Для подальшого накопичення і порівняння розрахункових показників за різні періоди часу, тобто умовах інфляційних процесів і інших макроекономічних змін середовища, усі дані можуть приводитися до твердої валюти (доларі США або Євро) по осредненному курсі за відповідний період. Якщо мається автоматизований інструмент приведення вартості до єдиного моменту часу, то рішення даної задачі спрощується.
Одним з головних і істотних питань є питання про правильний розрахунок рентабельності СПК. По суті, якщо не брати до уваги політичні аспекти роботи, рівень рентабельності і є економічна ефективність.
Під рентабельністю в нашому випадку варто розуміти: відношення всіх доходів, до усіх витрат некапітального характеру, отриманих і зроблених при використання СПК за одиницю часу.
Для будь-якого керівника повинне бути зрозуміло, що, знаючи рівень рентабельності операції або програми, можна легко відповідати на багато управлінських питань, робити розрахунки строків окупності програм, бачити перспективи подальшого розвитку. Керівник відділу пластикових карт повинний мати відповідь на саме головне питання: скільки це коштує і коли окупиться? Отже, щоб розрахувати рентабельність СПК необхідно:
ШРозраховувати всі, прямі і непрямі доходи, що виникають при роботі системи.
ШВиділяти і розраховувати усі витрати, що мають некапітальний характер.
До витрат некапітального характеру відносяться саме ті витрати, що лягають на собівартість СПК, тобто ті прямі і непрямі витрати, що виникають при щоденній експлуатації СПК. Саме вони визначають рівень витрат організації на її зміст і визначають конкретну суму витрат за визначений часовий інтервал. На практиці найбільш підходящий часовий інтервал для розрахунків собівартості і рентабельності береться в I, 3, 6 і 12 місяців.
Часто, у ході проведення економічних розрахунків у різних організаціях і підрозділах мають місце спроби включення витрат капітального характеру в собівартість. Дана помилка відбувається, як правило, від нерозуміння суті економічних процесів. Тому що, відношення величини капітальних витрат до рівня рентабельності показує строк окупності всього проекту, устаткування й інших капітальних вкладень.
Існують різні методи розрахунку собівартості, що можуть застосовуватися для розрахунку собівартості СПК, наприклад, через зроблені витрати на:
Швиплату заробітної плати співробітникам;
Шамортизаційні відрахування:
Шзабезпечення процессингу і технічної підтримки;
Шпроведення інкасації;
Шоренди каналу зв'язку;
Шперерахування купюр працівниками каси;
Шорендні платежі за місце установки банкомату й інші
Іншим шляхом є застосування методики розрахунку величини накладних витрат організації на один середньостатистичного співробітника і приведення показника до числа співробітників банку, що обслуговують СПК.
Але, буде вірніше розраховувати базові економічні показники всіма можливими і доступними методами для одержання більш всебічної оцінки. І, якщо й у тім і в іншому випадках отримані однакові результати, те їх можна більш обґрунтовано застосовувати в подальших розрахунках. Треба розуміти, що зниження показника собівартості буде спостерігатися з введенням в експлуатацію більшого числа "робочих точок" без істотного збільшення штатної чисельності обслуговуючого персоналу, тому що основні накладні витрати, як доведено на практиці, лягають на фонд заробітної плати. У ході лекцій часто задають питання про конкретну величину собівартості, просять дати готовий результат. Однак, справа тут не в розкритті цифрового секрету, а в тім, що в різних організаціях витрати на ті самі статті можуть мати істотні розходження (величина заробітної плати, наприклад, або кількість задіяних співробітників на умовну одиницю діючої СПК і ін.) що в кінцевому рахунку зведе нанівець вагу економічні оцінки через неврахування багатьох з цих важливих особливостей. Існує, також поняття як "критична маса" системи пластикових карт, коли зі збиткової вона переростає в дохідну систему.
Про непрямі доходи і витрати. Як було сказано вище, треба розуміти поділ доходів, одержуваних організацією або банком у СПК, на прямі і непрямі.
Непрямими доходами вважаються ті, котрі отримані в результаті опосередкованих операцій банку, у яких бере участь (робить свій внесок СПК). Як було сказано вище, готівка власника пластикової карти використовується банками в ресурсній базі для одержання прибутку при проведенні активних операцій. Тому задача з розрахунку непрямих доходів - задача більш широка і не тільки відділу пластикових карт, а всього банку, його конкретного підрозділу, що робить сукупний аналіз.
