Аудит статутного капіталу. Реферат.

Страница: 4 из 4
<-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4

Протягом всього періоду ведення досьє, а також після завершення аудиторської перевірки та подання звіту клієнту аудитор повинен забезпечувати належні умови зберігання документів.
Робочі документи повинні зберігатися в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися до постійного архіву аудиторської фірми на довгострокове зберігання.
Особливої уваги потребує проблема конфіденційності інформації (змісту) робочих документів. Це одна з головних вимог та принципів роботи аудитора та правил аудиторської етики. Документи аудиторської перевірки є власністю аудитора, їх зміст є конфіденційним і не підлягає розголосу. Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю підприємства-клієнта і без згоди останнього не передавати будь-кому робочі документи про проведену перевірку, за винятком окремих випадків (наприклад, за вимогою правоохоронних органів; у випадку контролю роботи аудитора та її якості з боку інших аудиторів або адміністрації аудиторської фірми).
7. Ауд иторський висновок
Відповідно до Національного нормативу аудиту № 26 „Аудиторський висновок”, результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.
Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що розкривається у звітності господарюючого суб’єкта.
Аудиторський висновок складається на українській мові, вартісні показники виражаються у валюті України. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються.
До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність господарюючого суб’єкта, відносно якого проводився аудит. З метою ідентифікації на формі звітності повинен бути підпис аудитора або спеціальний штамп аудиторської фірми.
Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також можлива відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.
Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступні умови:
– аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для досягнення мети аудиту;
– надана інформація достатньою мірою відображає реальний стан справ на підприємстві;
– наявні адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань;
– фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою, яка відповідає вимогам П(С)БО;
– фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;
– фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.
Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають на законність функціонування, не спричиняють збитків державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний висновок.
Будь-яка реальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.
У випадку непевності і незгоди аудитор видає умовно-позитивний висновок (рис.7.1).
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний висновок або дається відмова від висновку.
Якщо аудитор виявив порушення, які впливають на законність функціонування або спричиняють збитки державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих порушень. Якщо порушення не виправлені, аудитор не має права надати позитивного висновку.
Якщо аудитор не має можливості на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства, він дає відмову від надання аудиторського висновку.
Окрім основних видів аудиторських висновків про перевірену фінансову звітність існують висновки спеціального призначення. Такі висновки складаються за результатами виконання спеціальних аудиторських завдань за ініціативою самого господарюючого суб’єкта або за дорученням правоохоронних органів.

Умовно-позитивний висновок

Фундаментальна невпевненість

Фундаментальна незгода

існують значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що встановлюється клієнтом) неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій

розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку

фундаментальна незгода з повнотою і способами відображення фактів в обліку та звітності

існує непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, двозначне тлумачення окремих пунктів законодавства, що мають суттєве значення)

невідповідність порядку оформлення або здійснення операцій діючому законодавству та встановленим нормам

Рис.7.1. Умови надання аудитором умовно-позитивного висновку

Згідно з Національним нормативом № 26, аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов’язково в ньому мають бути наступні розділи:
– заголовок аудиторського висновку — говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки;
– вступ — міститься інформація про склад фінансової звітності та дату її підготовки. Говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок;
– масштаб перевірки — цей розділ дає впевненість користувача у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами діючого законодавства та нормами, що регулюють аудиторську практику. Говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що фінансова звітність не має суттєвих помилок. Під час перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу № 11 „Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки”. Також говориться про те, що аудитор під час перевірки брав до уваги лише суттєві помилки, керуючись принципом вибіркової перевірки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки;
– висновок аудитора про перевірену фінансову звітність — у цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах;
– дата аудиторського висновку — аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку;
– підпис аудиторського висновку — аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту;
– адреса аудиторської фірми — в аудиторському висновку вказується адреса місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

Виснов ки

В умовах становлення та розвитку ринкових відносин підприємства можуть самостійно формувати свої фінансові ресурси, основними джерелами яких можуть виступати прибуток, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески акціонерів, юридичних та фізичних осіб, а також кредити та інші надходження, що не суперечать законодавству.
Основним джерелом формування власного власних коштів підприємства є статутний капітал — це сукупність коштів, вкладених у підприємство його власником (власниками). Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами.
Статутний капітал виступає невід’ємною складовою частиною будь-якого товариства або підприємства.
Так, статутний капітал державних підприємств відображає суму коштів, виділену державою з бюджету на момент введення підприємства в експлуатацію для здійснення його діяльності (вартість всіх витрат на будівництво, монтаж, наладку, вартість обладнання, оборотних засобів та грошові кошти).
Статутний капітал недержавних комерційних структур формується за рахунок коштів (матеріальних, грошових), внесених акціонерами (учасниками), і тому уявляє собою колективну власність декількох юридичних або фізичних осіб — засновників акціонерного товариства або підприємства іншої організаційно-правової форми.
При проведенні перевірки аудитор повинен дотримуватися вимог діючого законодавства (закони, положення, нормативи та ін.). При перевірці формування статутного капіталу необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників (учасників), структури і управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.
В ході перевірки аудитору необхідно вивчити наступні питання:
§перевірка засновницьких документів щодо формування статутного капіталу;
§вивчення законності змін у складі засновників підприємства;
§перевірка правильності розрахунків із засновниками;
§перевірка наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками;
§перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу;
§перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу;
§вивчення рівності сум та узгодженості показників.
Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені. Після завершення перевірки аудитор повинен висловити свою думку у вигляді аудиторського висновку.

