1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
РИНОК КРЕДИТНИХ І ПЛАТІЖНИХ КАРТОК
І НАПРЯМКИ ЙОГО РОЗВИТКУ
|
Магістранта заочного відділення
Самойленко Павла Олександровича
___________________________
Керівник
Старший викладач
Нам Вікторія Геннадіївна
__________________________
Завідувач випускаючої кафедри
доктор економічних наук, професор
Базилюк Антоніна Василівна
__________________________
|
Київ
2005
ЗМІСТ
ВСТУП.3
1.Банківські пластикові картки в системі безготівкових розрахунків.6
1.1. Історичні передумови виникнення кредитних карток.6
1.2. Основні елементи карткової платіжної системи.7
1.3. Правові основи здійснення операцій з платіжними картками в Україні7
1.4. Механізм розрахунків на основі кредитних та дебетових карток.7
Висновки та узагальнення до розділу 17
2. Механізм функціонування банків в платіжній системі на основі пластикових карток.7
2.1.Умови вступу банків в міжнародні карткові платіжні системи.7
2.2. Становище сучасного ринку платіжних карток в Україні7
2.3. Діяльності банків-членів системи карткових розрахунків, пов’язаної з емісією, еквайєрингом і видачею готівки.7
Висновки та узагальнення до розділу 27
3. Проблеми і перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні.7
3.1. Оцінка економічної ефективності системи пластикових карт банку.PA7
3.2. Карткові проекти в Україні на прикладе ВАТ КБ “Надра”.7
3.3. Проблеми та перспективи розвитку ринку.7
Висновки та узагальнення до розділу 37
ВИСНОВКИ7
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИPAGEREF _7
ДОДАТКИ
ВСТУП .
Ринок банківських послуг останнім часом розвивається під значним впливом передових технологій. Одним із напрямків банківської діяльності, де постійне їх оновлення має вирішальне значення, є карткові платіжні технології.
В останні часи банками приділяється велика увага до операцій з використанням пластикових карток. Одною з причин такої уваги є зміни, які зараз відбуваються на ринку банківських послуг. Стартовий період розвитку банківських структур в нашій країні близький до завершення. Цей період характеризувався чітким перевищенням попиту на банківські послуги над їх пропозицією, що і стимулювало стрімкий зріст кількості банків, а також сприяло спеціалізації банківських установ. Наприклад, надавалась перевага роботі з організаціями, а в розвиток обслуговування фізичних осіб в більшості випадків або залишався на другому плані, або зовсім ігнорувався. Дійсно, залучення коштів населення потребує на початковому етапі істотних фінансових вкладень і організаційних зусиль, які обумовлені необхідністю створення розвиненої мережі пунктів обслуговування, проведенням рекламної компанії, PR- заходів т.і.
Однак поступова насиченість регіональних ринків банківських послуг призвела до жорсткої міжбанківської конкуренції і боротьби за нові сегменти ринку, які раніше були непривабливими. До їх числа належить і банківське обслуговування фізичних осіб. В цій ситуації пластикові картки виявили свої безспірні технологічні переваги стосовно традиційних платіжних інструментів, що і поставило їх в центр уваги банків, які почали реалізовувати проекти по залученню коштів населення.
Дана дипломна робота є актуальною і присвячена саме проблемам роботи банків з пластиковими картками, розгляду можливих моделей функціонування банків в платіжній системі, і іншим проблемним питанням, з якими найчастіше приходиться зустрічатись при виконанні операцій по обслуговуванню карток та впровадження зарплатних проектів.
Сутністю проблем є необхідність:
·впровадження в Україні єдину внутрішню карткову систему;
·захисту від шахрайства по карткам;
·розвитку законодавчої бази;
·переходу до використання більш прогресивних технологій;
·розширення ринку використання банківських карток.
Практичне застосування виконаного дослідження можливо у всіх банках України які працюють, або збираються працювати на картковому ринку. Також ця робота може застосовуватися у навчальних закладах для підготовки спеціалістів банківської сфери.
Мета роботи – визначення проблем карткового ринку України та шляхи їх вирішення.
Задача роботи – на основі аналізу сучасного карткового ринку в Україні знайти і запропонувати шляхи вирішення проблем та напрямки його подальшого розвитку.
Об’єкт дослідження – ринок банківських послуг, зокрема картковий ринок України, законодавче поле України.
Предмет дослідження – кредитні та дебетні картки, емісія та використання карток, платіжні системи та захист від шахрайства.