Наприклад, для розрахунку непрямих доходів, отриманих банком від використання залишків кошт на карткових рахунках клієнтів, використовуються методи розрахунку прибутковості гривні й іноземної валюти в ході економічного аналізу ефективності роботи усього банку за визначений період. Дані розрахунки, як правило, проводяться фахівцями аналітичних служб по своїх внутрішніх методиках. Ці розрахунки визначають, який доход мав банк на 1 гривню (на один долар США) за період розрахунку економічної ефективності системи. Одночасно, за кошти, що знаходяться в банку на карткових рахунках, банк несе процентні витрати у вигляді нарахованих відсотків на залишки цих кошт, що також повинні враховуватися в розрахунках. До непрямих доходів можуть відноситися різні види схованого кредитування, наприклад, при використанні часу проходження платежів і одержання сліпів, коли клієнтом покупка вже зроблена, а його кошти в банку ще не списані. У непрямих витратах, наприклад, повинні враховуватися обсяги відволікання готівки для заправлення банкоматів, що не беруть участь у його ресурсній базі й ін. Досить часто важливе значення для банків мають розрахунки "економіки політичних аспектів", коли послуги великим клієнтам по пластикових картах надаються безкоштовно, але при цьому скрупульозно і досконально прораховуються інші опосередковані види доходів банку при роботі з цим клієнтом.
Прямі доходи і витрати це ті , котрі банк найчастіше або платить у вигляді відсотка від грошового обігу, комісії від покупки в магазині, від зняття готівки клієнтом через банкомат, за конвертацію валют, платежі за процессинг і т.д. Іншими словами, це все ті витрати і доходи, що мають пряме відношення до СПК і відображаються на спеціальних субрахунках доходів і витрат.
Для приклада можна привести особливості укладання договору на установку і використання системи банкоматів у зарплатному варіанті для обслуговування великої організації. У даному випадку повинні проводитися додаткові економічні розрахунки величини взаємовигідного відсотка комісії, стягнутої в доход банку від суми, нарахованої заробітної плати співробітникам даної організації. Економічні розрахунки будуються виходячи з логіки мінімально-достатньої рентабельності окремо узятої операції з оцінкою величини додаткової вигоди, одержуваної банком. Таким чином, сума комісії, одержувана банком, може знаходитися на рівні витрат банку на зміст і амортизацію банкомату, а в окремих випадках і нижче.
Для оперативної оцінки ефективності банкоматів у зарплатному варіанті в кожнім банку повинна розроблятися і розраховуватися спеціальна таблиця, суть якої укладається в наступному: банкомат не буде збитковим і окупиться за встановлений термін експлуатації , якщо його прямі доходи будуть перевищувати витрати на його амортизацію і зміст. Тоді, маючи величину щомісячного обороту клієнта, використовуючи таблицю можна відразу визначити рівень рентабельності, строк окупності банкомату, норму доходу на місяць і можливий діапазон вигідного для банку договірного відсотка. Така таблиця розраховується для кожного конкретного банку в залежності від його конкретних показників.
Розрахунок оцінної величини можливої додаткової вигоди для банку від використання залишків кошт клієнтів у його ресурсній базі насправді відноситься до категорії одних із самих складних економічних задач, зв'язаних з керуванням ресурсами усього банку, коли приходиться враховувати безліч ключових факторів, що дозволяють одержати обґрунтовану оцінку. Як правило, розрахунки мають наступну послідовність:
ШПроводиться аналіз средньохронологичних або середньостатистичних залишків на лицьових і поточних рахунках організації за визначений період.
ШДалі, з отриманої величини залишків необхідно відняти частку залишків на відволікання кошт у непрацюючі активи.
ШУ фонд обов'язкових резервів у НБУ.
ШУ касу банку.
ШНа кореспондентський рахунок Банку в НБУ.
ШНа страхування (хеджирування) банківських ризиків.
ШНа корсчета банків-учасників клірингу по міжбанківських розрахунках, у тому числі, у СПК, і інші непрацюючі активи.
ШПісля цього, необхідно врахувати накладні витрати банку, що лягають на кожну гривню його ресурсної бази:
ШНа забезпечення резерву під позичкову заборгованість і знецінення цінних паперів.
ШНа утримання забезпечуючих служб.
ШНа членські внески в Асоціації і Системи пластикових карт, а також в інші організаціях для роботи на фінансових ринках.
ШНа неповернення кошт при проведенні активних операцій.
ШНа витрати по фондах Банку при проведенні різних програм, упровадженні нових технологій, капітальне будівництво і т.д., що також скорочує його ресурсну базу.
На наступному етапі проводиться розрахунок і аналіз чистої процентної маржі (СПРЄДу), що враховує накладні витрати банку, а також відсотки, що нараховуються по залишках на карткових рахунках клієнтів.
