2.Балансова вартість, обчислювальна якчасткавідрозподілучистих активів корпорації на кількість облямованих ірозповсюдженихакцій.
3.Ринкова вартість( продажна ціна акції, курс ) - поточна вартість акції начибіржі в позабіржовомуобороті(приміром, останнє котирування ). Це найбільш важливийвидвартості, оскільки саме вона (а точніше - прогноз її зміни ) відіграє основну роль узвертанніакційданоїкорпорації. Але процетрохи пізніше.
Документ, що свідчить про володіння акціями, називається акціонерним сертифікатом. Уньомувказуються дані про емітент, і дані про зареєстрованогочивласникавласниках, номінал (якщотакиймається), тип і число акцій, щознаходятьсяу власностівласникасертифіката, івідповідніправа на голосування.
Права,наданіакціонерним товариством своїм акціонерам:
1.Право голосу.
Більшість звичайних акцій дає їхвласникуправоголосуна щорічних зборах акціонерів по усіх важливих питаннях діяльності АТ (наприклад, по змінах у статуті АТ, питанням злиттів і придбань,фінансовоїреорганізації, виборамрадидиректорів компанії). Тому щовеликачастина акціонерів не може (чине хоче) відвідуватизборів, корпорації зобов'язані оформлятидоручення, по яких акціонери передаютьрадідиректорів АТ право голосувати від їхньогоіменіна щорічнихчиспеціальних зборах.
2.Право на участь уприбуткуАТ (на одержання дивідендів).
Акції дають їхвласникамна одержання частини прибули компанії у формі дивідендів.
Дивіденди- цечастинаприбули корпорації, щорозподіляєтьсясередовищуакціонерів увидівизначеноїчасткивід вартості їхніх акцій (інакше кажучи, пропорційно числу акцій, щознаходятьсяу власності). Дивіденди по звичайних акціях виплачуються тільки після сплати всіх податків, відсотків по облігаціях і дивідендів по привілейованих акціях (якщо такі випущені).Звичайно дивідендивиплачуютьпоквартально, але право вирішувати тут наданорадідиректорів. Потрібно відзначити тут же, що позаконодавствуРФ АТ вправі взагалі невиплачуватидивіденди по простих акціях, хочасамомуАТ це не вигідно, тому що подібні діїзвисокою імовірністю негативно відіб'ються на курсі його акцій. По привілейованих акціях дивіденди компанія виплатити зобов'язана.Дивіденди виплачуються наявними, у формі майна й у формі акційсамоїАТ.
Дивіденди наявними звичайно встановлюються в карбованцях на акцію. Дивіденди у формі майна звичайно являють собою акції дочірніх компаній, але це може бути і продукція самої компанії.
Дивіденди у формі акцій встановлюються у відсотках. Якщо, наприклад, компанія "А"повідомляєдивіденд 10% у формі акцій, то це значить, що власник 100 акційодержитьакціонерний сертифікат на 10 нових акцій (тобто станевласником110 акційцієїкомпанії). З поглядуполітичноїекономії дивіденд у формі акцій не може називатися дивідендом, оскільки дивіденд - цечасткавжеполученойАТ прибули, реальнопереданоїакціонеру. Власне кажучи, видача акцій - це вексель АТ на ще не отриману прибавочну вартість, тобто цейзасібутримання у своєму розпорядженні прибули. Проте в сучасній теорії і практиці ринкової економіки ця форма тлумачиться і застосовується як "дивіденд".Найчастіше ця форма застосовується в сполученніздивідендами наявними.
Членування акцій на менші акції - це збільшення кількості випущених акцій, що неволочеза собою зміни сукупної ринкової вартості активів корпорації і відносних часток власників акцій.
3.Переважне право на покупку нових акцій.
Право, що дає існуючим акціонерам можливість скупити акції нового випуску перш, ніж вони будуть запропоновані іншимобличчям. Ціль цього переважного права в захисті існуючих акціонерів (у першу чергувласниківвеликих пакетів) від "розмивання" пропорційних часток їхньої участі в АТ. Як правило в законодавстві передбачається, що наявність таких прав повиннепрямообмовлятися в статутісуспільства.