При написанні роботи були використані матеріали періодичних видань, книжки зарубіжних і вітчизняних авторів ( Голубович А.Д., Міримска О.М., М.І. Савлу, А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна., Э.Рид, Р.Котлер), веб-сайтів та законодавства України. Велику частку матеріалів, при написанні роботи, було використано з наробіток ВАТ КБ “НАДРА”, а також веб-сайтівhttp://www.cash-a-lot.ua, таhttp://www.ema.com.ua.
Майбутнім банківським працівникам прийдеться займатись саме новими досягненнями в банківській сфері, тому ця робота може стати зручним посібником для вивчення моделей функціонування платіжних систем на основі пластикових карток, які для нашого ринку банківських послуг є одним з найбільш важливіших сегментів.
Дипломна робота містить 120 сторінок, 3 таблиці, 16 малюнків, 6 схем.
1. Банківські пластикові картки в системі безготівкових розрахунків.
1.1. Історичні передумови виникнення кредитних карток.
Батьківщиною пластикових карток є США. Однак перші картки були не пластикові, а паперовими. В 1914 році крупні американські магазини почали видавати своїм постійним, заслуговуючим на довіру клієнтам кредитні картки. В 1928 році випустили металеві картки з видавленим іменем і адресою клієнта. Це дозволило продавцям швидко за допомогою копіювального паперу фіксувати відомості про клієнта визнавши, що сукупна мережа обслуговування підвищить клієнтуру кожного торгівельного підприємства. В 1936 році близько тисячі магазинів і інших торгівельних пунктів досягнули угоду кредитувати спільних клієнтів. Подальше просування кредитної картки відбулось в галузі “громадського харчування” - в 1950 році з’явилась ресторанна картка Diners Club, яку почали приймати більшість ресторанів Нью-Йорка. Успіх цих карток був настільки великим, що і решта американських банків почала випуск кредитних карток, які вже обслуговувались в магазинах, ресторанах...
Першу банківську кредитну картку випустив в 1951 році Franklin National Bank. За ним послідували і інші. В другій половині 50-х років ряд крупних банків: Bank of America, Chase Manhattan і Marine Midland Trust, ввели в обіг власні кредитні картки. Bank of America, використовуючи мережу своїх відділень, зміг забезпечити умови найбільш широкого прийому своїх кредитних карток. Невеликі банки, які не витримали конкуренції на ринку пластикових карток, приєднались до його системи. В 1966 році Bank of America почав надавати ліцензії на свою систему як в США, так і в інших країнах. Однак форми контролю, які використовувались цією системою не влаштовували банки, які прагнули автономності і самостійності в операціях з картками. Крім того, незадоволення викликало ще й те, що ім’я їх основного конкурента стояло на всіх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 році Bank of America змушений був передати операції з кредитними картками компанії National Bank Americard, Inc.(NBI), в якій він став одним із членів. В 1977 році NBI отримала назву VISA USA Inc., а потім - VISA International. Сьогодні VISA об’єднує більш 25000 банків, а її картка - найрозповсюдженіша в світі. Люди, які створили цю нову картку і систему її підтримки, спочатку не сумнівались, що зустрінуть всебічне визнання. Але навіть в таких умовах важко собі уявити, що вони передбачили той вплив, який банківські картки зробили всього за декілька років.
Система Bank Americard виникла у досить вузькому колі власників карток і торгівців. Швидкий ріст кількості споживачів, які використовували картки, і торгівців, які визнавали їх засобом оплати, в наступні роки міг би перевищити бачення найсміливішого фантазера. Більше 20 мільйонів споживачів в США користувалися в 1970 році картками Bank Americard. До кінця 1980 року число банківських карток перевищило 73 млн., а число відкритих рахунків Visa складало 150 млн. з загальним об’ємом продаж в 171 млрд.дол. в кінці 1991 року.
В 1967 році в США з декількох регіональних асоціацій, що випускали власні картки, виникла компанія Interbank Card Association, яка отримала пізніше назву MasterCard International і яка є зараз одним з лідерів світового карткового бізнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було більш як 5000 фінансових установ, які обслуговували приблизно 36 мільйонів власних карток. Оскільки організація стала транснаціональною, асоціація була в 1979 році перейменована в MasterCard.
В 1980 році число карток MasterCard, які були в обігу в США, зросло до 55 млн., а до кінця 1990 року – 90 млн. одиниць. В період між 1980 і 1991 роком загальний обсяг покупок по системі MasterCard зріс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.
