Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних паперів або комерційну діяльність по цінних паперах, а також вартість відкритих позицій, разом узятих, одночасно не можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід провадити виходячи з найвищої продажної ціни або номінальної ціни.
Серед торговців цінними паперами, враховуючи особливості їх діяльності на фондовому ринку, можна виділити інвестиційні компанії, тобто торговців цінними паперами, які, поряд з іншими видами діяльності з цінними паперами, можуть залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення, а також торговців, які здійснюють виключно діяльність по випуску та обігу цінних паперів.
Правові засади створення та функціонування інвестиційних компаній в Україні визначені Указом Президента України від 19 лютого 1994 p. № '5 "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", яким було затверджено Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (далі — Положення).
Відповідно до п. 18 Положення, інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому для цих товариств.
Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії спрямоване, насамперед, на врегулювання діяльності інвестиційної компанії щодо створення взаємного фонду та умов і порядку здійснення нею спільного інвестування.
Інша діяльність інвестиційної компанії, пов'язана з операціями з цінними паперами, здійснюється нею у відповідності до законодавства України, яке регулює діяльність торговців цінними паперами.
Таким чином, у діяльності інвестиційної компанії на фондовому ринку можна виділити два основні напрямки:
1) діяльність безпосередньо як торговця цінними паперами;
2) діяльність по спільному інвестуванню.
Пріоритетною все-таки вважається діяльність інвестиційної компанії як торговця цінними паперами, оскільки спільне інвестування не є обов'язковим і може здійснюватись компанією лише за її бажанням.
Комерційна та комісійна діяльність з цінними паперами є сьогодні основним джерелом доходів інвестиційної компанії. Важливе місце у послугах інвестиційних компаній займає і формування та управління портфелями цінних паперів інвестиційних фондів, а також власних взаємних фондів. Розвинутий ринок цінних паперів передбачає й управління інвестиційними компаніями портфелями цінних паперів таких інституційних інвесторів, як страхові компанії та пенсійні фонди. Крім того, до професійних послуг цього торговця цінними паперами щодо управління інвестиційною діяльністю звертаються і громадяни.
Інвестиційні компанії, здійснюючи практично всі види діяльності з цінними паперами, а також спільне інвестування через взаємні фонди, є одними з найактивніших учасників вітчизняного фондового ринку.
Високий потенціал цих фінансових посередників, насамперед, обумовлений великими капіталами, якими вони володіють, що значно підвищує їх надійність і дає додаткові гарантії клієнтам, професійністю їх співробітників, а також постійною аналітичною роботою і контролем за станом українського фондового ринку та зміною його кон'юнктури.
Враховуючи провідну роль, яку відіграють інвестиційні компанії на ринку цінних паперів, їх діяльність вимагає ґрунтовного законодавчого врегулювання. Складність вирішення цього питання полягає у двоякому характері діяльності цих фінансових посередників на фондовому ринку. Не зовсім виправданим бачиться регулювання діяльності одного суб'єкта підприємництва різними законодавчими актами, як це робиться сьогодні. На нашу думку, доцільніше було б визначити правовий статус інвестиційних компаній в Україні, загальні особливості здійснення іх діяльності як торговців цінними паперами, а також діяльності по спільному інвестуванню в окремому Законі України "Про інвестиційні компанії". В такому законі мають також міститись положення щодо особливостей надання послуг інвестиційними компаніями громадянам та інституційним інвесторам по управлінню інвестиційною діяльністю останніх.
Загальні для всіх фінансових посередників та інституційних інвесторів
особливості здійснення окремих видів діяльності інвестиційної компанії можуть регулюватись спеціальним законодавством.
Крім інвестиційних компаній, на українському фондовому ринку працюють інші торговці цінними паперами, які .спеціалізуються лише на діяльності з цінними паперами і не можуть здійснювати, згідно з чинним законодавством, діяльності по спільному інвестуванню.
Такі торговці створюються виключно з метою професійної діяльності з цінними паперами на фондовій біржі та позабіржовому ринку.
Важливе значення для успішної діяльності на фондовому ринку, підвищення конкурентоспроможності торговця цінними паперами має наявність у торговця власного брокерського місця на фондовій біржі. Це дозволяє йому безпосередньо брати участь у первинному розміщенні будь-яких цінних паперів, контролювати обіг цих паперів на вторинному ринку, а також оперативно реагувати на зміни стану ринку.
3. Види акцій, передбачені Законом України "Про цінні папери та фондову біржу"
Відповідно до Закону України "Про пінні папери та фондову біржу" "Акція -цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства."