При реалізації таких прав акціонер може скупити акції нового випуску в розмірі, пропорційному йогофактичноїдолів капіталі корпорації.
Ці права маютьвизначенувартість: цінапідпискина новий випуск акцій звичайно нижче ринкової ціни уже випущених акцій; у результатіцьогопереважні права можуть виступати об'єктом купівлі-продажу.
4.Право при ліквідації (розпуску) корпорації.
Ліквідація - це практичні дії АТ поприпиненнюсправ і реалізації майна. Стадія припинення легального існування називається розпуском, афактичного- ліквідацією. За законом РФ претензії до акціонерного товариства при ліквідації задовольняються нею в наступному порядку: державні претензії (сплата податків іпошлин, розрахунок по державних кредитах), претензії інших кредиторів (комерційних банків, власників векселів і облігацій, ітд.),претензії власників привілейованих акцій, і тільки після цього претензії власників звичайних акцій. Незнання цьогоположення(чинерозуміння того, що акціонерєспіввласником АТ) у нашій країні останнім часом приводить до конфліктів між засновниками й акціонерами що ліквідувалися АТ.
5.Права на інспекцію (перевірку).
Всі акціонери мають право на перевірку деяких документів і звітностей своїх акціонерних товариств (списку акціонерів, протоколів збор акціонерів, деяких бухгалтерських звітів ітп.).
На початку відкритоїпідпискикомпаніяповідомляєпрозагальнукількість акцій, що випускаються нею. У процесі первинного розміщення в обліку відбиваються дві складові частини оголошеної до розміщення суми акцій: продані і нерозміщені акції. Частіше до моменту закінченняпідпискивсіоголошенідо випуску акції виявляються проданими. Законодавством багатьох країн передбачена можливість цільового використання акцій, що дозволені до випуску, але в силу різних обставин не були розміщені в ходіпідписки.
1.допускається продаж нерозміщених акцій через деякий час з метою залучення додаткового капіталу.
2.нерозміщеними акціями виплачуються дивіденди по раніше проданих акціях.
3.нерозміщені акції можуть бути продані за пільговими цінами співробітникам акціонерного товариства, що сприяє підвищенню їхньої зацікавленості в результатах роботисвоєїкомпанії.
4.нерозміщені акції обмінюються на раніше випущені оборотні цінні папери (оборотні облігації, оборотні привілейовані акції,варрантый ін.), умовами випуску яких передбачена можливість подібного обміну.
5.нерідко мають місце випадкипродажунерозміщених акцій за фіксованою ціною, що сприяє підвищенню курсу цінних паперів компанії.
Акціонерне товариство може викупити власні акціївїхніх власників по поточній ринковій ціні. Такі акції іноді називаються казначейськими . Вони не надають правочиголосу одержання дивідендів. Казначейські акції можуть зі знижкою проти покупної ціни продавати співробітникам акціонерного товариства. Існує кілька причин, по яких акціонерні товариства виявляються зацікавленими в покупці акцій власного випуску.
1.при сприятливій ринковій кон'юнктурі і впевненості в потенціалі компанії покупка власних акцій може виявитися непоганим розміщенням на тривалу перспективу тимчасово вільнихзасобів.
2.у випадку покупки власних акцій в умовах короткочасного падіння цін на них і наступний продаж приїхньомупідвищенні акціонерне товариство можезаробитиприбуток.
3.придбання на ринку власних акцій практикується як превентивнамірапроти скупки компанії третімиобличчями, що намагаються установити контроль на ній.
4.придбання акціонерним товариством великого числа акційувеликихвласниківможе запобігти падіння їхнього курсу.
5.компанії практикують покупку власних акцій для виплати ними дивідендів.
6.акції можуть знадобитися для забезпечення можливості реалізації власниками оборотних облігацій і привілейованих акцій своїх прав на обмінзазначенихцінних паперів на звичайні акції.
