ІІІ. Проблеми подолання інфляційних процесів в Україні в період формування ринкових відносин.
Формування Україною ринкових відносин, власної державності з основною структурою проходить доволі важко і складно, супроводжуючись гострими валютно-фінансовими і загальноекономічними кризами. Вони посилюються під впливом свідомої інфляційної політики нав’язанної нам з-зовні та некритично сприйнятої українським Урядом. Сьогодні, як першочергові постають проблеми негайного введення жорсткої антиінфляційної політики, стабілізації становища , економічного пожвавлення, прискорення ефективного реформування (з одночасним збільшенням вмілого керування економічними процесами, подоланням товарного дефіциту, дефіцитів платіжного балансу і державного бюджету), а також становлення та розвитку валютно-фінансової та банківських систем держави.
Перетворення економіки України на сучасну соціально орієнтовану ринкову модель з оптимальною структурою динамічного розвитку вимагає докорінної структурної перебудови, економічно ефективної приватизації господарських систем, зміни в цьому напрямі державної та господарської політики, здійснення конверсії та диверсифікації капіталу, активізування діяльності сучасних ринкових регуляторів його руху (включаючи, крім товарів і послуг, рух грошей і цінних паперів, робочої сили, інтеликтуального потенціалу тощо).
Але ж вихід з гострої кризи не можливий без розробки і здійснення всебічно важливих стратегічних і тактичних програм і рішень на всіх рівнях ієрархії управління. Країну із 52 млн. населення, яка знаходиться в середині європейського континенту, можна порівняти з досить великим пароплавом, невміле керування яким здатне перекинути його і пустити на дно океану.
Парадокс полягає в тому, що навіть досить привабливі програми і заходи, які Уряд прийняв до сьогоднішнього дня і від яких очікував позитивних зрушень, обернулись протилежними наслідками. Банківська і фінансова системи України (включаючи і їх іноземних радників) виявились неспроможними забезпечити грошово-кредитову стабілізацію в країні.
Під політичними гаслами архіреформаторів про невтручання держави в економічні процеси економіка України стає дедалі хаотичнішою і деформованішою, тим часом досвід економічно розвинених країн показує, що тільки надійна система управління, яка грунтується на наукових засад з використанням новітньої інформатики, оперативного системного аналізу і вибору оптимальних рішень, здатна забезпечувати конкурентноспроможність підприємців як великого і середнього, так і малого бізнесу на внутрішньому і зовнішньому ринках. Не якої анархії і безладдя ринкова економіка не терпить, адже це — найбільш жорстка система розвитку і економічного виживання , при вільному виборі та діянні юридичних та фізичних осіб в межах чіткого правопорядку. (як було сказано вище)
Слід зазначити, що уряди багатьох країн світу в різні історичні епохи прагнули і прагнуть тепер використовувати початкову фазу інфляції, як додатковий стимулюючий каталізатор економічного зростання. Вихід же за цю межу, як свідчить досвід нашої країни, переходить у стадію негативного впливу на валютно-фінансову стабільність і загальноекономічне становище.
Саме я вважаю, що досвід боротьби з інфляцією в Україні показує, що більша частина заходів грунтується здебільшого на прикладах з “підручників”, тоді як успіх в боротьбі з цим злом можливий тільки в тому випадку, якщо брати до уваги всі тонкі особливості ситуації. Тонкість боротьби з інфляцією грунтується саме на тому, щоб правильно зловити і використати саме ті, зумовленні місцем і часом явища.
Як нам відомо, чітко визначити який із типів інфляції має місце неможливо тому, що вони сильно переплітаються між собою.У випадку інфляції витрат ціни зростають тому, що виробник хоче продати свою продукцію за більш високими цінами, а при інфляції попиту покупець продукції прагне потратити гроші якомога скоріше. Явно, всі ці два випадка мають місце в нашій дійсності. Більшість економістів вважають, що якшо використовувати тільки один важель — регулятор грошової маси від інфляції врятуватись неможливо.
Методи боротьби з інфляцією можуть бути як прямими так і непрямими. Частіше за все проявляється наступна закономірність — чим скрутніша ситуація, тим більш продуктивними є прямі методивпливу Уряду і Центрального банку на економіку і грошову масу.