Паралельно з нею в США (а потім і в усьому світі) почала діяти система, що випустила першу картку з пластику, - American Express.
Як VISA, так і MasterCard с моменту встановлення прийняли рішення не допускати подвійного членства для банків-учасників. Однак, загострення конкуренції на ринку кредитних карток привело ці організації до визнання необхідності співпраці, і в 1984-85 роках представники обох організацій узгодили ряд стандартів і почали випуск спільних списків заборонених до приймання карток.
В 1992 році європейські карткові компанії EuroCard, Eurocheck Holding і Eurocheck International утворили нову компанію Europay International, що означало створення нової об’єднаної європейської карткової платіжної системи, яка отримала права на управління торговими марками EuroCard i Eurocheck. Пізніше права на ведення операцій в Європі були надані новій системі і з боку MasterCard International. Таким чином, банк, що приєднався до системи Europay, отримує можливість випускати і картки EuroCard, і картки MasterCard.
Відносно недавно компанії MasterCard i Europay з метою розширення спектра пропозицій заснували на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускає однойменну дебетову картку. Компанія Europay International отримала права на діяльність у Європі від Cirrus - дочірньої компанії MasterCard, що випускає картку для використання тільки в банкоматах.
Розподіл ролей на сучасному світовому ринку пластикових карток дивись малюнок 1.1 (мал. 1.1).
Головні причини швидкого росту цих систем слід аналізувати з точки зору економічних передумов споживача, торговця і банку. Для споживача банківські картки зробили процес отримання послуг більш доступним, особливо коли для цього були потрібні кредитні засоби. Клієнти банків могли отримати кредит для багатьох покупок без необхідності повторних візитів до банку і клопотання про позику. Запозичена сума при цьому могла бути або повністю виплачена в кінці кожного місяця або розбита на декілька щомісячних платежів.
Скоріш за все, кредитування покупця продавцем на стільки старе, як і самі гроші. Надаючи кредит, продавець отримує додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному світі кредитування покупця отримало надмірно широке розповсюдження. Таким чином, торгівці знаходили банківські картки привабливими, оскільки угоди по продажу легко було підтвердити у банку і оплата була гарантованою. Енергійна реклама і просування карток банками і національними асоціаціями підвищили можливості збільшення продаж для тих торгівців, які приймали до оплати картки. Асоціації позбавляли торгівців від ризику і витрат на здійснення особистих кредитних планів, які б пригортали увагу покупців.
Банки найшли привабливим спосіб розширення кредиту клієнтам через кредитні лінії в поєднанні з банківськими картками. Географія їх ринку також розширювалась, оскільки банки могли випускати картки для споживачів, які мешкали не тільки поблизу банка. Разом з цим, новим клієнтам були запропоновані нові інші банківські послуги. Доход від власників карток поєднувався з доходами від дисконту, сплаченого торгівцями, і новими депозитними ресурсами, які створювались за рахунки від продажу.
1.2. Основні елементи карткової платіжної системи.
На сучасному етапі іде процес створення національної платіжної системи України. В більшості випадків українські банки є членами міжнародних платіжних систем, а деякі з них випускають власні пластикові картки.
Для більш детального розуміння всіх процесів, пов’язаних з пластиковими картками, детально зупинимося на визначенні основних складових платіжної системи.
У ході розвитку карткових систем виникли різні види пластикових карток, що розрізняються призначенням, функціональними і технічними характеристиками.
З точки зорумеханізму розрахунківвиділяються:
двосторонні картки |
Швиникли на базі двосторонніх угод між учасниками розрахунків;
Швласники карток можуть використовувати їх для покупки товарів у замкнутих мережах. |
багатобічні картки |
Шочолюють національні асоціації банківських карток;
Шнадають власникові картки можливість купувати товари в кредит у різних торговців і організацій сервісу;
Шодержувати касові аванси;
Шкористуватися банкоматами для зняття готівки з банківського рахунка т.і. |
Пофункціональному призначеннювиділяють наступні види карток:
кредитні картки |
Шоплата різних послуг і товарів за рахунок кредиту, наданого банком або спеціалізованою сервісною компанією, не маючи ні готівки, ні грошей на банківському рахунку;
Шнеобхідно мати договір з банком, у якому клієнт зобов'язується протягом визначеного терміну повернути банкові борг, що з'явився в результаті платежу. |
дебетові картки |
Швикористовуються для оплати товарів і послуг, одержання готівки в банках шляхом прямого списання грошей з рахунка платника;
Шклієнт розпоряджається тільки сумою з його банківського рахунка;
Шобробка картки в режимі on-line. |
картки з овердрафтом |
Шможливість робити платежі понад суму, що зараховується на рахунок власника картки;
Шце порівняно невелика сума трактується як автоматичне надання кредиту без спеціального кредитного договору. |
Поматеріалуз якого картка виготовлена:
Шпаперові (картонні, теслинні); |
Шпластикові; |
Шметалеві |
В даний час практично повсюдне поширення одержали пластикові картки. Однак для ідентифікації власника картки часто використовуються паперові (картонні, теслинні) картки, запаяні або запресовані в пластикову плівку. Це ламінування картки. Якщо картка використовується для розрахунків, то з метою підвищення захищеності від підробки застосовують більш складну технологію виготовлення карт із пластику. У той же час, на відміну від металевих карт пластик легко піддається термічній обробці і тискові, що досить важливо для персоналізації карти перед видачею її клієнтові.
