.е= Тз· Кв.д,
де Тз- тривалість робочої зміни (8 годин)
Кв.д- коефіцієнт внутрізмінних втрат робочого часу (табл. 2)
Квдн= 0.94, Квдб= 0.91
Тзен= 8 * 0.94 = 7.52
Тзеб= 8 * 0.91 = 7.28
Ефективний річний фонд часу роботи приладів, годин
Фр= Чд.е· Тз.е· Чз,
де Чз-змінність роботи підприємств-споживачів приладів (табл. 2)
Чз= 2
Фрн= 250 * 7.52 * 2 = 3760 год
Фрб= 250 * 7.28 * 2 = 3640 год
Річна експлуатаційна продуктивність варіантів приладу, виміри в рік :
Пр.е= Пг.т· Фр,
де Пг.т.- годинна технічна продуктивність приладу для базової
моделі (табл. 2)
Пгтн= 16
Пгтб= 12
Прен= 16 * 3760 = 60160 вимірів у рік
Преб= 12 * 3640 = 43680 вимірів у рік
Коефіцієнт підвищення технічної продуктивності приладу після модернізації (інтенсивний фактор):
Кт.п.= Пнг.т./ Пбг.т.
Ктп=16 / 12=4/3коефіціент підвищення продуктивності
Коефіцієнт підвищення використання фонду часу нового приладу (екстенсивний фактор):
Кф.ч.= Фнр/ Фбр
Кфч=3760 / 3640 = 1.032
Інтегральний коефіцієнт підвищення продуктивності приладу після модернізації :
Кін.= Кт.п.· Кф.ч.
Кін=1.3 / 1.032 = 1.3416
ІІ. ПРОГНОЗ РИНКОВОЇ ПОТРЕБИ І ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ПРИЛАДІВ
Мета цього розділу - обгрунтувати найважливіші підприємницькі рішення, спрогнозувати ринкову потребу у «своєму» товарі і вирішити, якими темпами доцільно насичувати ринок, тобто, в яких обсягах слід виробляти товар. Якщо має місце товар технологічного призначення, то прогноз його ринкової потреби здійснюється, виходячи з прогнозу розвитку технологій, для забезпечення яких призначений даний товар. У даному випадку ринкову потребу в приладах треба пов‘язувати з прогнозною оцінкою виробництва у вимірах. Оцінка річної потреби виробництва у вимірах наведена в табл.1 (величина ОВ).
Потреба в базовому та модернізованому варіантах приладу в обраному сегменті ринку його застосування, одиниць.
Рп= Ов/ Пр.е.
Ов= 60 млн
Рпн= 60млн. / 60160 = 997 од.
Рпб= 60 млн. / 43680 = 1373 од.
Виходячи із запланованого часу насичення ринку приладами (величина Т П , що наведена в табл.1 ), середньорічний випуск приладів :
Тп= 5
- для модернізованого варіанта
Внр= Рнп/ Тп
Внр= 997 / 5 = 199 од/рік
- для базового варіанта
Вбр= Внр*Кін
Вбр= 199 * 1.3416 = 268 од./рік
ІІІ. РОЗРАХУНКИ ВИТРАТ НА ПІДГОТОВКУ ВИРОБНИЦТВА ПРИЛАДУ
При виробництві багатьох видів продукції та послуг мають місце значні витрати передвиробничого характеру, пов’язані з підготовкою підприємства до випуску саме цього виду продукції або послуг. Сюди належать: витрати на науково-дослідні, конструкторські або технологічні розробки, направлені на створення нового виду продукції; витрати на обладнання і оснащення для процесів її виробництва; витрати на створення робочих місць, на придбання об’єктів права (патентів, авторських прав, товарних знаків або зразків і т.ін.) та інформації (“ноу-хау”), на оплату консультацій, організаційних зусиль та інші витрати.
На практиці такі витрати передвиробничого характеру можуть бути дуже значними, і тому доцільно їх відокремлювати в окрему підсистему обліку та нарахування, з тим, щоб ці витрати можна було «адресно» списувати на собівартість саме того виду продукції або послуг, заради якого вони були здійснені. Такий спеціальний (цільовий) характер їх використання є обов‘язковою ознакою подібних витрат. Метою виконання даного розділу роботи є засвоєння методів розрахунку загальних витрат передвиробничого характеру, пов‘язаних з розробкою, підготовкою та освоєнням виробництва нових видів продукції.