Непрямі методи включають:
- регулювання загальної маси грошей через управління “друкарським верстатом”
- регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центробанком
- обов’язкові грошові резерви комерційних банків
- операції центрального банку на відкритому ринку цінних паперів
Непрямі методи не можуть працювати у нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої “ринковості”. Повноцінний ринок цінних паперів в тому числі ринок державних зобов’язань у нас відсутьній і відповідно центральний банк не може впливати на грошову масу через купівлю-продаж цінних паперів.
Пряме регулювання купівельної спроможності грошової одиниці включає в себе такі методи:
- пряме регулювання кредитів і їх розподіл державою
- державне регулювання цін
- державне регулювання обмежень заробітної плати
- державне регулювання зовнішньої торгівлі і операцій з іноземним капіталом
- державне регулювання валютного курсу
Практика регулювання грошової маси широко застосовується на заході. США неодноразово у 60-ті. роки запроваджували фіксовані ціни на деякі товари. Приблизно п’ятнадцять років після Другої світової війни країнам західної європи потрібно було для початку лібералізації цін, і то неповної. Франція повністю лібералізувала ціни на внутрішньому ринку лише у 1986 році. Франклін Рузвельт виводив США з глибокої кризи тридцятих років шляхом жорсткого державного регулювання економіки. В більшості країн існували спеціальні закони обмежуючі прибутки від торгівлі та посередництва.
Нормалізація валютного курсу є абсолютно необхідною умовою для припинення всіляких нееквівалентних міжнародних торгівельних операцій. Реально оцінюючи можливості регулювання валютного курсу за рахунок інтервенції центрального банку слід сказати наступне, щонадії на успіх такої політики практично не існує. Очевидно, що курс доллара зросте стрибкоподібно — в деякий момент центробанк не має можливості утримувати курс і його як би “прориває”. Останнім часом центробанк навчився використовувати політичні моменти для таких стрибків. До тих пір , поки іноземна валюта не буде використовуватись лише для задоволення імпорту і інших поточних платежів, політика “гри на пониження” приречена на поразку.
В цілому, потрібно зазначити, що реально у нашій країні на сьогоднішній день по-справжньому ефективним є лише прямі методи боротьби з інфляцією — регулювання кредитів, цін і заробітної плати, регулювання валютного курсу і зовнішньої політики.
Висновок.
Писавши цю курсову роботу, я в деякій мірі набагато ближче познайомився з таким поняттям, як інфляція. Зрозумів, що інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий процес. Інфляція, як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автономного забезпечення сталості грошей.
Завдяки курсовій роботі я зрозумів також, що інфляція не завжди приносить шкоду (якщо це, звичайно, не гіперінфляція), а навіть в період інфляції можливо дещо збільшити свій власний капітал.. При постійному загальному обсязі продукції реальні доходи зростуть у тих, хто має фіксовані грошові прибутки. Кредитори виграють за рахунок дебіторів. А у власників заощаджень в результаті падіння ціни зросте купівельна спроможність їх заощаджень. Але неочікувана інфляція може призвести і до дуже значних збитків. У інфляції відсутня загальна суспільна свідомість, тому вона забирає у одних і віддає іншим, чи то багатим, чи бідним, чи молоді, чи літнім людям, чи здоровим, чи хворим.
Перелік використаної літератури.
1. “Гроші та кредит” — під кер. М. І. Савлуч. — К.: Либідь 1992
2. “Економіка” — П. Самуельсон — К..: Мысль
3. “Економіка” — С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шнолензі — К. : 1994
4. “Економікс” — Кемпбел Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю — М. : Республіка 1992
5. “Макроекономіка” — за ред. А. Г. Савченка — К. : Либідь 1995.
«Основи економіки», стр. 162.
«Основи економіки», стр.163.
«Економікс» — Рівень цін і зайнятості, стр. 166.
Коли збільшуються загальні витрати, рівень цін звичайно починає збільшуватись до того, як досягається повна зайнятість. При повній зайнятості додаткові витрати стають чисто інфляційними.