На заключному етапі розраховується прибуток, отримана банком на гривню притягнутих ресурсів від конкретної організації. І, тільки після цього, можна приступити до оцінки тактики роботи з клієнтом. але вже з огляду на прогноз розвитку тих ринків, що можуть уплинути на баланс ставок по всьому комплексі послуг, наданих даної організації.
Усі види витрат і доходів повинні відображатися в "картці-схемі". Якщо "Картка-схема" має електронне наповнення, то, маючи єдину методику (методологію) не є складним результати розрахунків зводити в електронні автоматизовані таблиці у всій сукупності прямих і непрямих результатів фінансової діяльності. . Як приклад однієї з методик розглянемо основні моменти розрахунку ефективності системи банкоматів банку:
Базові статті прибутковості банкоматів, що приймаються в економічні розрахунки:
ШОдержання відсотків у доход банку від суми нарахованих кошт клієнтів у безготівковій формі для наступної видачі готівки через банкомат (зарплатний варіант і варіант корпоративної карти).
ШОдержання відсотків у доход банку від суми нарахування коштів клієнтів у безготівковій формі для наступної конвертації і видачі наявної валюти через банкомат (Варіант конвертації).
ШСтягування комісії у гривнях і валюті в доход банку у вигляді відсотка від суми зняття наявних кошт через банкомат.
ШСтягування з клієнта в доход банку суми вартості пластикової картки або за відкриття карткового рахунка і його ведення.
ШОдержання з клієнта гарантованої суми у виді страхового депозиту на його лицьовому (картковому) рахунку на період користування пластиковою карткою.
ШДоходи від залишків кошт на карткових рахунках клієнтів.
ШДоходи від залишків кошт на розрахункових рахунках клієнтів (юридичних осіб), що використовують мережу банкоматів.
Базові статті витрат, що приймаються в розрахунки:
ШВитрати, віднесені на собівартість банкоматів, що розраховуються за спеціальною методикою (згадувалося вище).
ШПостійні відрахування кошт процессинговой компанії (наприклад, фірмі "Юнион Кард") за організацію Процессингу.
ШПлата організаціям за оренду місця установки банкоматів.
ШВитрати на виготовлення пластикових карт.
ШПроцентні витрати по залишках на карткових рахунках клієнтів.
ШПроцентні витрати по залишках на розрахункових рахунках організацій, що використовують мережу банкоматів.
Основними економічними передумовами введення карток в Україні є:
1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.
2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 30 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.
3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.
3.2. Карткові проекти в Україні на прикладе ВАТ КБ “Надра”.
Наприкінці 2004 року відділом маркетингу банку “Надра” було проведено опитування клієнтів банку по системі TochePool у 6 регіонах України.
Всього на питання анкети відповіло 2134 особи. З них 642 у Києві, 468 у Дніпропетровську, 329 у Донецьку, 277 в Одесі, 213 у Харкові та 205 у Сумах (див. Табл.3.1 і Мал.3.1 та 3.2). З них 1792 респондента мають платіжні картки.
Табл.3.1 Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.
|
Регіон
|
Опитано всього |
Мають картки |
Немають карток |
% маючих картки |
Київ |
642 |
598 |
44 |
93,15 |
Дніпропетровськ |
468 |
451 |
17 |
96,37 |
Донецьк |
329 |
280 |
49 |
85,11 |
Одеса |
277 |
208 |
69 |
75,09 |
Харків |
213 |
201 |
12 |
94,37 |
Суми |
205 |
54 |
154 |
26,34 |
Мал. 3.1. Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.
Мал.3.2
Це опитування було проведено для управлінь: Карткового бізнесу, Клієнтської політики та управління розвитку регіональної мережі.
Відповіді на питання про наявність платіжних карток вказує на те що, картковий бізнес більш розвинутий у промислових регіонах та регіонах з найбільш продвинутих у банківському секторі.
Аналізуючи результати опитування (див.таб 3.2) ми можемо зробити наступні висновки:
ШБільшість респондентів маючих картку співпадає з найбільш активним працездатним віком (82.1% - вік від 19 до 50 років);
Таб.3.2. Зведена таблиця даних опитування щодо відкриття карток.
* Кількість відповідей більш 100%, тому що на це питання респондент мав можливість відмітити декілька відповідей.
ШКількість студентів та пенсіонерів практично співпадає з кількістю держателів карток віком до 19 та свище 51 років відповідно. Отже більшість опитаних пенсіонерів мають пенсійну картку, а більшості студентів картка була видана по зарплатному проекту навчального закладу;
ШБільш 50 відсотків респондентів має картку системи Visa;
ШБільш 60 відсотків респондентів має зарплатну картку ;
ШБільш 50 відсотків респондентів має кредитну картку ;
ШБільшість респондентів відкрило картку тому що довіряють певному банку, вважають картку безпекою зберігання коштів, картка дає можливість отримання кредиту та завдяки тому що її нав’язало керівництво.