Літера тура

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП „Рута”, 2002. -672с.
2. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2002.-544с.
3. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учебное пособие. — Мн.: Мисанта, 2002. — 429 с.
4. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.
5. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использованием Национальных стандартов): Учебное пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и перераб. — К.:А.С.К., 2001. — 848 с.
6. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 769 с.
7. Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 556 с.
8. Аудит: Учебник для вузов/ В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова; Под ред. проф. В.И. Подольского. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. — 432 с.
9. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — Аудиторська палата України, К.,1999 — 275с.
10. Аудит: Практическое пособие/ А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В.Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: «Учётинформ», 1996. — 283 с.
11. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 240 с.
12. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.
14. Закон України „Про господарські підприємства” № 1577-12 від 19.09.91, з наступними змінами і доповненнями.
15. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91, з наступними змінами і доповненнями.
1
5. Указ Президента РФ от 20.12.94 г. № 2204 "Об обеспечении правопорядка при осуществлении платежей по обязательствам за поставку товаров (выполнение работ или оказание услуг)", в ред. Указа Президента РФ от 31.07.95 № 783.
6. Постановление Правительства РФ oт 26.09.94 г. № 1094 "Об оформлении взаимной задолженности предприятии и организаций векселями единого образца и развитии вексельного обращения" (в ред. Постановления Правительства
РФ от 27.12.95 г. № 1295).
7. План счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственнойдеятельности организаций и инструкция по его применению, утв. Приказом МФ РФ от 31.10.2000 г. № 94н.
8. Положение по ведению бухгалтерского учета и отчетности в Российской Федерации, утв. Приказом МФ РФ от 29.07.98 г. № 34н (в ред. Приказа МФ РФ от 24.03.2000 г. № 31н).
9. Положение по бухгалтерскому учету "Учетная политика организации" (ПБУ 1/98), утв. Приказом МФ РФ от 09.12.98 г. № 60н (в ред. Приказа МФ РФ от 30.12.99 г. № 107н).
10. Методические указания по инвентаризации имущества и финансовых обязательств, утв. Приказом МФ РФ от 13.06.95 г. № 49.
11. Письмо МФ РФ or30.10.92r. № 16-05/4 "О порядке отражения в бухгалтерском учете товарообменных операций или операций, совершаемых на бартерной основе".
12. Указания по отражению в бухгалтерском учете операций, связанных с осуществлением договора простого товарищества, утв Приказом МФ РФ от 24.12.98 г. № б8н.
13. Положение о безналичных расчетах в Российской Федерации, утв. ЦБ РФ 12.04.2001 г. № 2-П.
14. Инструкция МНС
РФ от 15.06.2000 г. № 62 "О порядке исчисления и уплаты в бюджет налога на прибыль предприятий и организаций".
15. Методические рекомендации по применению главы 21 "Налог на добавленную стоимость" Налогового кодекса Российской Федерации, утв. Приказом МНС РФ от 20.12.2000 г. № БГ-3-03/447 (в ред. Приказа МНС РФ от 22.05.2001 г. № БГ-3-03/156).
16. Методика аудиторской деятельности "Налоговый аудит и другие сопутствующие услуги по налоговым вопросам. Общение с налоговыми органами", одобрена Комиссией по аудиторской деятельности при Президенте РФ 11.07.2000 г. протокол № 1.
Правильная организация расчетных операций обеспечивает устойчивость оборачиваемости средств организации, укрепление договорной и расчетной дисциплины и улучшение финансового состояния. Кроме того, правильная (рациональная) организация расчетных операций, правильность постановки их учета предупреждают негативные последствия по этим операциям. Поэтому аудиторской проверке подвергаются все расчетные операции организации-заказчика – различными приемами и методами контроля.
Проверка состояния законности и целесообразности включает расчеты с поставщиками и подрядчиками (сч. 60). Кроме того, проверке подвергаются субсчета и аналитические счета по указанным синтетическим счетам.
При проверки расчетных операций аудитор должен учитывать особенность организации, использующие рабочий план счетов.
Целесообразно сначала выявить наличие, соответствие данных бухгалтерского учета и отчетности остаткам той или иной задолженности, затем установить дату и характер ее возникновения. Законность и реальность, а также пути своевременного погашения задолженностей и укрепления расчетно-платежной дисциплины определяются посредством проведения фактического и документальных форм контроля.
