Eiia iaoiaia iaiauaiey iacaaeneiuo yenia Eiia iaoiaia iaiauaiey iacaaeneiuo yeniaoiuo iiaiee, aey ioaiee aaioieea iiao ieiaiyouny e iaoia naiiioaiee. Naiiioaiea - yoi ciaiea aeiaaeii naiiai naay e ioiioaiea e naaa. Naiiioaiea yaeyaony iaoaieciii, iaaniaeaauei aeiaaeo ieaioaoe a ieoauae naaa, niaeaniaaiiinou aai aiooaiieo oaaiaaiee e naaa n aiaoieie oneiaeyie. Iniiaiuie naanoaai Eiia iaoiaia iaiauaiey iacaaeneiuo yeniaoiuo iiaiee, aey ioaiee aaioieea iiao ieiaiyouny e iaoia naiiioaiee. Naiiioaiea - yoi ciaiea aeiaaeii naiiai naay e ioiioaiea e naaa. Naiiioaiea yaeyaony iaoaieciii, iaaniaeaauei aeiaaeo ieaioaoe a ieoauae naaa, niaeaniaaiiinou aai aiooaiieo oaaiaaiee e naaa n aiaoieie oneiaeyie. Iniiaiuie naanoaaie e ieaiaie naiiioaiee yaeyony:
- naiiiaaeaaiea - iaaeaaiea iaa naieie iinooieaie, iiaaaaieai, aayoaeuiinou, iaaeaaieyie;
- naiiaiaeec - aiaeec acoeuoaoia naiae aayoaeuiinoe, nianoaaiiiai iiaaaaiey;
- naiiioao - ioao iaaa naiei niaie i acoeuoaoao nianoaaiiie aayoaeuiinoe, nianoaaiiuo iinooieao e iiyaeaoeon - naiiioao - ioao iaaa naiei niaie i acoeuoaoao nianoaaiiie aayoaeuiinoe, nianoaaiiuo iinooieao e iiyaeaoeony a ieo eaanoaao eeiinoe;
- naiieiioieu - niiniaiinou onoaiaaeeaaou ioeeiiaiey aaeecoaiie iiaaiiu aayoaeuiinoe io caaaiiie e aiineou eiaeoeau a ieai aayoaeuiinoe;
- naaiaiea - niiinoaaeaiea naieo eaanoa e iinooieia n aoaeie eauie.
Aey aiciiii aieaa iieiiai ecoaiey aaioieea eae
eeiinoe eniieucooneeiinoe eniieucoony iioanneiiaeuii-ineoieiaeaneea oanou, aieaou, niaanaaiaaiey, ecoaiea ienuiaiiuo enoiieeia. Iaoia “eioaaueiaaiey” aaao aiciiiinou iieoaiey aieaa iieiie oaaeoaenoeee, iaiaei aaiiua i aaioieea iiaoo auou ia iauaeoeaiua, a iaeiieaiiua n oaoii ioiioaiey aaioieeia, aaueo iaiaoiaeio eioiiaoe. Yoi caoeeiinoe eniieucoony iioanneiiaeuii-ineoieiaeaneea oanou, aieaou, niaanaaiaaiey, ecoaiea ienuiaiiuo enoiieeia. Iaoia “eioaaueiaaiey” aaao aiciiiinou iieoaiey aieaa iieiie oaaeoaenoeee, iaiaei aaiiua i aaioieea iiaoo auou ia iauaeoeaiua, a iaeiieaiiua n oaoii ioiioaiey aaioieeia, aaueo iaiaoiaeio eioiiaoe. Yoi caooaiyao iaanoaaeaiea i aaioieea n iauaeoeaiuo iiceoee. Aeiaaoeaneee iaoia ninoieo a ecoaiee iauaeoeaiuo iieacaoaeae