Вагомою часткою витрат, пов’язаних з освоєнням виробництва нових видів продукції, є витрати на технологічне забезпечення нових виробничих процесів. У даному випадку перехід підприємства на випуск модернізованого варіанта приладу потребує значних одночасних витрат, пов’язаних з проектуванням і виготовленням нових засобів технологічного оснащення виробництва : литтєвих форм, штампів, пристосувань для механічної обробки, монтажу і т.ін. Для оцінки необхідних для цього коштів розробляємо відповідний кошторис грошових витрат.
Таблиця 9.
Кошторис витрат на проектування і виготовлення
спеціального оснащення
|
Вид оснащення
|
Кільк.
одиниць |
Витрати на оснащення, г.од |
|
Чод
|
Проектування
Впр |
Матеріали
Вм |
Оплата за виготовлення
Воп |
Накладні витрати виробника
Вн |
Разом
|
|
1. Литтєві форми
2. Пристрої для механічної обробки
3. Штампи
4. Монтажне оснащення |
8
9
13
10
|
215.05
302.16
262.12
67.75 |
240
360
260
100 |
114.06
107.1
123.76
23.8 |
171.36
160.65
185.64
35.70 |
740.47
929.91
831.52
227.25 |
2729.15
Величина витрат на комплект певного виду оснащення складає , г.одиниць
Впр.= Тп.о· Чод· Пг· (1+ Ндп/100)· (1+ Нд.з/100) · (1+ Нс.з/100)·(1+ Нн.к/100) ,
де Тп.о- трудомісткість проектування одиниці оснащення,
нормогодин (табл.8);
Чод- число одиниць оснащення, одиниць (табл.7);
Пг- середньогодинна оплата праці конструктора (0,7-0,8 г. од);
Ннк- норматив накладних витрат проектних підрозділів (30% - 60%);
Нлп- норматив доплат при оплаті праці конструкторів (5-15 %) ;
Нд.з- норматив додаткової оплати праці конструкторів (10-15 %) ;
Нс.з- норматив відрахувань на соціальні заходи, що діє на
момент виконання розрахунків, 37,5 %
Тп.о= 16, 20, 12, 4
Пг= 0.7 грн/год
Ннк= 50%
Нлп= 10%
Нд.з= 10%
Впрлиттєві форми= 16 * 8 * 0.7 * 2.4% = 215 грн.
Впрпристрої для мех. обробки= 20 * 9 * 0.7 * 2.4% = 302 грн.
Впрштампи=12 * 13 * 0.7 * 2.4% = 262 грн.
Впрмонтажне оснащення= 4 * 10 * 0.7 * 2.4 = 67 грн.
Витрати на матеріали для виготовлення певного виду оснащення :
Вм= Чод· Вм.о
де Вм.о- витрати на матеріали на одиницю оснащення (табл.8)
Вмо= 30, 40, 20, 10 (табличні дані)
Вмлиттєві форми= 8 * 30 = 240 грн.
Вмпристрої для мех.обробки= 9 * 40 = 360 грн.
Вмштампи= 13 * 20 = 260 грн.
Вммонтажне оснащення= 10 * 10 = 100 грн.
Витрати на оплату праці робітникам за виготовлення певного виду оснащення, г. од. :
Воп= Тв.о.·Чод·Пр· (1+(Ндп/100)) · (1+(Нд.з/100)) * (1+(Не.з/100)),
де Тв.о- трудомісткість виготовлення одиниці оснащення, нормогодин (табл.8) ;
Пр - середньогодинна оплата праці робітника інструментального
виробництва (0,7-0,8 г.од.)
Тво= 12, 10, 8, 2
Воплиттєві форми= 12 * 8 * 0.7 * 1.7 = 114.24 грн
Вопприлади для мех. обробки= 10 * 9 * 0.7 * 1.7 = 107.1 грн
Вопштампи= 8 * 13 * 0.7 * 1.7 = 123.76 грн.
Вопмонтажне оснащення= 2 * 10 * 0.7 * 1.7 = 23.8 грн
Накладні витрати виробника :
Вн= Воп· (Нн.в/100),
де Нн.в- норматив накладних витрат (150%-200%)
Розрахунки величини Впр, Вм, Вопі Внпроводяться за всіма видами оснащення, передбаченими в таблиці 8. Підсумком розробки кошторису витрат на проектування і виготовлення спеціального технологічного оснащення є загальна сума цих витрат - Кс.ос.