Источником контрольных данных для проведения аудиторских проверок являются записи по соответствующим счетам бухгалтерского учета в учетных регистрах и первичных документах, а также в Главной книге и отчете. Поэтому аудитор должен установить: имеется ли в организации нормативная база данных, которой должен пользоваться бухгалтер данного участка учета; перечень применяемых первичных документов, порядок их возникновения, система нумерации, заполнения всех реквизитов в первичных документах, наличие регистрационных журналов; наличие оборотных ведомостей, состояние аналитического учета и технологии обработки первичных документов по учету расчетных операций от приема до сдачи в архив; как организован и насколько эффективен внутрихозяйственный контроль расчетных операций; состояние системы бухгалтерского учета расчетных операций.
Проверку состояния расчетов с поставщиками и подрядчиками рекомендуется начинать (по мере необходимости) с инвентаризации, если они имеются к моменту проведения проверки. В процессе такой проверки необходимо установить, нет ли пропуска сроков исковой давности по расчетам с поставщиками и подрядчиками, реальность, причины и виновность лиц в пропуске сроков исковой давности; тождество расчетов с банками, вышестоящими органами, с бюджетом, внебюджетными фондами; правильность и обоснованность списания сомнительных долгов, если таковые имеются, а также числящихся на балансе сумм других задолженностей; достоверность предъявленных к дебиторам претензий, подтверждаются ли претензии договорными обязательствами, предъявлены ли иски на взыскание этих задолженностей в судебном порядке.
Аналитическое исследование материалов инвентаризации расчетов даст аудитору возможность сосредоточить внимание на более тщательной проверке расчетных операций, где выявлены: отсутствие внутреннего контроля; расхождения; неувязки; сомнительность в законности или реальности операций.
2.1. Источники информации для проверки и методы сбора аудиторских доказательств
Источниками информации для проверки расчетов с поставщиками и подрядчиками являются: договоры поставки продукции (выполнения работ, оказания услуг), накладные, счета-фактуры, акты сверки расчетов, протоколы о зачете взаимных требований, акты инвентаризации расчетов, векселя, копии платежных документов, книга покупок, книга продаж, учетные регистры (журналы-ордера, ведомости) по счету 60, Главная книга, бухгалтерская отчетность, Положение об учетной политике предприятия и др.
В ходе аудита расчетов с поставщиками и подрядчиками должны быть решены следующие задачи:
- проверка правильности оформления первичных документов по прибытию товарно-материальных ценностей и получению услуг с целью подтверждения обоснованности возникновения кредиторской задолженности;
- подтверждение своевременности погашения и правильности отражения бухгалтерского учета кредиторской задолженности;
- проверка правильности оформления первичных документов по поставке и оказанию услуг с целью подтверждения обоснованности возникновения дебиторской задолженности;
- подтверждение своевременности погашения и правильности отражения на счетах бухгалтерского учета дебиторской задолженности;
Проверка расчетов с поставщиками и подрядчиками предусматривает, прежде всего, изучение договоров поставки товаров и других хозяйственных договоров на оказанные предприятию услуги, выполненные работы. Эти договоры должны отвечать требованиям Гражданского кодекса РФ (часть 1, главы 9 - 18). К числу важнейших требований при осуществлении сделок на поставку товаров (работ, услуг) помимо соблюдения формы договора относятся также полнота и своевременность исполнения сторонами обязательств вне зависимости от срока договора. Сделки, осуществляемые сторонами умышленно без соблюдения установленной Гражданским кодексом РФ формы, не в полном объеме или несвоевременно, считаются ничтожными (недействительными).
Аудитор установливает наличие договоров поставки по проведенным сделкам, правильность их оформления, дату возникновения и причину образования просроченной задолженности. Далее, как правило, выборочно проверяются расчетные операции с поставщиками по данным расчетно-платежных документов и учетных регистров по счету 60 "Расчеты с поставщиками и подрядчиками". В состав выборки включаются поставщики, расчетные операции с которыми осуществляются систематически, или суммы расчетов с которыми существенны. В процессе проверки выясняется дата проведения и характер операций, правильность применения цен по поступившим ценностям, полнота их оприходования, обоснованность выделения НДС.
При поступлении товарно-материальных ценностей, на которые не получены расчетные документы (неотфактурованные поставки), устанавливается, не числятся ли эти поcтупившие ценности как оплаченные, но находящиеся в пути (дебиторская задолженность). Определяется также, проводилась ли инвентаризация и сверка расчетов, предъявлялись ли штрафные санкции к поставщикам при нарушении договорных обязательств, обоснованность начисленных или полученных сумм штрафных санкций. При необходимости может быть проведена контрольная инвентаризация ценностей и расчетов, встречная сверка документов и регистров учета на проверяемом предприятии и у поставщиков.