Види акцій:
- іменні;
- на пред'явника;
- привілейовані;
- прості.
"Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.
По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду."
Відповідно до вищезазначеного закону акції повинні містити реквізити:
- фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження,
- найменування цінного паперу - "акція",
- порядковий номер акції,
- ' дату випуску,
- вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції),
- розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються,
- строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи,
- печатку акціонерного товариства.
До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні дані:
- порядковий номер купона на виплату дивідендів,
- порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди,
- найменування акціонерного товариства
- рік виплати дивідендів.
Список літератури.
1. ЗУ "Про державну програму приватизації"
2. ЗУ "Про приватизацію державного майна"
3. ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)"
4. Амфітеатрова А.Д., Амфітеатров О.Д. Досвід і перспективи приватизації в Україні. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію № 5 від 05.2000 p.
5. Ларцев С.В. Історія приватизації: погляд з минулого в майбутнє. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію № 5 від 05.2000 p.
6. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998
Московская фондовая биржа (МФБ)
Отличительной особенностью МФБ является то, что на ней, в отличие от ММВБ и РТС, обращаются акции ОАО "Газпром". Организует также торги некоторыми наиболее ликвидными российскими акциями.
Санкт-Петербургская валютная биржа (СПВБ)
На СПВБ происходят основные торги субфедеральными облигациями г. Санкт-Петербурга, которые являются наиболее ликвидными из облигаций, выпущенных субъектами Российской Федерации. Организует торги несколькими относительно ликвидными российскими акциями и облигациями.
Фондовая биржа Санкт-Петербург (ФБ СПб)
Отличительной особенностью ФБ СПб, как и МФБ, является то, что на ней обращаются акции ОАО "Газпром". Как и СПВБ, организует торги облигациями г. Санкт-Петербурга. Организует также торги некоторыми относительно ликвидными российскими акциями.
Екатеринбургская фондовая биржа (ЕФБ)
На бирже обращаются акции Газпрома, РАО ЕЭС, Лукойла, Сургутнефтегаза и несколько ценных бумаг региональных эмитентов.
Сибирская межбанковская валютная биржа (СМВБ)
Только предоставляет доступ к торгам в секциях государственных ценных бумаг и корпоративных ценных бумаг ММВБ. Является разработчиком популярной системы интернет-трейдинга QUIK.
Нижегородская валютно-фондовая биржа (НВФБ)
Предоставляет доступ к торгам государственными и корпоративными ценными бумагами на ММВБ. Является разработчиком популярной системы интернет-трейдинга ИТС-Брокер.
Можно назвать еще ряд московских и региональных фондовых бирж, но торги на них либо не ведутся, либо находятся в зачаточном состоянии по сравнению с вышеперечисленными.
Портрет ММВБ
Московская межбанковская валютная биржа (Moscow Interbank Currency Exchange — MICEX) — ведущая российская биржа, на основе которой создана общенациональная система торгов на всех основных сегментах финансового рынка — валютном, фондовом и срочном — как в Москве, так и в крупнейших финансово-промышленных центрах России. Совместно со своими партнерами (Расчетная палата ММВБ, Национальный депозитарный центр, региональные биржи и др.) биржа осуществляет также расчетно-клиринговое и депозитарное обслуживание около 1500 организаций-участников биржевого рынка. За 10 лет работы ММВБ стала по совокупному торговому обороту (в 2001 г. — 107 млрд. долл.) крупнейшей биржей в России, странах СНГ и Восточной Европы.
ММВБ является общенациональной системой торговли государственными ценными бумагами, объединяющей восемь основных региональных финансовых центров России. В системе ММВБ осуществляется весь комплекс операций с ГЦБ (ГКО, ОФЗ, ОБР): от первичного размещения и вторичных торгов до погашения выпусков и выплат купонных доходов по облигациям. В настоящее время на рынке ГЦБ осуществляют операции около 300 дилеров, обслуживающих свыше 10 тыс. инвесторов. Общий объем сделок в 2001 г. составил 209 млрд. рублей. В 2002 году начались биржевые торги по облигациям внешних облигационных займов РФ (еврооблигациям), что является важным шагом в направлении интеграции российского и международного финансовых рынков.