eeiinoe aaioieea ii aai aieoiaioai. Ii iicaieyao iieoeou aaiiua, naycaiiua n iiaaeaieai aaioieea ii aieiinoyi e iioanneyi, aai iaaciaaieai, eaaeeoeeaoeae e aoaeie iieacaoaeyie. Iaiaeieeiinoe eniieucoony iioanneiiaeuii-ineoieiaeaneea oanou, aieaou, niaanaaiaaiey, ecoaiea ienuiaiiuo enoiieeia. Iaoia “eioaaueiaaiey” aaao aiciiiinou iieoaiey aieaa iieiie oaaeoaenoeee, iaiaei aaiiua i aaioieea iiaoo auou ia iauaeoeaiua, a iaeiieaiiua n oaoii ioiioaiey aaioieeia, aaueo iaiaoiaeio eioiiaoe. Yoi caooaiyao iaanoaaeaiea i aaioieea n iauaeoeaiuo iiceoee. Aeiaaoeaneee iaoia ninoieo a ecoaiee iauaeoeaiuo iieacaoaeae eeiinoe aaioieea ii aai aieoiaioai. Ii iicaieyao iieoeou aaiiua, naycaiiua n iiaaeaieai aaioieea ii aieiinoyi e iioanneyi, aai iaaciaaieai, eaaeeoeeaoeae e aoaeie iieacaoaeyie. Iaiaei yoio iaoia iaiieio eaoeio aaiiuo, ieoiii iaea eioiiaoey ii oiai acaeoey eeiinoii-aaeiauo naienoa e eaanoa aaioieea. Aey iieoaiey iauaeoeaiie eioiiaoee i aiciiiinoyo e niiniaiinoyo aaioieea eniieucoony iaoiau ineoieiaeaneiai oanoeiaaiey, a iioanna eioiiai ecoaaony eeiinoii-aaeiaay oaaeoeeiinoe eniieucoony iioanneiiaeuii-ineoieiaeaneea oanou, aieaou, niaanaaiaaiey, ecoaiea ienuiaiiuo enoiieeia. Iaoia “eioaaueiaaiey” aaao aiciiiinou iieoaiey aieaa iieiie oaaeoaenoeee, iaiaei aaiiua i aaioieea iiaoo auou ia iauaeoeaiua, a iaeiieaiiua n oaoii ioiioaiey aaioieeia, aaueo iaiaoiaeio eioiiaoe. Yoi caooaiyao iaanoaaeaiea i aaioieea n iauaeoeaiuo iiceoee. Aeiaaoeaneee iaoia ninoieo a ecoaiee iauaeoeaiuo iieacaoaeae eeiinoe aaioieea ii aai aieoiaioai. Ii iicaieyao iieoeou aaiiua, naycaiiua n iiaaeaieai aaioieea ii aieiinoyi e iioanneyi, aai iaaciaaieai, eaaeeoeeaoeae e aoaeie iieacaoaeyie. Iaiaei yoio iaoia iaiieio eaoeio aaiiuo, ieoiii iaea eioiiaoey ii oiai acaeoey eeiinoii-aaeiauo naienoa e eaanoa aaioieea. Aey iieoaiey iauaeoeaiie eioiiaoee i aiciiiinoyo e niiniaiinoyo aaioieea eniieucoony iaoiau ineoieiaeaneiai oanoeiaaiey, a iioanna eioiiai ecoaaony eeiinoii-aaeiaay oaaeoaenoeea aaioieea. Ii ieiaiaiea oaeeo iaoiaia oaaoao iniaie iaaaaeoaeuiie iiaaioiaee aaioieeia, inouanoaeyueo oanoeiaaiea. Yoa aaioa iiaiaeony niaoeaeenoaie-ineoieiaaie eee nioeieiaaie.
Nenoaia ioaiee eaaia a iaoae noaia e ca oaaii nouanoaaiii ioeeaaony, iaaa anaai ioiioaieai e aeiaaaneei a Nenoaia ioaiee eaaia a iaoae noaia e ca oaaii nouanoaaiii ioeeaaony, iaaa anaai ioiioaieai e aeiaaaneei anonai a ieioeia. Aaau o ian ai neo ii ainiianoaoo oaoiieaoeaneea aiccaiey ia iioann iiecaianoaa, aaa aeiaaaneei anonai ioaiaeony anee ia nianai aoiinoaiaiiay, oi ie a eiai neoaa e ia aeaaainoaouay ieu. Iaayuea eoae aaaoueo eaieoaeenoeaneeo noai anniaoeaao iaanoieeo aaiou n ianiiaeii Nenoaia ioaiee eaaia a iaoae noaia e ca oaaii nouanoaaiii ioeeaaony, iaaa anaai ioiioaieai e aeiaaaneei anonai a ieioeia. Aaau o ian ai neo ii ainiianoaoo oaoiieaoeaneea aiccaiey ia iioann iiecaianoaa, aaa aeiaaaneei anonai ioaiaeony anee ia nianai aoiinoaiaiiay, oi ie a eiai neoaa e ia aeaaainoaouay ieu. Iaayuea eoae aaaoueo eaieoaeenoeaneeo noai anniaoeaao iaanoieeo aaiou n ianiiaeii eae iaio ec iaioeiiuo caaa. acoeuoaou ioaiee ianiiaea aeoeaii eniieucoony ie iiaaaaiee iioanneiiaeuiie iiaaioiaee, ieiyoee aoaiee i auieaoa aiciaaaaaiee, iiauo iaciaaieyo, iiauoaiee eee iiieaiee a aieiinoe, oaieuiaiee. Iioaaou aooanoaoee iinoiyiii niaaoainoaoony. Iaieia, iiii auaaeeou oaeea Nenoaia ioaiee eaaia a iaoae noaia e ca oaaii nouanoaaiii ioeeaaony, iaaa anaai ioiioaieai e aeiaaaneei anonai a ieioeia. Aaau o ian ai neo ii ainiianoaoo oaoiieaoeaneea aiccaiey ia iioann iiecaianoaa, aaa aeiaaaneei anonai ioaiaeony anee ia nianai aoiinoaiaiiay, oi ie a eiai neoaa e ia aeaaainoaouay ieu. Iaayuea eoae aaaoueo eaieoaeenoeaneeo noai anniaoeaao iaanoieeo aaiou n ianiiaeii eae iaio ec iaioeiiuo caaa. acoeuoaou ioaiee ianiiaea aeoeaii eniieucoony ie iiaaaaiee iioanneiiaeuiie iiaaioiaee, ieiyoee aoaiee i auieaoa aiciaaaaaiee, iiauo iaciaaieyo, iiauoaiee eee iiieaiee a aieiinoe, oaieuiaiee. Iioaaou aooanoaoee iinoiyiii niaaoainoaoony. Iaieia, iiii auaaeeou oaeea iniaaiiinoe ioaiee eaaia ia iaaieyoeyo iiiee:
- ainiianoai nioeaeuiie oeeinioee iiecaianoaa, iaiaaeaiiie ia aeiaaea;
- ainoaoiii anoeay naycu acoeuoaoia ioaiee aaioieeia n iieaoie ooaa e iaieiaaieai;
- aaoeyiinou e anaiauiinou ioaiee;
- eniieuciaaiea eieeanoaaiiuo iaoiaia (aaeuiie nenoaiu).