7.купуючи свої акції, компанія може робитизїх допомогою платежі, що нерідко практикується при скупці невеликих фірм.
8.метоюскупки власних акцій може бути прагнення скоротити число цінних паперів, щозвертаютьсяна ринку.
Різниця між розміщеними акціями й акціями, придбаними акціонерним товариством, дорівнює сумі акцій, щозвертаютьсяпоза акціонерним товариством.
Вартість акцій
Існує кілька видів вартості акцій. Серед них виділяються: номінальна вартість, оголошена вартість, бухгалтерська вартість, ринкова вартість.
Номінальнавартість являє собою вартість, що друкується на бланках акцій. Вона використовується для цілей обліку. У деяких країнах, наприклад у США, акції можуть випускатися без номінальної вартості. У цьому випадку для того щоб провести цінні папери пообліку, використовують так називану оголошену вартість акцій, що відбивається (з'являється) у проспекті емісії.
Бухгалтерськавартість на відміну від номінальної й оголошеної змінюється рік від року. Вонавизначаєтьсяшляхом відрахування з всіх активів компанії її пасивів ірозподілурезультату (кількіснорівноговласності акціонерів) назагальнечисло звичайних акцій, щознаходятьсявзвертанні. Бухгалтерська вартість відображаєвеличинукапіталу, щоприходитьсяна одну акцію.
Ринковавартість акцій являє собою ту ціну, заякоївони можутьчикупуватися продаватися на ринку. Вонаєвизначальноїдля інвестора. Акціякоштуєстільки, скільки покупецьзгоднийзанеїзаплатити.
За рішенням зборів акціонерів акції можуть бути розділенічиконсолідовані. У випадку роздягнулавипущенівзвертанняакції заміняютьсядекількомаіншимизменшим номіналом. При цьому розмір акціонерного капіталу не змінюється. Поділ акцій практикується для того, щоб зробити їхній більш доступними для дрібних вкладників. Якщо ж акції консолідуються, то цінні папери колишніх випусків обмінюються на менше число нових акцій з підвищеним номіналом.
Типи акцій.
1Привілейовані акції
Дотепер ще не були розглянутірозходженняакцій по типах, хоча деякі їхні особливості вже згадувалися вище. Розрізняють звичайні і привілейовані акції. Як і звичайні акції, привілейовані акції являють собою цінний папір, що вказує начасткуучасті їївласникав корпорації. Від звичайних акцій їх відрізняєнаступне:
1.дивіденди напривилигированныеакції, як правило, установлюються по фіксованій ставці;
2.вони випускаютьсязуказівкою номіналу і розміру дивіденду вчивідсотках у доларах на акцію;
3.дивіденди по привілейованих акціях виплачується до виплат по звичайних акціях і не залежать від прибутку акціонерного товариства;
4.власники привілейованих акцій мають переважне право навизначенучасткуактивів акціонерного товариства при її ліквідації;
5.як правило, власники привілейованих акцій не мають переважних прав на покупку акцій нового випуску і праваголосу.
Види привілейованих акцій.
1.Кумулятивні привілейовані акції - найпоширеніший тип привілейованих акцій. Передбачається, щобудь-якіпричитающися,але не оголошені дивіденди накопичуються і виплачуються по цих акціях до оголошення дивідендів по звичайних акціях.
2.Некумулятивні привілейовані акції.Власникицих акцій утрачають дивіденди за будь-який період, заякийрададиректорів не оголосив їхню виплату.
3.Привілейовані акціїзчасткоюучасті дають їхвласникамправо на одержання додаткових дивідендів понад оголошену суму, якщо дивіденди по звичайних акціях перевищують оголошену суму.
4.Конвертовані привілейовані акції. Ці акції можу бути виміняні на встановлену кількість звичайних акцій по обговореній ставці.