ММВБ — ведущая фондовая площадка, на которой ежедневно идут торги по акциям около 150 российских эмитентов, включая «голубые фишки» — «ЕЭС России», «НК Лукойл», «Сургутнефтегаз», «Ростелеком», «Мосэнерго», ЮКОС и др. В торгах участвуют около 500 банков и финансовых компаний — членов секции фондового рынка. В 2001 году объем сделок на ММВБ с акциями вырос до 705 млрд. руб., что составляет более 80% совокупного оборота ведущих биржевых площадок на российском рынке. С 1997 года на ММВБ рассчитывается Фондовый индекс ММВБ — ведущий российский биржевой индекс. Предоставление максимально возможных гарантий исполнения сделок — главный принцип работы биржи. Расчеты по биржевым сделкам осуществляются по принципу «поставка против платежа» через специализированные организации — Расчетную палату ММВБ и Национальный депозитарный центр (НДЦ).
Ценные бумаги, включенные в котировальные листы ММВБ, проходят официальную процедуру листинга ММВБ. Это — высоколиквидные финансовые инструменты первоклассных эмитентов.
На ММВБ действует двухуровневая система листинга: ценные бумаги, прошедшие процедуру листинга включаются в котировальные листы первого уровня или котировальные листы второго уровня. К ценным бумагам, включаемым в котировальные листы разных уровней, применяются различные требования, причем отдельно сформулированы требования, применяемые к акциям и облигациям.
Одним из важнейших факторов, определяющих качество торгуемых ценных бумаг, а, следовательно, и интерес инвесторов к этим активам, является уровень корпоративного управления компаний-эмитентов. Биржа через процедуру листинга определяет и контролирует такие важнейшие аспекты корпоративного управления компаний-эмитентов, как информационная прозрачность их деятельности и инсайдерская торговля.
ММВБ обладает одной из самых передовых электронных торгово-депозитарных систем в мире. С помощью оптико-волоконных линий, спутниковых и других каналов связи к бирже подключено более 1400 удаленных рабочих мест в офисах банков и других финансовых институтов, находящихся в Москве, Новосибирске, Санкт-Петербурге, Ростове-на-Дону, Екатеринбурге, Владивостоке, Нижнем Новгороде и Самаре. Началась установка удаленных терминалов за рубежом — в Париже, Лондоне, Люксембурге. В 2000-2001 годах к торговому комплексу ММВБ было подключено более 150 брокерских систем, позволяющих обслуживать инвесторов через удаленные терминалы с помощью интернет-технологий. В результате около 70% биржевых сделок с ценными бумагами совершается через Интернет-шлюзы.
Информационная прозрачность является важным принципом организации биржевой деятельности на ММВБ. Участники торгов и инвесторы имеют возможность наблюдать за ходом торговых сессий через интернет, а также ведущие российские и иностранные информационные агентства. По итогам опроса средств массовой информации, проведенного Финансовым пресс-клубом, ММВБ признана самой открытой биржей на финансовом рынке России.
2.3 Проблемы мошенничества на российском рынке ценных бумаг
В настоящее время рынок ценных бумаг является одним из интенсивно развивающихся секторов экономики России. Сюда направлены крупные финансовые потоки, что неизбежно влечет за собой активизацию деятельности криминальных структур в данной отрасли.
Одним из видов мошенничества на рынке ценных бумаг являются рыночные манипуляции, схема которых заключается в извлечении прибыли за счет продажи ценных бумаг, спрос на которые был искусственно сформирован. Манипулятор, называясь осведомленным лицом и распространяя ложную информацию об эмитенте, создает повышенный спрос на определенные ценные бумаги, способствует повышению их цены. Затем осуществляет их продажу по завышенным ценам. После таких манипуляций цена на рынке возвращается к своему исходному уровню, а рядовые инвесторы оказываются в убытке. Данная схема может применяться и в обратном варианте с целью понижения котировок акций того или иного эмитента.
Российский рынок ценных бумаг остается незащищенным от подобного рода преступных посягательств в силу ряда причин: несовершенство российского законодательства; отсутствия у российских правоохранительных органов опыта и методик борьбы с такими преступлениями; отсутствие системы информирования общественности о совершенных преступлениях.
Наиболее ярким примером мошенничества может служить «эпоха пирамид». В середине 90-х годов около 1800 «пирамид» выманили у вкладчиков более 13 трлн. руб. Помощь государства — это все, на что могут рассчитывать обманутые люди. После того как руководители «пирамид» одурачили полстраны, Б. Ельцин издал известный указ, по которому обязал себя и государство выплатить компенсацию обманутым вкладчикам. Для этого был создан специальный фонд, который и выплатил 150 млн. рублей из государственного кармана.