«Економікс», стр 16
1
В настоящее время вексельное обращение, возродившись в России, получает "второе развитие" (протекающее, правда, несколько быстрое, чем в период с 1729 по 1930г. ) Ярким примером возрождения вексельного обращения является постановление президиума ВС РСФСР от 24 июня 1991г. N1451-1 "О применении векселя в хозяйственном обороте РСФСР". Пункт 4 данного постановления гласил: "Разрешить предприятиям и предпринимателям осуществлять поставку продукции (выполнять работы, оказывать услуги) в кредит с взиманием с покупателей (потребителей, заказчиков)процентов, используя для оформления таких сделок векселя".10
Пунктом 2 указанного постановления утверждены формы бланков векселя для применения в хозяйственном обороте. Этим же постановлением правительства РСФСР было утверждено "Положение о переводном и простом векселе"2. Глава 1 Положения посвящена составлению и форме переводного векселя. В целом переводному векселю уделены главы 1-ХП. В разделе П говорится о простом векселе. Основой положения является "Единообразный закон о переводном и простом векселе", принятый Женевской конвенцией N358 7 июня 1930 года. Данным Положением регламентированы условия выпуска, обращения и погашения векселей. Этим постановлением фактически было реализовано Положение о переводном и простом векселе11(утв. ЦИК и СМК РСФСР N104/1341 от 07. 08. 37г. ) В соответствии с указанным выше Постановлением Президиума РС РСФСР ЦБ РФ решением N14-3/30 от 09. 09. 91г. утвердил "Рекомендации по использованию векселя в хозяйственном обороте".
Вексельное обращение получило дальнейшее развитие и юридическое закрепление в новом Гражданском кодексе 1995 года. Статья 815 ГК РФ излагает, что вексель-удостоверяющий ничем не обусловленное обязательство векселедателя (простой вексель) либо иного указанного в векселе плательщика (переводной вексель) выплатить по наступлению предусмотренного векселем срока полученные взаймы денежные суммы, отношения сторон по векселю регулируются законом о переводном и простом векселе.
Выпуск векселей осуществляется согласно Постановлению Правительства РФ N376 от 03. 06. 92г. "Об упорядочению производства бланков ценных бумаг в РФ".
Им определено, что бланки ценных бумаг могут выпускаться только на основе лицензии, выдаваемой Минфином РФ согласно Положению N5-1-04 от 17. 09. 92г. "О порядке и условиях выдачи лицензий на производство и ввоз на территорию России бланков ценных бумаг". Дальнейшее законодательное оформление вексельного обращения в стране связано с Указом Президента РФ N1662 от 19. 10. 93г. "Об улучшении расчетов в народном хозяйстве и повышении ответственности за их своевременное проведение", а также постановлениями Правительства РФ N321 от 14. 04. 94г. "О выпуске казначейских векселей 1994г. Минфина РФ", N1094 от 26. 09. 94г. "Об оформлении взаимной задолженности предприятий и организаций векселями единого образца и развитии вексельного обращения", письмом Минфина РФ N142 от 31. 10. 94г. "О порядке отражения в бухгалтерском учете и отчетности операций с векселями, применяемыми при расчетах между организациями за поставку товаров, выполненные работы и оказанные услуги" (с измен. от 16. 07. 96г. )
Постановлением Правительства РФ N1094 от 26. 09. 94г. "Об оформлении взаимной задолженности предприятий и организаций векселями единого образца и развитии вексельного обращения" введен с 1 ноября 1994г. на территории Российской Федерации для использования в хозяйственном обороте единый образец бланка простого векселя и единый образец бланка переводного векселя, а также поручено Министерству финансов РФ обеспечить централизованное изготовление бланков простых и переводных векселей. Было утверждено также, что бланки векселей единого образца используются только предприятиями, расположенными на территории РФ и являющимся юридическими лицами в соответствии с законодательством РФ. Указано, что бланки векселей единого образца могут применяться при заключении хозяйственных сделок на срок не более 180 дней. Было запрещено применение векселей, оформленных на бланках единого образца, предприятиями и организациями, состоящими на бюджетном финансировании.
В марте 1997 года принят Федеральный закон N48-ФЗ "О переводном и простом векселе". В нем записаны принципиально новые положения:
1. Однозначно определен запрет на выпуск векселей в бездокументальной форме.
2. Отменена форма специальных вексельных бланков (ст. 8), введенная Постановлением Президиума ВС РСФСР N1451-1 от 24. 06. 91г. "О применении векселя в хозяйственном обороте РСФСР" и подтвержденная затем Постановлением Правительства РФ N1094 от 26. 09. 94г. "Об оформлении взаимной задолженности предприятий и организаций векселями единого образца и развитии вексельного обращения".
3. Эмиссия долговых обязательств местных органов власти и управления отныне должна быть объявлена публично, зарегистрировано с указанием условий и источников погашения обязательств.
4. Размер процента и пени по векселям в случае неисполнения погашения долга и предъявления иска по векселю определены на уровне учетной ставки рефинансирования, установленной ЦБ РФ.
Согласно Женевской конвенции, в Положении о переводном и простом векселе ставка по процентам была определена в размере 6% (ст. 48) и по пени - 3% (ст. 49) со дня срока платежа.
Ст. 1 указанного Федерального Закона указывает, что в соответствии с международными обязательствами Российской Федерации, вытекающими из ее участия в конвенции от 7 июня 1930 года, устанавливающей Единообразный закон о переводном и простом векселях, установить, что на территории Российской Федерации применяется постановление ЦИК и СНК СССР "О введении в действие Положения о переводном и простом векселе" от 7 августа 1937 года N104/1341 (собрание законов и распоряжений Рабоче-крестьянского Правительства СССР, 1937г. , N52 ст. 221).
В соответствии со ст. 2 Закона по переводному и простому векселю вправе обязываться граждане Российской Федерации и юридические лица. В соответствии со ст. 7 со дня вступления данного федерального закона признано утратившим силу постановление Президиума ВС РСФСР "О применении векселя в хозяйственном обороте РСФСР" от 24 июня 1991г. N1451-1 (Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР, 1991, N31, ст. 1024). Таким образом, вексельный рынок как наиболее развивающийся сектор фондового рынка, получил прочную правовую базу. Отчасти такое приоритетное направление не в последнюю очередь связано с состоянием дел в производственной сфере, где продолжают иметь место вялотекущие хозяйственные процессы и как результат этого рост неплатежей между предприятиями.
Перспективным направлением становится ориентация банков на корпоративную клиентуру, разработка и внедрение различных схем с использованием как собственных векселей, так и обращающихся на рынке других долговых обязательств.
Пожалуй, впервые в платежном обороте недвусмысленно исключается такое понятие, как "просроченная задолженность"(хотя реально в условиях инфляции она будет иметь место), и вводится общепринятый в мировой практике термин "фиксированный срок платежа"- непреложнный элемент оформления платежным документом любых хозяйственных обязательств, основанный на ключевом принципе римского права: "Долги должны погашаться". Такой порядок в целом соответствует сложившейся мировой практике. Однако принимая во внимание различную продолжительность технологического процесса в ряде отраслей народного хозяйства, указанный срок должен быть дифференцирован.
Например, коммерческий банк "Эталонбанк" (г. Москва) приступил к размещению среди юридических лиц векселя со сроком обращения от 1 месяца до 1 года и минимальной суммой 1 млн. руб.12
По такой схеме в настоящее время работают и другие коммерческие банки. Процентная же ставка по векселям отражает реальную ситуацию на финансовом рынке и изменяется практически каждую неделю.
В последнее время в практике вексельного обращения применяются простые векселя в электронной почте.13
Первый государственный сертификат на право его применения выдана ФКЦБ в конце августа 1996г. Новосибирскому АО "Сибирский оператор бездокументарного вексельного обращения". По мнению ФКЦБ, это не противоречит положению Женевской конвенции. В ней, хотя и установлено, что вексель должен быть оформлен в бумажной форме, тем не менее оговорено, что его форма определяется законодательством той страны, в которой подписаны обязательства по данному виду ценных бумаг.
Однако такой вывод разделяется не всеми. В частности ЦБ РФ рассматривает природу бездокументарных векселей как противоречащую положением единообразного Закона о переводном и простом векселе и запрещает кредитным организациям обязываться по таким векселям, а также совершать с ними любые другие сделки.
Обращение векселей в электронной форме соответствует требованиям действующего законодательства. Статья 149 ГК РФ предусматривает применение в хозяйственном обороте бездокументарных ценных бумаг (в том числе с помощью средств электронно-вычислительной техники). Причем в ней четко указано, что лицо, осуществившее фиксацию права в бездокументарной форме, обязано по требованию обладателя права выдать ему документ, свидетельствующий о закрепленном праве.14
Процедура обращения бездокументарных векселей предусматривает, что совершение операций с ними могут иметь место только при обращении к лицу, которое официально совершает записи прав. Все то, что связано с изменением этих прав (передача, предоставление или их ограничение), должно быть официально зафиксировано этим лицом в форме, позволяющей однозначно рассматривать такое изменение с юридической точки зрения. В связи с этим данное лицо несет ответственность на всем пути обращения бездокументарной ценной бумаги, включая сохранность официальных записей, обеспечение их конфиденциальности, представление правильных данных о таких записях, совершение официальных записей о проведенных операциях.
Обращение векселей в электронной форме имеет целый ряд преимуществ. Во-первых, как отмечает автор, исключается несанкционированный доступ к таким программам. Во-вторых, подобный подход потребует разработки унифицированных программ для ЭВМ. В свою очередь это заложит основу единых стандартов бухгалтерского учета на данном сегменте рынка ценных бумаг. В-третьих, в принципе исключается появление в обращении фальшивых векселей, оформленных от имени эмитента. Наконец, в-четвертых, более прозрачными становятся операции в части налогообложения по каждой вексельной операции.
Учитывая эти достоинства, АУВЕР преступила к созданию в стране сети вексельных депозитариев. Они предназначены только для хранения векселей, прошедших предварительную экспертизу на их достоверность, а все торги и расчеты по ним предусматривается производить по электронным счетам депо.15
Такие новации вписываются в Концепцию развития рынка ценных бумаг (Указ Президента РФ N1008 от 01. 07. 96г. "Об утверждении Концепции развития рынка ценных бумаг в РФ").
В то же время, как отмечает Астахов В. П. , при отсутствии единого мнения регулирующих органов, в первую очередь ФКЦБ и ЦБ РФ по принципиальным вопросам развития фондового рынка, в том числе обращения ценных бумаг в документарной бездокументарной формах, существует необходимость Вексельного кодекса, а также законов "Об электронном документе и обращении финансовых документов в электронной форме", "Об особенностях эмиссии и обращения государственных и муниципальных ценных бумаг", "Об инвестиционных фондах", "Об инвестиционных банках" и "О защите прав граждан в сфере рынка ценных бумаг".
Аналогичного мнения придерживается и Фельдман А.16Автор отмечает, что существенно упростить процедуру обращения векселей и контроль за их движением позволит создание российской вексельной электронной сети, которая может быть создана под эгидой Центрального банка, который мог бы одновременно выполнять роль клиринговой палаты.
Функционирование сети, по мнению автора, может происходить в следующем режиме. При подписании договора на поставку товара или оказание услуг происходит регистрация его в банке с единовременной выпиской набора векселей. Затем номера векселей, их реквизиты, описание контракта, на основании которого они были выписаны, вводятся в электронную сеть. Все векселя имеют централизованное хранение в банках и на руки владельцам не выдаются. Для упрощения процедуры их обращения в текст предлагается сразу же включать оговорку "без протеста". Электронная сеть, дублирующая бланковой обращение, прежде всего необходима для защиты от появления фальшивых обязательств и для получения дополнительной информации. В ней, по автору, должен находиться указатель протестов, через нее должны посылаться извещения, а предприятие, планируя получить в оплату продукции вексель, может по ней проверить не только платежеспособность контрагента, но и сравнить зафиксированную в сети информацию с написанной на бланке. S01 T
По указанным вопросам вексельного обращения можно согласиться с мнениями авторов, так как на вексельном рынке имеются много фактов производства фальшивок, а также невозможен полный контроль за движением векселей.
1. 3. Источники и юридическая природа векселя
По своей правовой природе вексель является ценной бумагой. Основные положения, устанавливающие юридический статус ценной бумаги в России, определены в Гражданском кодексе Российской Федерации. Одновременно Гражданским кодексом Рф установлено, что нормы гражданского права, содержащиеся в других нормативных актах, должны соответствовать ГК РФ (ст. 3 ГК РФ).
В соответствии с Гражданским кодексом РФ ценной бумагой является документ, удостоверяющий с соблюдением установленной формы и обязательных реквизитов имущественные права, осуществление или передача которых возможны только при его предъявлении. С передачей ценной бумаги переходят все удостоверяемые ею права в совокупности (ст. 142 ГК РФ).