IoaieIoaieaaony iauii acoeuoaou aaiou (ainoeaiey), niiniaiinoe, oaaeoa aaioieea, aai aaaioaoey a aaiiie aieiinoe. Oaaeoaii ie yoii, oi ie aoaiee iaoaeaeuiiai noeioeeiaaiey ieieoao ioaaaony acoeuoaoai aaiou, a ie aoaiee aiiinia iiaaeaiey ii neoaa, annoaiiaee eaaia e iiauoaiey eaaeeoeeaoee iaaiioIoaieaaony iauii acoeuoaou aaiou (ainoeaiey), niiniaiinoe, oaaeoa aaioieea, aai aaaioaoey a aaiiie aieiinoe. Oaaeoaii ie yoii, oi ie aoaiee iaoaeaeuiiai noeioeeiaaiey ieieoao ioaaaony acoeuoaoai aaiou, a ie aoaiee aiiinia iiaaeaiey ii neoaa, annoaiiaee eaaia e iiauoaiey eaaeeoeeaoee iaaiioaiea iieoao niiniaiinoe e oaaeoa. Iaeaieaa aniinoaiaiu oaeea iaoiau ioaiee, eae iaoia ioaiee naaiaieai, oeaeie, iiaiaiui iienaieai eeiinoe, iiiaoeaii aaiou, eiiieaeniue iaoia ioaiee, iaoia naiiioaiee. A oaeii eniieucoony eae noaiaaoeceiaaiiua iioaoiua oaaeoaenoeee eaanoa aaioieeia, oae e eieeaIoaieaaony iauii acoeuoaou aaiou (ainoeaiey), niiniaiinoe, oaaeoa aaioieea, aai aaaioaoey a aaiiie aieiinoe. Oaaeoaii ie yoii, oi ie aoaiee iaoaeaeuiiai noeioeeiaaiey ieieoao ioaaaony acoeuoaoai aaiou, a ie aoaiee aiiinia iiaaeaiey ii neoaa, annoaiiaee eaaia e iiauoaiey eaaeeoeeaoee iaaiioaiea iieoao niiniaiinoe e oaaeoa. Iaeaieaa aniinoaiaiu oaeea iaoiau ioaiee, eae iaoia ioaiee naaiaieai, oeaeie, iiaiaiui iienaieai eeiinoe, iiiaoeaii aaiou, eiiieaeniue iaoia ioaiee, iaoia naiiioaiee. A oaeii eniieucoony eae noaiaaoeceiaaiiua iioaoiua oaaeoaenoeee eaanoa aaioieeia, oae e eieeanoaaiiue iiaoia e auaaie yoeo oaaeoaenoee. A iineaaiea aiau nouanoaaiii iaiyony iioaaou ioaiee eaaia, e iei ana oea ieaeaeaony naie aaioieee. Enneaaiaaiey, iiaaaaiiua a eiiiaoee “Aaiaae yeaeoee” auyaeee neaaouaa: ieiei 90% oeiaiaeoaeae e 86% iiaeiaiiuo iieaaao, oi “naiiioaiea” a iaycaoaeuiii iiIoaieaaony iauii acoeuoaou aaiou (ainoeaiey), niiniaiinoe, oaaeoa aaioieea, aai aaaioaoey a aaiiie aieiinoe. Oaaeoaii ie yoii, oi ie aoaiee iaoaeaeuiiai noeioeeiaaiey ieieoao ioaaaony acoeuoaoai aaiou, a ie aoaiee aiiinia iiaaeaiey ii neoaa, annoaiiaee eaaia e iiauoaiey eaaeeoeeaoee iaaiioaiea iieoao niiniaiinoe e oaaeoa. Iaeaieaa aniinoaiaiu oaeea iaoiau ioaiee, eae iaoia ioaiee naaiaieai, oeaeie, iiaiaiui iienaieai eeiinoe, iiiaoeaii aaiou, eiiieaeniue iaoia ioaiee, iaoia naiiioaiee. A oaeii eniieucoony eae noaiaaoeceiaaiiua iioaoiua oaaeoaenoeee eaanoa aaioieeia, oae e eieeanoaaiiue iiaoia e auaaie yoeo oaaeoaenoee. A iineaaiea aiau nouanoaaiii iaiyony iioaaou ioaiee eaaia, e iei ana oea ieaeaeaony naie aaioieee. Enneaaiaaiey, iiaaaaiiua a eiiiaoee “Aaiaae yeaeoee” auyaeee neaaouaa: ieiei 90% oeiaiaeoaeae e 86% iiaeiaiiuo iieaaao, oi “naiiioaiea” a iaycaoaeuiii iiyaea aieia oeouaaouny eae ninoaaiay anou ioaiee a oaeii. Yoi, ii iiaie iiioaiiuo, iiauneo aa yooaeoeaiinou, aiaeaao aaioieeia a iioann oiaaeaiey.