Следует проконтролировать правильность корреспонденции счетов, указанной в учетных регистрах.
Кредитовые записи по счету 60 "Расчеты с поставщиками и подрядчиками” сверяют с дебетовыми записями по счетам 08 “Вложения во внеоборотные активы”, 10 “Материалы”, 15 “Заготовление и приобретение материальных ценностей”, 19 “Налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям”, 41 “Товары”, 44 “Расходы на продажу” и др.
Дебетовые записи по счету 60 “Расчеты с поставщиками и подрядчиками” сверяют с кредитовыми записями по счетам 50 “Касса”, 51 “Расчетные счета” и др.
Данные синтетического учета подтверждаются аналитическими данными. Итоговые записи по оборотам и остаток по счету 60 "Расчеты с поставщиками и подрядчиками" сверяются с данными Главной книги и бухгалтерским балансом.
Полнота оприходования поступивших от поставщиков товарно-материальных ценностей, обоснованность возмещения по ним НДС контролируется с помощью таких приемов, как прослеживание, сопоставление и др.
На основе изучения данных первичных документов и регистров аналитического учета аудитор должен установить, погашается ли задолженность поставщикам и подрядчикам в пределах сроков, указанных в договорах, выявить случаи просроченной кредиторской задолженности и проверить обоснованность списания такой задолженности на счет 91-1 “Прочие доходы”. Должно быть проверено, не списываются ли с кредита счета 60 “Расчеты с поставщиками и подрядчиками” в затраты на производство суммы, не относящиеся к производственной деятельности предприятия.
Обнаруженные в ходе аудита ошибки и нарушения аудиторы регистрируют в рабочей документации и определяют их количественное влияние на показатели бухгалтерской отчетности.
Наиболее распространенные методы получения аудиторских доказательств, применяемые на конкретных участках аудита:
1) проверка арифметических расчетов клиента (пересчет) заключается в проверке арифметической точности источников документов и бухгалтерских записей и в выполнении независимых подсчетов.
Как правило, пересчет осуществляется выборочно. При проведении аудиторской выборки аудиторская организация обязана следовать установленным правилом (стандартом) аудиторской деятельности «Аудиторская выборка» требованиям.
ООО «Провиант-Опт» ведет бухгалтерский учет с применением компьютерных средств, аудиторская организация может осуществлять проверку расчетов, применяя ПК.
2) инвентаризация расчетов - прием, который позволяет получить точную информацию о наличии имущества предприятия и ориентировочную информацию о его состоянии.
До начала проведения инвентаризации расчето в ООО «Провиант-Опт» аудиторская организация обязана:
• выяснить, как часто проводилась инвентаризация расчетов и финансовых обязательств;
• проверить бухгалтерскую документацию по ранее проводившимся в ООО «Провиант-Опт» инвентаризациям;
• ознакомиться с номенклатурой и объемами товарно-материальных ценностей;
• проанализировать систему учета товарно-материальных ценностей и систему контроля ООО «Провиант-Опт», выявить слабые и сильные стороны таких систем;
• обратить внимание на задолженность с истекшим сроком исковой давности.
3) проверка соблюдения правил учета отдельных хозяйственныхоперации позволяет аудиторской организации осуществлять контроль за учетными работами, выполняемыми бухгалтерией, проверка правильности составления кореспонденции счетов;
Полученная информация считается достоверной только в том случае, если она получена непосредственно в момент исследования этих операций.
4) подтверждение - получение информации о реальности остатков в кассе путем снятия остатков денежных средств и сверка с кассовой книгой, счетов расчетов по актам сверки взаиморасчетов, счетов дебиторской и кредиторской задолженности аудиторская организация должна получить подтверждение в письменной форме, в том числе в кредитной организации, в которых открыты банковские счета.
Запросы на подтверждение рекомендуется готовить в виде документа от имени руководства ООО «Провиант-Опт» в адрес независимой (третьей) стороны. В них должно содержаться требование предоставить необходимую информацию непосредственно аудиторской организации.
При необходимости аудиторская организация может самостоятельно установить непосредственный контакт с независимой (третьей) стороной, которой был направлен запрос на подтверждение.

Страница: 4 из 4
<-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4

			Умовно-позитивний висновок
	Фундаментальна невпевненість					Фундаментальна незгода

	існують значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що встановлюється клієнтом)			неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій