У регіональному аспекті іноземні інвестори віддають перевагу місту Києву, Київській, Донецькій, Запорізькій і Полтавській областям. Загальні обсяги іноземних інвестицій у ці регіони на кінець 2000 року становили більше 2 млрд доларів (65 відсотків). Останніми роками підвищилась зацікавленість іноземних інвесторів до виробництва соняшнику в зазначених регіонах. Питання полягає в тому, хто використовує можливу вигоду від експорту продукції. Ця проблема сплелася у цілий клубок рішень, які суперечили одне одному. В цілому втрачали товаровиробники і держава. Останнім часом перевага утримується на боці прибічників обмеження експорту насіння. З позиції агротехніки вирощування соняшнику означає надмірне виснаження посівних площ. Крім того, вигідніше експортувати олію, а не насіння.
Можна вважати, якщо іноземні інвестори зацікавлені згаданими регіонами і підгалузями АПК, то це найбільш конкурентоспроможні і найбільш придатні для економічного зростання аграрні об'єкти в Україні
Висновки
Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва та конкуренції.
Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва - землі. Тому капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення родючості грунтів, що обумовить зростання продуктивності землеробства і, зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.
Ряд законодавчих і нормативних актів, що прийняті останнім часом, сприяють розвитку на селі нових форм господарювання, і кожна з них у процесі конкурентної боротьби може довести свої переваги.
Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності: державна, колективна і приватна. Саме на приватній формі власності і грунтується діяльність селянських (фермерських) господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток саме цих господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогосподарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліпшення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.
Незважаючи на окремі песимістичні виступи, що фермер всіх не нагодує, розвиток сільськогосподарських господарств на рівні з великими підприємствами в Україні необхідний, бо на землі має бути господар і вироблена продукція повинна відповідати більш якісним показникам, а для цього потрібно надавати всіляку підтримку фермерам.
Майбутній шлях розвитку АПК України можна роздивитись на прикладі АПК розвинутих країн. АПК розвинутих країн Заходу включає від 20 до 30% всього працездатного населення, його кінцева продукція — це результат взаємодії галузей усіх сфер міжгалузевої кооперації. Роль первинної виробничої ланки в сільському господарстві цих країн поступово переходить від фермерських і селянських господарств до великих капіталістичних ферм, аграрно-промислових об'єднань та агрокорпорацій. Набуває поширення також кооперація фермерських господарств, які об'єднуються у збутові, споживчі, кредитні спілки, кооперативи для забезпечення виробничих послуг, спільного використання та ремонту техніки та ін.
Оскільки окремим фермам і навіть сільськогосподарським коопераціям придбати всю необхідну техніку неможливо, а часто й економічно невигідно, в розвинутих країнах світу набуло поширення сервісне інженерно-економічне забезпечення з боку технічних центрів крупних машинобудівних фірм, дилерських підприємств (які є економічно або юридично незалежними). Так, до послуг дилерських підприємств у США, Канаді, Великобританії та інших країнах вдаються від 70 до 90% фірм — виробників сільськогосподарської продукції.
Найрентабельнішими в діяльності таких дилерських підприємств є оренда і прокат сільськогосподарської техніки. В Німеччині, Швеції та Скандинавських країнах сервісне інженерно-технічне забезпечення ферм здійснюється через технічні центри. У Франції, Італії, Великобританії та інших країнах поширені кооперативи для спільного використання сільськогосподарської техніки. В аграрно-промисловому комплексі розвинутих країн світу практикується продаж фермерам машинобудівними фірмами техніки у кредит і постачання фермерами сільськогосподарської продукції у магазини.
Враховуючи це, при виробленні та реалізації аграрної політики в Україні помилково робили ставку лише на створення селянських (фермерських) господарств, на домінування приватної власності. Адже аграрно-промислові об'єднання (як основна форма економічних зв'язків в АПК) здійснюють спеціальний випуск продукції рослинництва і тваринництва, займаються її первинною обробкою і зберіганням, вступають у виробничу кооперацію з постачальниками промислової продукції для сільського господарства.
Держава активно регулює діяльність АПК через механізм цін, оподаткування, кредитну політику, надання субсидій для сільського господарства, шляхом заохочення експорту сільськогосподарської продукції та ін. Слід звернути особливу увагу на зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції (в Україні через погане зберігання втрачається близько 25% всієї продукції).
При проведенні аграрної політики урядовим структурамнеобхідно перейти від обіцянок підтримки сільського господарства до вжиття реальних заходів для відродження села, яке повинно стати основою національного відродження.