Aey aooanoaoee aaioieea ii aai aaeiaui e iioanneiiaeuiui eaanoaai iaiaoiaeii anneoaou naaiea iieacaoaee acoeuoaoia ooaa, eioaineaiinoe auiieiaiey aa Aey aooanoaoee aaioieea ii aai aaeiaui e iioanneiiaeuiui eaanoaai iaiaoiaeii anneoaou naaiea iieacaoaee acoeuoaoia ooaa, eioaineaiinoe auiieiaiey aaio, yeiiiiee iaoaeaeuiuo anonia e neiiinoe aaio. Aooanoaoey eeiinoiuo eaanoa aieia aoaou aaa caaae: iioeaaoey naiiniaaoainoaiaaiey oeiaiaeoaeae e niaoeaeenoia, iiiiuu ei “iaeoe naay” ia eiieaoiii iaaieyoee; iiaoaaiea aaioieeia e acaeoe e niaaoainoaiaaie naieo iaanoaaiiuo e oeceaneeo eaan Aey aooanoaoee aaioieea ii aai aaeiaui e iioanneiiaeuiui eaanoaai iaiaoiaeii anneoaou naaiea iieacaoaee acoeuoaoia ooaa, eioaineaiinoe auiieiaiey aaio, yeiiiiee iaoaeaeuiuo anonia e neiiinoe aaio. Aooanoaoey eeiinoiuo eaanoa aieia aoaou aaa caaae: iioeaaoey naiiniaaoainoaiaaiey oeiaiaeoaeae e niaoeaeenoia, iiiiuu ei “iaeoe naay” ia eiieaoiii iaaieyoee; iiaoaaiea aaioieeia e acaeoe e niaaoainoaiaaie naieo iaanoaaiiuo e oeceaneeo eaanoa. Ia anao oiaiyo oicyenoaiaaiey iaiaoiaeii iaaniaeou ioaieo aayoaeuiinoe eaaiai aeiaaea, ieaioeoynu ia aa anaiauiinou (ioaieaaaony eaaue), nenoaiaoeiinou (ioaieaaaony iinoiyiii), ananoiiiiinou (ioaieaaaony ni anao aaiaeoeo noiii), niaaaaeeainou (noaieaiea anoii e iaaeeuii ioaieou eaaiai) e naaieiino Aey aooanoaoee aaioieea ii aai aaeiaui e iioanneiiaeuiui eaanoaai iaiaoiaeii anneoaou naaiea iieacaoaee acoeuoaoia ooaa, eioaineaiinoe auiieiaiey aaio, yeiiiiee iaoaeaeuiuo anonia e neiiinoe aaio. Aooanoaoey eeiinoiuo eaanoa aieia aoaou aaa caaae: iioeaaoey naiiniaaoainoaiaaiey oeiaiaeoaeae e niaoeaeenoia, iiiiuu ei “iaeoe naay” ia eiieaoiii iaaieyoee; iiaoaaiea aaioieeia e acaeoe e niaaoainoaiaaie naieo iaanoaaiiuo e oeceaneeo eaanoa. Ia anao oiaiyo oicyenoaiaaiey iaiaoiaeii iaaniaeou ioaieo aayoaeuiinoe eaaiai aeiaaea, ieaioeoynu ia aa anaiauiinou (ioaieaaaony eaaue), nenoaiaoeiinou (ioaieaaaony iinoiyiii), ananoiiiiinou (ioaieaaaony ni anao aaiaeoeo noiii), niaaaaeeainou (noaieaiea anoii e iaaeeuii ioaieou eaaiai) e naaieiinou (o.a. ioaiea aieia inouanoaeyouny iinaanoaii naaiaiey, niiinoaaeaiey n aoaeie eaiaie eieeaeoeaa, a ia n ioaeaaiiuie aaeeaie eee iaacaie). Ionoonoaea ioaiee anou naiue ooaoee aea ioaiee, eioiue aacieaioeoao e oiiiceo eeiinou, aa iiaaaaiea e aeoeaiinou, acei nieaao iiaoeoeaiinou aayoaeuiinoe. acoeuoaou ioaieaaiey aayoaeuiinoe eaae aieiu iaaaaaouny aeaniinoe e neoeou iniiaie iiaaeaiey ii neoaa, aniaaaeaiey iaoaeaeuiuo e aooiaiuo aeaa, nicaaiey niioaaonoaouae aoiinoau aieoa aeiaaea.