Рис.3 Количество финансовых компаний, вкладчикам которых выплачивается компенсация
Рис.4 Соотношение сумм вкладов в финансовые компании по вкладчикам, получившим компенсацию
Сложившийся в России рынок ценных бумаг в настоящее время в целом не соответствует потребностям развития экономики. Он имеет ярко выраженную спекулятивную направленность, незначительные объемы и лишь в отдельных случаях служит механизмом привлечения финансовых ресурсов. Физические лица - российские граждане почти полностью отстранены от рынка корпоративных бумаг. В последние 5-7 лет рынок ценных бумаг в значительной мере обслуживает интересы ограниченных групп, выкачивая деньги из реального сектора. Фондовый рынок практически не выполняет свою основную функцию по аккумуляции сбережений и превращению их в инвестиции.
Успех деятельности на фондовом рынке во многом зависит от оперативности получения финансовой информации. А в настоящее время на биржах России информация об эмитентах и их ценных бумагах раскрывается недостаточно полно. Эффективный фондовый рынок - это рынок перспективный в переработке информации. Информационная эффективность российского рынка ценных бумаг на три порядка ниже американского, и даже на порядок ниже украинского рынка.
В связи с этим остро стоит вопрос об инсайдерской информации. Разные степени доступа к той или иной информации у разных участников рынка нарушают баланс естественного спроса и предложения. Что приводит к разрушению всего рынка. Это отбивает охоту у неинформированных людей выходить на рынок, их отпугивает молва, что на рынке – одни жулики, которые что-то знают, кое-что разведали, но никому не рассказывают, а им, неинформированным, в конечном итоге придется оплатить все доходы мошенников.
Федеральная комиссия по рынку ценных бумаг (ФКЦБ) старается перекрывать лазейки для манипулирования рынком. Подготовленный с участием экспертов комиссии проект закона об инсайдерской информации позволяет начинать уголовное преследование эмитентов или брокеров, заподозренных в утечке или использовании закрытой информации.
В настоящее время стоит вопрос об укрупнении российских бирж, создании такой системы, в которой все операций, происходящие через биржу, были бы безрисковые для клиентов. Ведь дальнейшие перспективы российского рынка ценных бумаг во многом зависят от степени развития фондовых бирж в нашей стране.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Фондовая биржа в системе экономических отношений представляет собой хозяйствующий субъект в форме некоммерческого партнерства, оказывающий услуги профессиональным участникам рынка ценных бумаг в качестве организатора торговли ценными бумагами.
Фондовая биржа выступает одной из регуляторов финансового рынка. Основная роль биржи заключается в обслуживании движения денежных капиталов.
Фондовая биржа позволяет обеспечить концентрацию спроса и предложения ценных бумаг, их сбалансированность на основе биржевого ценообразования, реально отражающего уровень эффективности функционирования акционерного капитала.
Внебиржевой оборот возникает как альтернатива бирже. Многие компании не могли выходить на биржу, так как их показатели не соответствовали требованиям, предъявляемым для их регистрации на бирже. В современных условиях во внебиржевом обороте обращается преобладающая часть всех ценных бумаг.
Фондовые биржи, возникшие в России за 1991-1992 гг., не заняли лидирующие позиции на отечественном рынке ценных бумаг. Большинство из этих бирж «тихо скончалось» уже в 1994-1995 гг. Фондовая биржа образца 90-х годов не превратилась в торговое, профессиональное и техническое ядро российского рынка ценных бумаг. Суждено ли занять этому институту финансового рынка в России подобающее ему место, покажет время.
Государство может выполнять активную роль на начальных и последующих этапах становления рынка ценных бумаг в стране. Этот рынок является настолько масштабным и рискованным для финансовой безопасности страны, предъявляет настолько высокие требования к инфраструктуре и ресурсам на его создание, что только усилия государства «сверху» могут запустить этот рынок в его цивилизованной и безопасной форме. По сути, здесь может быть разработана масштабная национальная программа создания рынка ценных бумаг в стране, адекватная национальным программам приватизации, структурных изменений в отраслях хозяйства.
Процессы государственного регулирования и саморегулирования должны работать параллельно: чтобы государственное регулирование поощряло саморегулирование, чтобы саморегулирование являлось механизмом повышения ценности компании.
Фондовая биржа не только торговый, но также исследовательский и информационный центр рынка ценных бумаг. Законодательства всех стран обязывают фондовые биржи заниматься исследованием процессов, происходящих на рынке ценных бумаг и информировать общественность, прежде всего эмитентов и инвесторов об их динамике и содержании. Поэтому во всех крупных фондовых биржах имеются специальные научно-информационные отделы, занимающиеся подобными исследованиями и публикующие в различных периодических изданиях их результаты.