Список використаної літератури
1. Державний комітет статистики Статистичний щорічник України за 2000р. – Київ: Техніка, 2001
2. В. М. Юрківський Економічна географія. – Київ: Либідь, 2000
3. Глафура Славицкая. Анализ хозяйственной деятельности АПК. – Минск: Экоперспектива, 1999
4. Заред О. І. Соціально – економічна географія України. – Львів: Світ, 1999
5. Б. Р. Заблодський, М. Ф. Коношко, Т. С. Смовженко Економіка України. – Львів, 1997
6. Паламарчук М. М. Економічна географія . – Київ,1999
7. Шпичак О. М. Економічні проблеми АПК в умовах формування ринкових відносин.//Вісник аграрної науки №9, 1998
8. Кузняк Б. Проблеми відродження господарювання на землі, 1999
9. Рубан Ю. Методологічні та методичні питання створення концепції розвитку сільського господарства //ЕУ. 1999 - №1
10. Прейгер Д. Сільське господарство України: вчора, сьогодні, завтра. //ЕУ. – 1998 – №12
11. Шабанін В. С.Стан та напрямки оновлення і розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства в Україні //Економіка АПК – 2002 №8
12. Марчук Є. К. Село – опора української економіки.// Економіка АПК №11, 1998
13. Гайдаький П. І. Аграрний ринок України – 2001 - №5
14. Кириленко І. Г. Агропромисловий комплекс України : сучасний стан та погляд у майбутнє //Економіка АПК. №4, 2001
15. Земельний Кодекс України. - Київ: Право, 1998
16. Продовольча безпека та інтенсифікація сільського господарства:
Віце, 2001
Q5r– десерт (сладости или хлебобулочные изделия).
Следовательно, один прием пищи в общем случае может содержать все эти категории блюд:
Qr= {Q1r, Q2r, Q3r, Q4r, Q5r}
или
Qr= {Qir},
где i = 1, 2,…, 5.
Для каждой из категорий существует свой набор блюд:
Q1r= (Б11r, Б12r,…, Б1jr,…, Б1mr);
Q2r= (Б21r,…, Б2jr,…, Б2lr);
Q3r= (Б31r,…, Б3jr,…, Б3kr);
Q4r= (Б41r,…, Б4jr,…, Б4hr);
Q5r= (Б51r,…, Б5jr,…, Б5gr).
При этом одно и то же блюдо может принадлежать к разным категориям.
На основе этих данных можно сформировать блочно-альтернативную сеть для завтрака (см. рис. 3.2.2.). Набор категорий блюд завтрака включает:
QЗ= (Q13, Q43, Q5З).
Рис. 3.2.2. БАС завтрака
Сочетание различных блюд {БijЗ} образует маршрут МeЗна сети завтрака. Маршрут выбирается целенаправленно, в соответствии с определенной диетой, т. е. с учетом блюд, разрешенных для данной диеты Дk.
На сети получаем множество маршрутов МkЗ= {MkeЗ}, где
k - номер диеты,
k = 1,…, D, где D – количество диет;
е =1,…, LЗ, где LЗ– количество маршрутов по данным D диетам для завтрака;
МkeЗ= (Б1jЗ, Б4jЗ, Б5jЗ),
где индекс j – номер блюда в списке блюд определенной категории.
В общем случае маршрут выбора блюд на весь день для пациента с определенной диетой Дkможно записать в виде:
Мkе= { МkeЗ, МkeО, МkeП, МkeУ},
где k – номер диеты,
e – номер маршрута.
Таким образом, для каждой из диет имеем определенное число маршрутов выбора блюд. Тогда диету как совокупность маршрутов выбора блюд можно записать в виде:
Дk= {Мk1,…, Мke,…, МkL}.
Следовательно, для завтрака определенная диета Дkбудет иметь вид: ДkЗ= {Мk1З,…, МkeЗ,…, МkLЗ}, k = 1, 2, …, D.
Каждый из маршрутов Мke3характеризуется калорийностью, содержанием белков, жиров, углеводов, а также витаминов и минеральных веществ:
Мke3= Мke3(Кke3, БЛke3, Жke3,Уke3, Вke3, МВke3),
k=1,…, D,
е =1,…, L.
Аналогичным образом может быть представлена БАС для обеда QО(см. рис.3.2.3.)
QО= {QiО}, i =1,…, 5;
QiО= (Бi1О,Бi2О,…БijО,…БiNО).
Маршруты на БАС для обеда определяются путем выбора по одной альтернативной вершине для каждой категории блюд с учетом диеты:
ДкО= (Мk1О, Мk2О,…, MkSО)
МkО= {Mk1О}, k =1,…, N;
MksО= (Б1jО,Б2jО,Б3jО,Б4jО)
МksО= МksО(КksО, БЛksО, ЖksО,УksО,ВksО,МВksО);
k =1,…, N; s =1,…, S.
Рис. 3.2.3. Блочно-альтернативная сеть обеда
Блочно-альтернативная сеть полдника (см. рис.2.3.4.) состоит из двух элементарных блоков:
QП={Q1П, Q4П}.
Рис. 3.2.4. Блочно-альтернативная сеть полдника
QiП= (Бi1П,Бi2П,…, БiNП);
МkП= {МkpП} , k = 1,…, D, p = 1,…,P;
МkpП= (Б1jП,Б2jП);
ДкП= (Мk1П,Мk2П,…МkpП);
МkpП= МkpП(КkpП, БЛkpП, ЖkpП, УkpП, ВkpП, МВkpП).
Аналогично, можно представить БАС ужина (см. рис. 3.2.5).
QУ= {Q1У, Q3У, Q4У, Q5У};
QiУ= (Бi1У,Бi2У,…, БiNУ);
Мkу= {Мkyу} , k = 1,…, D, y = 1,…,Y;
Мkpу= (Б1jу, Б2jу);
Дку= (Мk1у,Мk2у,…, Мkyу);
Мkyу= Мkpу(Кkyу, БЛkyу, Жkyу, Уkyу, Вkyу, МВkyу).
Рис. 3.2.5. Блочно-альтернативная сеть ужина
3.2.2. Выбор блюд на день методом БАС
Последовательно соединив все БАС завтрака, обеда, полдника и ужина, получим полную БАС одного дня; она представлена на рис. 3.2.6.
Рис.3.2.6. Полная БАС блюд на один день
Как уже говорилось выше, определенная диета представляет собой множество всех маршрутов выбора блюд:
Дk= {Mkе},
где k – номер диеты, k = 1,…, D;
e – номер маршрута, e = 1,…, L.
А каждый маршрут включает в себя множество маршрутов выбора блюд каждого приема пищи:
Мkе= { МkeЗ, МkeО, МkeП, МkeУ}.
Множество всех маршрутов на БАС представлено на рис. 3.2.7.
С учетом того, что врачу-диетологу необходимо составлять рационы питания пациентов каждый день, то алгоритм навигации на БАС маршрутов выбора блюд должен быть замкнутым. Замкнутая БАС маршрутов выбора блюд представлена на рис. 3.2.8.
Рассмотрим пример формирования маршрута выбора блюд для полдника. Так как маршрут выбора блюд находится для каждого пациента санаторного комплекса, то будем учитывать заболевания и состояние конкретного человека.
Пациент – женщина, возраст – 48 лет. Врач диагностического отделения лечебного комплекса санатория поставил диагноз: бронхит острый. Результаты обследования пациента врачом-диетологом: вес превышает норму; сильный грудной кашель вследствие бронхита; другие показатели в норме.
Врач-диетолог, проанализировав состояние пациентки, назначил ей диету №1, соответствующую диагнозам: «Бронхит» и избыточный вес.
Как говорилось выше, полдник включает в себя две категории блюд: закуска и напиток.
Итак, альтернативами закусок для диеты №1 будут:
Б11П– фрукты свежие;
Б12П– йогурт фруктовый;
Б13П– свежая малина;
Б14П– сухофрукты.
Альтернативы напитков:
Б41П– чай черный;
Б42П– кофе заварной;
Б43П– сок яблочный;
Б44П– кефир.
Составим таблицу содержания этими блюдами белков, жиров, углеводов, витаминов, минеральных веществ и их калорийность (Таблица 3.2.1).
|
Наименования блюд
|
Белки,
г |
Жиры,
г |
Угле-воды,
г |
Витамины,
мкг |
Минеральные вещества,
мг |
Энергетическая ценность, ккал |
|
|
|
| |
А
|
В1 |
ССаFeKa |
Йогурт фруктовый 51 5,0 1,5 Свежая малина 42 0,8 0,3 Сухофрукты 281 2,5 - Чай черный 32 - - Кофе заварной 32 - -Сок яблочный 38 0,5-Кефир 49 4,3 1,0
Таблица 3.2.1
Атрибуты блюд
Проанализировав заболевание и другие параметры состояния пациента и сопоставив их с перечисленным выше списком блюд диеты №1, врач-диетолог выбрал в качестве оптимального следующее питание пациентке на полдник: свежая малина и черный чай, так как горячее питье с малиной оказывает положительное воздействие на больных бронхитом в острой форме и не содержит жиров, которые нежелательны для пациентки.
Таким образом, для этой пациентки врачом-диетологом был выбран маршрут: М1П= { Б13П, Б41П}.
Выбор маршрута на БАС представлен на рис. 3.2.9.
Рис. 3.2.9. Маршрут выбора блюд для полдника на БАС
Соединяя аналогичным образом, БАС всех приемов пищи последовательно между собой, можно получить маршрут выбора блюд для каждого пациента на каждый день его пребывания в санаторном комплексе.
3.3. Выводы
В результате рассмотрения последовательных и параллельных алгоритмов решения задач моделирования на БАС и разработки алгоритмов навигации на БАС в рамках дипломного проекта можно сделать вывод об эффективном применении БАС для задач анализа, выбора, упорядочивания и оптимизации. Поэтому блочную альтернативную сеть можно рассматривать как метод организации представления информации в базах данных, что и будет сделано в следующей главе.
1
1
T i