Отже опитування показало що середньостатистичний клієнт банку “Надра” має платіжну картку, більшість клієнтів – кредитну, системи Visa. Однак біля 60% отримали картку завдяки запропонованому зарплатному проекту на підприємстві. Також слід відмітить що, це опитування не є об’єктивним по відношенню к ситуації на картковому ринку України в цілому тому, що в опитувані були задіяні тільки клієнти банку “Надра” і тільки у 6 регіонах.
Банк "Надра" першим серед українських банків запровадив систему страхування фінансових ризиків використання кредитних карток.
Необхідність впровадження зарплатних проектів в бюджетних установах
Указом Президента України від 20 березня 2001 року №183/2001 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки" визначено за необхідне:
Шзапровадити систему безготівкової виплати заробітної плати державним службовцям;
Шперевести розрахунки за комунальні послуги, електроенергію тощо на безготівкову форму розвивати систему платіжних та кредитних карток.
Реалізовані зарплатні проекти
Станом на 1.02.05 банк "Надра" реалізував та обслуговує понад 2000 зарплатних проектів на підприємствах та в установах України. Серед них:
Центральні органи державної влади: Міністерство охорони здоров’я (центральний апарат),Президія Національної академії наук України;
Обласні та районні підрозділи: Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства палива та енергетики, Міністерство охорони здоров’я, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості;
Заклади освіти: Київський національний економічний університет,Національний авіаційний університет,Національний технічний університет України "КПІ",Національний транспортний університет,Київський національний університет культури та мистецтв,Національний університет фізичного виховання та спорту України,Київська державна академія водного транспорту,Тернопільська державна медична академія та ін.;
Підприємства різної форми власності: НДІРВ (Національне космічне агентство України, м. Харків),ДАК "Укрресурси" (м. Київ),ВАТ "Меридіан" (м.Київ),ВАТ "Оріана" (м. Донецьк),ВАТ "Літмаш" (м.Павлоград),ВАТ "НПК Галичина" (м. Дрогобич),ВАТ "Харківобленерго" (м. Харків),ВАТ "Сумихімпром" (м. Суми),Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона (м.Київ), та ін.;
Обласні, міські та районні державні адміністрації та ради: Сумська обласна державна адміністрація, Охтирська міська рада,Конотопська міська рада, та ін.
Що таке зарплатний проект ?
Зарплатний проект – це угода між банком та організацією про виплату заробітної плати через платіжні картки. Зарплатний проект не передбачає відкриття організацією розрахункового рахунку в банку. Кожний працівник організації, в якій діє зарплатний проект, має власний рахунок в банку і платіжну картку як інструмент доступу до цього рахунку.
Етапи впровадження зарплатного проекту
I Укладання договору з організацією про надання послуг по зарплатному проекту.
II Укладання договорів із співробітниками організації на відкриття карткових рахунків.
III Випуск банком карток.
IV Складання першої відомості на зарахування зарплати та передача її у банк.
V Виплата зарплати.
Зарплатна картка банку "Надра" дозволяє:
Шоплачувати товари і послуги в Україні та за її межами
Шотримувати готівку в банкоматах і касах банку "Надра“
Шотримувати готівку в банкоматах інших банків України
Шотримувати готівку по всьому світові
Шздійснювати оплату комунальних послуг в мережі Інтернет
Шкористуватися системою знижок "Мікс" та "Грандмікс“
Шкористування банківським кредитом на вигідних умовах
Мал. 3.9. Схема виплати заробітної плати на картку
Картки які можна оформити в банку "надра" для перерахування зарплати
Кредитні – для вищого керівництва організації:
ШVisa Gold, MasterCard Gold
Кредитні для середньої управлінської ланки:
ШКредитна Visa Classic, MasterCard Mass
Кредитні для нижньої управлінської ланки:
ШVisa Electron Кредитна
Дебетні:
ШVisa Electron Domestic (діє тільки на території України)
ШVisa Electron International
ШMaestro
Тарифи по зарплатному проекту:
Для організації: |
|
Річна плата за обслуговування карток Maestro або Visa Electron |
Безкоштовно |
Річна плата за обслуговування карток Visa та MasterCard |
За домовленістю |
Комісія за обслуговування карткових рахунків |
Не більш 1% |
Для працівників організації: |
|
Плата за отримання готівки в банкоматах та касах банку |
Безкоштовно |
Комісія за розрахунки в торговельно-сервісній мережі |
Безкоштовно |
Плата за щомісячній звіт |
Безкоштовно |
Нарахування на залишок на картковому рахунку |
Не менше 5% |
Додаткова картка для членів родини |
Від 3 грн. |