Поспособу запису інформації:
графічний запис |
Шсама рання і проста форма запису інформації;
Шдотепер використовується у всіх картах;
Шнаноситься прізвище, ім'я, зразок підпису й інформація про емітент. |
ембосування |
Шдозволяє значно швидше оформляти операцію оплати карткою, роблячи відбиток на ній сліпа. |
штрих-код |
Шзастосовувався до винаходу магнітної смуги;
Шнизька таємність;
Шу платіжних системах поширення не одержав. |
магнітна смуга |
Шодин із самих розповсюджених на сьогоднішній день способів нанесення інформації на картку;
Шдуже популярна в платіжних системах. |
чіп |
Шдуже дорога технологія;
Шнайбільш надійне збереження інформації. |
лазерний запис |
Шще більш дорогі карти, чим чіпові;
Штехнологія запису на них схожа з записом на лазерні диски;
Шу банківських технологіях поширення не одержали. |
по емітентах:
банківські (універсальні) картки
|
Швипускаються банками і фінансовими компаніями. |
приватні картки |
Швипускаються комерційними компаніями для розрахунків у торговельній і сервісній мережі даної компанії. |
Пластикова картка -це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.
Отже, пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім’я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссовані , тобто нанесені рельєфним шрифтом, дивись малюнок 1.1 (мал.1.1). Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно і зберігати на картці ряд конфіденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Ця задача може бути вирішена за допомогою різноманітних фізичних механізмів. В картках зі штрих-кодом в якості ідентифікаційного елементу використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркування товару. Зчитування коду відбувається в інфрачервоних проміннях. Картки з магнітною стрічкою на сьогоднішній день найбільш розповсюджені. Магнітна стрічка розташована на зворотній стороні картки і складається з трьох доріжок. Дві перші потрібні для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію.
Мал. 1.2 Зразок банківської картки
Лицьовий бік:
Зворотній бік ( крім інтернет-карт ) :
Основним аргументом для впровадження «пластикових грошей» була зручність користувача. З появою електронних кошт реєстрації і збору інформації з'явилася можливість заносити і зчитувати інформацію на картку за допомогою магнітного кодування сигналу.
Першою організацією, що застосувала цей спосіб на пластикових картках була Міжнародна асоціація по авіаперевезеннях (IATA, Interactional Air Transportation Association), що здійснювала контроль за багажем за допомогою інформації, записаної на магнітній стрічці пластикової картки. Згодом прийнята IATA система кодування стала стандартної. На сучасних пластикових картках це - перша доріжка, що має довжину 79 символів (210 біт/дюйм, 7 біт на знак) і утримуючу алфавітно-цифрову інформацію.
Згодом подібний принцип використовували на банківських картках для кодування номера картки, що дозволило впроваджувати електронні платежі. Розробка цієї системи кодування належить Американської банківської асоціації (American Bankers' Association).
Ця система також ввійшла в стандарт. На сучасних пластикових картках з'явилася друга доріжка, що має 40 символів (75 біт/дюйм, 5 біт на знак).
Згодом з'явилася третя доріжка, на якій найчастіше записується PIN-код (Personal Identification Number - персональний ідентифікаційний номер), а іноді стан рахунка клієнта. Розроблювачем цієї доріжки була компанія Thrift Industry. Інформація на цій доріжці може перезаписуватися і змінюватися в процесі використання. На доріжку може бути записано 197 цифрових знаків (210 біт/дюйм, 5 біттзнак).