Загальні витрати підприємства передвиробничого характеру, що пов’язані з модернізацією, підготовкою та освоєнням виробництва нового приладу, визначаємо на основі складання загального кошторису цих витрат.
Таблиця 10.
Загальні витрати підприємства передвиробничого характеру
|
Елементи витрат
|
Позначення |
Сума, т.г. од |
|
Науково-дослідні роботи |
Кн.д.
|
10.000 |
|
Конструкторські розробки |
Кк.р.
|
6.000 |
|
Технологічне проектування |
Кт.п.
|
4.000 |
|
Придбання додаткового обладнання |
Кс.об.
|
12.000 |
|
Створення нових робочих місць |
Кр.н.
|
******* |
|
Витрати невиробничого характеру (реклама, тощо) |
Кн.х.
|
8.000 |
|
Проектування і виготовлення спеціального технологічного оснащення |
Кс.ос.
|
2729.15 |
Разом : |
Кп.в |
42729.15 |
IV. НОРМАТИВИ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА
ЕКСПЛУАТАЦІЮ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
(УЕМО)
Вагома частина виробничих витрат пов’язана з витратами на утримання і експлуатацію машин і обладнання (УЕМО).Саме така ситуація має місце в машинобудуванні. Велика питома вага цих витрат у собівартості продукції та складний (комплексний) характер обумовлюють необхідність виділення обліку і нарахування цих витрат в окрему підсистему загальної системи обліку і нарахування виробничих витрат.
Таблиця 11.
Кошторис річних витрат на утримання та експлуатацію
машин і обладнання
|
Елементи витрат
|
Позначення |
Сума, т.г.од |
|
1. Оплата праці робітників |
Фор
|
35 |
|
2. Нарахування на заробітну плату |
Нсз
|
31.125 |
|
3. Амортизація : |
|
|
| - обладнання |
Аоб
|
115 |
|
- цінне виробниче оснащення |
|
|
| 4. Електроенергія технологічна |
Етех
|
152 |
|
5. Ремонт і технічне обслуговування : |
|
|
| - обладнання |
Роб
|
160 |
|
- цінного виробничого оснащення |
|
|
| 6. Зношування малоцінного і швидкозно-шувального інструменту та виробничого оснащення |
Зв.ос
|
44 |
|
7. Послуги інших підрозділів і організацій |
Поб
|
24 |
|
8. Інші витрати |
|
10.862
|
Разом річних витрат |
Воб.р. |
543.125 |
При розробці кошторису з таб.3 беруться всі ті показники, які стосуються витрат на утримання та експлуатацію машин, обладнання та виробниче оснащення. Нарахування на соціальні заходи здійснюються згідно з нормативами, які діють на час виконання розрахунків. Інші витрати (резерв коштів), згідно з практикою виробничої діяльності, беруться в розмірі 2-3% від суми попередніх позицій кошторису.
На собівартість продукції цеху виробника приладу ці витрати переносяться непрямим методом - за допомогою спеціального нормативу переносу витрат пропорційно визначеній ознаці, що прямим способом характеризує ту чи іншу позицію цеху. В якості такої прямої ознаки на практиці найчастіше використовуються прямі витрати на оплату праці виробничого персоналу в собівартості продукції, або її трудомісткість.
Норматив переносу витрат на УЕМО визначається, виходячи з річної суми цих витрат (Воб.р) і відповідних річних показників діяльності цеху. Наприклад, якщо береться метод переносу витрат на УЕМО пропорційно оплаті праці виробничого персоналу (найчастіше це є основна заробітна плата виробничого персоналу), то норматив витрат складатиме:
Ноб.=Воб.р./(Фт.р.+Фд.п.) * 100%
Фт.р.= 320 000
Фд.п= 26 000
Ноб.= 543125 / (320000+26000) * 100% = 156.9%
V. НОРМАТИВИ ЗАГАЛЬНОЦЕХОВИХ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ
Кошторис загальноцехових непрямих витрат , як і кошторис витрат на УЕМО , розробляється, виходячи з планових нормативів діяльності цеху на рік початку виробництва нового приладу. Інформація щодо цих нормативів наведена в табл.3 вихідних даних.
Таблиця 12.
Кошторис річних загальноцехових непрямих витрат