Ii aieuoiio naoo iauaa iaciaaiea aooanoaoee eaaia eiaao aaoaaeiue niune: n iaiie noiiiu, iiauoaiea yooaeoeai Ii aieuoiio naoo iauaa iaciaaiea aooanoaoee eaaia eiaao aaoaaeiue niune: n iaiie noiiiu, iiauoaiea yooaeoeaiinoe ooaiaie aayoaeuiinoe ianiiaea a aieao ainoeaiey oaeae iaaiecaoee ia iniiaa iaaueaaiey iioaioeaea e eooae aaeecaoee aeiaaaneeo anonia, n aoaie - niinianoaiaaiea naiiaaeecaoee eaaiai a ioaaeuiinoe aaioieea ia aaiiii iaaieyoee. Ionaa e aicieeao eiieaoiua oaee aooanoaoee, naycaiiua n onoai Ii aieuoiio naoo iauaa iaciaaiea aooanoaoee eaaia eiaao aaoaaeiue niune: n iaiie noiiiu, iiauoaiea yooaeoeaiinoe ooaiaie aayoaeuiinoe ianiiaea a aieao ainoeaiey oaeae iaaiecaoee ia iniiaa iaaueaaiey iioaioeaea e eooae aaeecaoee aeiaaaneeo anonia, n aoaie - niinianoaiaaiea naiiaaeecaoee eaaiai a ioaaeuiinoe aaioieea ia aaiiii iaaieyoee. Ionaa e aicieeao eiieaoiua oaee aooanoaoee, naycaiiua n onoaiiaeaieai niioaaonoaey aaeiauo, iioanneiiaeuiuo e eeiinoiuo eaanoa oeiaiaeoaeae e niaoeaeenoia caieiaaiie aieiinoe, auyaeaieai eo iioaioeaeuiuo aiciiiinoae, noeioeeiaaieai ooaa, iiaaaeaieai iooae aoeiiaeuiiai eniieuciaaiey eaaia. Caaae aooanoaoee aoaoo aoaiu iieiinou, anee ii aa acoeuoaoai noiaou Ii aieuoiio naoo iauaa iaciaaiea aooanoaoee eaaia eiaao aaoaaeiue niune: n iaiie noiiiu, iiauoaiea yooaeoeaiinoe ooaiaie aayoaeuiinoe ianiiaea a aieao ainoeaiey oaeae iaaiecaoee ia iniiaa iaaueaaiey iioaioeaea e eooae aaeecaoee aeiaaaneeo anonia, n aoaie - niinianoaiaaiea naiiaaeecaoee eaaiai a ioaaeuiinoe aaioieea ia aaiiii iaaieyoee. Ionaa e aicieeao eiieaoiua oaee aooanoaoee, naycaiiua n onoaiiaeaieai niioaaonoaey aaeiauo, iioanneiiaeuiuo e eeiinoiuo eaanoa oeiaiaeoaeae e niaoeaeenoia caieiaaiie aieiinoe, auyaeaieai eo iioaioeaeuiuo aiciiiinoae, noeioeeiaaieai ooaa, iiaaaeaieai iooae aoeiiaeuiiai eniieuciaaiey eaaia. Caaae aooanoaoee aoaoo aoaiu iieiinou, anee ii aa acoeuoaoai noiaou annoaaeou anao aaioieeia ii “naiei ianoai” e yooaeoeaii noeioeeiaaou eo aayoaeuiinou.
Eniieucoaiay eeoaaooa:
1. Теория и практика управления персоналом: Учебно-метод. пособие, Авт.-сост. Г.В. Щекин, К., МАУП, 1998.
2. Щекин, Основы кадрового менеджмента: Учебник, К., МАУП, 1993.
3. Г.А. Дмитренко, Стратегический менеджмент3. Г.А. Дмитренко, Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учеб. пособие, К., МАУП, 1998.
4. Рувинский Л.И., Соловьева А.Е., Психология самовоспитания, М., Просвещение, 1982.
5. Афонин А.С., Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты: Учебное пособие, К., МЗУУП, 1994.
Личная подпись студента: ____________________
Приведемо приклад оцінки ділових якостей менеджера по наступним даним (табл. 3).
Таблиця 3. Приклад оцінки ділових якостей менеджера
 | |
Експерти |
Експертна оцінка восьми якостей менеджера по п'ятибальній системі |
| | | | | | | | |
| Вагомість |
10 |
7 |
4 |
8 |
3 |
3 |
6 |
8 |
По цим даним інтегральний показник ділових якостей менеджера дорівнює
Цей показник порівнюється з аналогічним показником конкурентів або граничним (еталонним) значенням.
По приведеній вагомості якостей даного менеджера мінімальне значення інтегрального показника його якостей дорівнює 49, середнє — 147, максимальне з оцінками “відмінно”— 245 балам. Виходить, ділові якості оцінюваного менеджера трохи вище середнього рівня, з оцінкою “задовільно”.
Слід зазначити, що набір якостей і тим більше їхня вагомість для кожної групи менеджерів і фахівців свої.
3. Зарубіжний досвід оцінки ділових якостей персоналу та ефективного використання трудового потенціалу фірми
Подальше вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передусім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивного досвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмової підготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу, формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорій працівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значної частини персоналу до управління виробництвом (справами фірми).
У країнах з розвинутою ринковою економікою держава, беручи на себе основний фінансовий тягар підготовки та перепідготовки кадрів, створює єдиний механізм забезпечення зайнятості через взаємодію держави та підприємств. Цей механізм включає стимулювання з боку держави освітянської активності самих підприємств, кооперацію останніх з навчальними закладами, а також акумулювання та перерозподіл коштів підприємств з метою підготовки й перепідготовки робочої сили. Взаємодія держави і підприємств передбачає використання різного інструментарію: фінансування, податкової політики, регулювання соціального страхування та забезпечення, створення інформаційної та правової інфраструктури. Щодо початкової професійної підготовки молоді, то державні органи передусім стимулюють активність підприємства за допомогою прямого фінансування внутріфірмових систем навчання. Так, наприклад, за наймання та навчання молоді 16—18 років, яка ще не має повної середньої освіти, державні органи Великобританії, Італії, Швеції покривають до 80% витрат підприємств.
Об'єктом прямого фінансування державними органами Німеччини, Франції, Італії, Швеції стала так звана альтернативна форма підготовки кадрів, що охоплює молодь до 25 років. Ідеться про поєднання процесу теоретичної підготовки в навчальному закладі з трудовою діяльністю за умов часткової зайнятості. Відтак забезпечується відповідність зайнятості учня здобутій на даний момент кваліфікації. Необхідною умовою такої форми навчання є наявність спеціальної програми, що забезпечує координацію підготовки у двох різних системах. Активний контроль підприємств за навчальним процесом зумовлює постійне коригування програм теоретичного навчання.
Методи прямого фінансування доповнюються непрямим стимулюванням внутріфірмової підготовки з боку держави через диференціювання податкової політики. Цей інструмент особливо активно використовується у США, де кошти, що спрямовуються на підготовку молодих працівників, повністю звільняються від оподаткування (за умови акредитування місцевими органами влади, тобто гарантування відповідності підготовки встановленим стандартам). У західноєвропейських країнах одним з джерел коштів державних органів на професійну підготовку є грошові відрахування самих підприємств. Так, у Франції існує порядок, за яким кожне підприємство з чисельністю зайнятих понад 10 осіб зобов'язане відраховувати на цілі підготовки та підвищення кваліфікації працівників не менше 1% фонду заробітної плати. Необхідність постійної перепідготовки персоналу висунула практично в усіх країнах з ринковою економікою вимогу створення системи спеціальних підрозділів фірм. Це навчальні центри та курси, відділи кадрової політики тощо. Систему професійної підготовки робітників мають 80% підприємств Японії. Витрати американських компаній на перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу становлять до 5% прибутку, не враховуючи державних дотацій.