5.Привілейовані акціїзкорректируемойставкою дивідендів. На відміну від привілейованих акцій з фіксованою ставкою дивідендів дивіденди по цих акціях коректуються на основі обліку динаміки процентних ставок по короткострокових державнихчипаперах курсу деяких інших інструментів ринку короткострокових капіталів.
6.Відкличні привілейовані акції. Випускаючи ці акції АТ залишає за собою право "відкликати", тобто викупитиїхза ціноюзнадбавкою до номіналу.
Приведенівище характеристики привілейованих акцій можуть комбінуватися.При цьому, якщо АТ випускає кілька класів привілейованих акцій,то вониодержуютьназву привілейованих акцій класу А, класу B, ітд., причому акції класу А дають їхвласникамвеликіпривілеї при виплаті дивідендів і при погашенні зобов'язань у випадку ліквідації акціонерного товариства.
Акції, будучи більш ризикованими цінними паперами в порівнянні з борговими зобов'язаннями, як правило,залучаютьінвесторів можливістю одержання підвищеного доходу, що може складатися із суми дивідендів і приросту капіталу,вкладеногов акції, унаслідок підвищення їхньої ціни. Завдяки підвищеній прибутковості акції звичайно забезпечують кращий захист від інфляції в порівнянні з борговими зобов'язаннями. Тому основним мотивом, що спонукує інвесторів вкладати кошти в акції,єбажання забезпечити приріст грошових вкладень унаслідок підвищення їхньої ціни, а також прагненняодержатипідвищені дивіденди.
Економічна роль капітальних цінних паперів багатогранна. Вони дозволяють акумулювати великі капітали з більш дрібних капіталів і заощаджень населення для фінансування реальноговиробництва. Вони створюють величезну кількість власників, зацікавлених у прибутковості підприємств. Вони додають мобільність капіталу, йогошвидкоїпереорієнтації в ті галузі, де він може принести найбільший прибуток. Це інструмент переливу капіталів з галузі в галузь і з підприємства в підприємство. Вони дають можливість тиражування прав власності в їхні переуступки, оформленняборгіві доданняїмліквідної форми.
Інші види цінних паперів.
1.Вексель:(ньому.Wechsel, буквально - обмін)видцінногопапера, грошове зобов'язання. Безперечний і безумовний борговий документ. Розрізняють простий і перекладний вексель. Передача векселя від одногообличчяіншому оформляється передатним написом - індосаментом. У міжнародній торгівлі а також у внутрішньомуоборотікапіталістичних країн вексель - один з основнихзасобівоформлення кредитно-розрахункових відносин.
2.Передплатні сертифікати (варранты).Це особливийвидцінних паперів, що випускаються разом зчиоблігаціями привілейованими акціями і дають їхвласникуправо на покупку звичайних акцій за обговореною ціною протягомвизначеногоперіоду ( кілька років ). ( НА відміну від переважних прав на покупку акцій нового випуску, передплатний сертифікат передбачає більшвисокув порівнянні з поточним курсом ціну на акції, що можуть бути куплені в обговорений уньомуперіод.) Т.е. правовласникапридбативизначенакількість акцій завизначеноюціною. Цей ринковий інструмент дає компаніям можливість знижувати відсоток по облігаціях, що випускаються, шляхом використання як стимулятор втіленої втакімсвідченніпривілею на покупку акцій цього підприємства, особливо якщо є підстави сподіватися на збільшення їхнього курсу.Власникуж цього сертифіката він дає можливість дістати прибуток на курсовій різниці у випадкуроступідприємства.
3.Приватизаційні чеки (ваучери).Ці державні цінні папери були випущені в Росії (аналогимаютьсяй у деяких інших колишніхсоцстранах) для опосередкування процесу передачідержавноївласності вприватніруки, і в той же час надання рівних початкових можливостей усім громадянам країни. Мають обмежений термін дії.
Достоїнстваінедолікиконкретної ситуаціїзприватизацією в Росії,принципи її проведення і тим більше прогнози її результатів виходить за рамки цього реферату.
Учасники ринків цінних паперів: емітенти, інвестори.