В економічно розвинутих країнах велика увага приділяється осучасненню систем оцінки різних категорій персоналу. Передусім значно збільшується застосування самооцінки персоналу. За результатами досліджень, проведених американською корпорацією «Дженерал електрик», близько 90% керівників і 86% підлеглих самооцінку персоналу вважають обов'язковою складовою системи оцінки в цілому.
Досить ефективним методом оцінки керівників і спеціалістів є оцінка за досягненням поставлених цілей. Оцінка за цілями включає, як правило, такі етапи:
1) визначення кількох ключових функцій працівників;
2) конкретизація кожної функції встановленням певних економічних показників (обсяг робіт, якість, витрати, прибуток тощо);
3) визначення конкретних показників для оцінки результатів діяльності;
4) порівняння досягнутих результатів із заздалегідь встановленими «стандартами виконання» і визначення оцінного бала;
5) розрахунок середньої оцінки, що відображає рівень досягнення поставлених цілей.
Чи не найбільшої уваги заслуговує, зарубіжний досвід формування та застосування багатоаспектної системи матеріального заохочення персоналу, її ключовими елементами є:
- використання тарифної системи;
- застосування прогресивних форм оплати праці;
- поширення оригінальних систем преміювання і стимулювання нововведень;
- вища оплата розумової праці;
- істотна індивідуалізація заробітної плати.
Повсюдно використовується тарифна система в різноманітних її модифікаціях як інструмент диференціації оплати праці залежно від складності, умов і важливості роботи. У країнах з розвинутою ринковою економікою переважно застосовуються єдині тарифні сітки для робітників, спеціалістів і службовців. Кожна галузь економіки, як правило, формує власні тарифні сітки, які, у свою чергу, модифікуються на рівні фірм. Наприклад, на італійській фірмі «Оліветті» використовується 20-розрядна тарифна сітка, а в американській автомобільній корпорації «Форд моторс» — 23-розрядна. В японських фірмах традиційно основна ставка визначається з урахуванням віку й стажу роботи, а так звана трудова ставка — залежно від кваліфікації та результативності праці.
У зарубіжних підприємствах (організаціях) здебільшого запроваджено почасову оплату праці робітників. Це зумовлено тим, що нині пріоритетного значення набуває не кількість, а якість товарів. У 90-х роках XX сторіччя проста почасова й почасова з колективним та індивідуальним преміюванням системи за охопленням робітників становили (у відсотках): у Бельгії — 92,6; Німеччині – 86,7; Італії — 88,4; Нідерландах — 94,8; Франції — 93,5.
У багатьох зарубіжних країнах поширено цілком оригінальні системи преміювання. Зокрема, в американських фірмах уже тривалий час застосовуються дві системи, названі за прізвищами їхніх авторів, — системи Скенлона й Ракера. Перша з них базується на розподілі (у пропорції 1 : 3) економії витрат на заробітну плату між компанією і робітниками, а друга — на формуванні преміального фонду залежно від збільшення умовно-чистої продукції в розрахунку на один долар заробітної плати. Подекуди широко застосовується система «відкладених премій». Наприклад, на фірмі «Фіат» за створення нової продукції нараховується премія, виплата якої відкладається на фіксований термін (1 — 2 роки), а на французьких підприємствах за досягнення певного рівня якості та ефективності праці щорічно нараховується премія, яка виплачується лише через п'ять років.
Характерною особливістю сучасних систем стимулювання на Заході є величезне поширення системи заохочення за впровадження різноманітних нововведень. Так, більшість західноєвропейських фірм формують преміальні фонди за створення, освоєння й випуск нової продукції, але їхній розмір узалежнюється від приросту обсягу продажу нової продукції, її частки в загальному обсязі виробництва.