Складучасників ринку цінних паперів залежить відтієїступінінаякийзнаходитьсявиробництвоі банківська система, а також які економічні функції держави. Цимвизначаєтьсяспосіб фінансуваннявиробництваі державних витрат.Важливимєтакож іобсягнагромадженнязасобівунаселення понад задоволення необхідних поточних потреб. Якщо дрібневиробництвофінансується за рахунок власних нагромаджень і капіталів власників - власниківвиробництваі банківських кредитів, то велике акціонерневиробництвофінансує свої капітальні витрати майже цілком за рахунок емісії акцій і облігацій. Результатомєвідділення власності і фінансування підприємств від самоговиробництва.Державав особі центрального уряду і місцевих органіввладизгодомусів більшому ступеніприбігаєдо запозиченнязасобівдля фінансування бюджетних витрат на додаток до стягування податків, а також в інтервалах між надходженнями податків. Головну масу емітентів акційскладаютьнефінансові компанії. вони ж випускають середньострокові і довгострокові облігації,призначеніяк для поповнення їхнього основного капіталу, так і для реалізації різних інвестиційних програм, зв'язаних зрозширеннямі модернізацієювиробництва.
Уряд випускає боргові зобов'язання широкого спектра термінів від казначейських векселів терміном у 3 місяці до облігацій терміном 30, а іноді і 50 років.
Таким чином, емітентами цінних паперівєті, хто зацікавлений укороткостроковомучидовгостроковомуфінансуванні своїх поточних і капітальних витрат і при цьому може довести, що йому як позичальнику, боржнику і підприємцю можна довіряти.
У принципі емітенти цінних паперів можутьсамірозмістити (тобто продати) свої зобов'язання увидіцінних паперів. Однак складний механізм емісії в умовах конкуренції,потребавгарантованомурозміщенні цінних паперів вимагає не тількивеликихвитрат, але і професійних знань, спеціалізації, навичок. Тому емітенти в переважній більшості випадківприбігаютьдо послуг професійних посередників - банків, фінансових брокерів, інвестиційних компаній. Усі вони в даному випадку, як організатори і гаранти,єпосередниками на ринку цінних паперів.
Ті, хто вкладає кошти в цінні папери з метоювитягудоходу,єінвесторами. На ринку грошових цінних паперів як інвесторів домінують банки, що у той же час як посередники частково розміщають короткострокові папериусвоїх клієнтів (наприклад, комерційні банки одних підприємств пропонують іншим підприємствам). На ринку капітальних цінних паперів спостерігається історична еволюція від переваги індивідуальних інвесторів до домінування інституціональних інвесторів.Появаінституціональних інвесторів - важливий етап у розвитку ринку цінних паперів., Виникає можливість надзвичайногорозширеннякола покупців фінансових інструментів , а відповідно розосередження ризику приміщеннязасобіву цінні папери.
Приватні особи, як маса, населення починають вкладати кошти в цінні папери лише тоді, коли вони досягаютьдостатньогоступеняособистогобагатства, яким потрібно керувати, тобто тримати у формі капіталу - фінансових активів, що приносять доход.
Список використовуваної літератури.
1.Перламутрів В.Л.,ЛипецЮ.Г. " Абетка біржової діяльності» Фінанси N 2 1992р. Москва. Фінанси і статистика. 1992р.
2.Алексєєв М.Ю. «Ринок цінних паперів і його учасників» Бухгалтерський облік N 2 1992р. Москва. Фінанси і статистика. 1992р.
3.М.Астахов«Ринок цінних паперів і його учасників» Москва 1996р.
4.НаталяСемилютина«Деякі види цінних паперів у світовій практиці й у РФ» Фінансова газета N 22 1993р. Москва 1993р.
5.В.И.Колісників «Банківськасправа», Москва 1995р.
6.«Цивільний кодекс РФ», Москва 1995р.
7.А.Амбрамцумов, Ф.Стерликов«1000 термінів ринкової економіки» Москва 1994р.
1
