1991	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Всього розробок	386	192	134	105	132	92	107
у т.ч. техн. рівень яких у порівнянні зі світовим: перевищує	6	-	-	1	-	-	-
відповідає	108	75	68	51	38	34	37
нижчий	5	-	-	-	-	-	-
не визначений	267	117	66	53	94	58	59

75% витрат на виконання наукових досліджень припадає на розробки по охороні навколишнього середовища, 15% - виробництво, збереження та переробку сільськогосподарської продукції і майже 8% на розробки по охороні здоров’я.
Дещо активізувалась у 2000 році патентно-ліцензійна робота. Науковими організаціями та підприємствами подано 129 заявок на видачу охоронних документів і отримано 71 охоронний документ.
У 2000 році 125 раз наукові співробітники виїздили за кордон, з яких 12 раз з метою стажування, навчання, підвищення кваліфікації, 2 рази на викладацьку роботу в сусідні держави і 80 раз для участі у міжнародних дослідженнях. Також було одержано 11 грантів, отриманих від міжнародних фондів. Так, Вінницьким державним педагогічним університетом одержано 9 грантів: грант на навчання в аспірантурі Мельбурнського університету в Австралії, грант на навчання в університеті м. Базеля, що в Швейцарії, грант Департаменту посольства США по зв’язках з громадськістю на підвищення кваліфікації на семінарі з країнознавства США, грант Британської ради на участь у міжнародних семінарах та конференціях.***

Кількість показники // Роки	1990	1995	1997	1998	1999
Всього кількість бібліотек, одиниць	1435	1382	1197	1174	1175
в них книг і журналів, тис. примірників	21188,6	20444,5	19698,2	19432, 5	19255,1

Таблиця 17 показує кількість бібліотек по відомчій належності та наявність в них книг та журналів.

1990

1995

1999

	Кількість бібліотек	в них книг і журналів, тис. примір	Кількість бібліотек	в них книг і журналів, тис. примір	Кількість бібліотек	в них книг і журналів, тис. примір
Всього масових бібліотек	1435	21188,6	1382	20444,5	1175	19255,1
Бібліотеки Міністерства культури України	1367	20456,0	1326	19904,9	1130	18843,4
Бібліотеки профспілко- вих організац.	67	719,1	55	526,2	44	399,2
Бібліотеки ін. відомств та організацій	1	13,5	1	13,4	1	12,5

Статистичні дані недостатньо висвітлюють реальну ситуацію стану бібліотек, але згідно аналізу даних спостерігається тенденція спаду кількості. Щодо кількості відвідувачів, то також зберігається тенденція зниження.

3.2. Видатки бюджетів на клубні установи

Клубні установи м. Вінниці та області також належним чином не фінансуються, а відповідно скорочується їх кількість та якість обслуговування. У місті та районних центрах ситуація краща. А от в сільській місцевості спостерігається стійке зменшення клубних установ. Ця ситуація пов’язана з зменшенням населення в сільській місцевості та старіння населення, відсутністю уваги керівників села до проблем клубів, в яких здебільшого майже нічого не залишилося. Що було не вкрадено, то зносилося повністю. Будівлі клубів не ремонтуються десятки років, у людей зникає потреба їх відвідувати. В такі розвалини не хочеться йти, краще дома подивитися телевізор.
Таблиця 18 показує тенденцію спаду кількості клубних установ як у містах так і в сільській місцевості.***

Роки

Всього

В тому числі

		в міських поселеннях	в сільській місцевості
1990	1471	216	1255
1991	1436	190	1246
1992	1418	185	1233
1993	1400	175	1225
1994	1386	169	1217
1995	1360	162	1198
1996	1342	156	1186
1997	1276	147	1129
1998	1264	144	1120
1999	1255	142	1113

Така ж сама ситуація клубних установ по відомчій належності: клубні установи Міністерства культури скоротилися з 1258 одиниць 1991 року до 1117 одиниць на кінець 1999 року; клуби профспілкових організацій - з 191 одиниці 1991 року до 101 одиниці на кінець 1999 року. Але у сільській місцевості є позитивна тенденція відродження клубних установ. Це пов’язано з розвитком фермерства та іншими кардинальними перебудовами на селі. Кожен керівник на селі якимись чином намагається створити для молоді центри розваг.
У Вінницькій області 1990 року було 14 клубних установ, а на кінець 1999 року їх стало 28. Четверта частина клубних установ оснащена комп’ютерами та гральними автоматами.

3.3. Видатки бюджетів на кіноустановки

Кіноустановки є стаціонарні і пересувні. Стаціонарні кіноустановки базуються у клубних закладах, театрах, актових залах промислових підприємств, центрах науково-технічної інформації тощо. Економічна криза помітно вплинула на кількість кіноустановок. У сільській місцевості 1990 року їх було 1249, а на кінець 1999 року їх стало лише 854. Відповідно у міській місцевості 1990 року було 123, а на кінець 1999 року – 52.
У зменшенні кількості кіноустановок криється не лише економічна причина. Телебачення та відеотехніка різних видів поступово знизили потребу в кіноустановках.
Пересувні кіноустановки використовуються у сільській місцевості та в міських поселеннях, але в меншій кількості. Їх часто використовують в різних наукових та освітніх закладах. Головним чином кіноустановки використовуються для навчальних та інформаційних цілей.
Кількість відвідувань кіносеансів в міських поселеннях та на селі за 1990 рік було 20 млн. 773 тис., тоді як за 1999 рік їх стало 221 тисяча. Тенденція до спаду продовжується.

3.4. Видатки бюджетів на театри і музеї

Щодо діяльності театрів та музеїв у Вінницькій області, то слід зазначити тенденцію зростання інтересу громадян до виставочних експонатів та різноманітних шоу спортивного та культурно-розважального характеру. Кількість музеїв (включаючи філіали) зросла на 13 одиниць, так у 1990 році було лише 7, то на кінець 1999 року їх стало 20. Кількість професійних театрів було 3 у 1990 році і стало 2 на кінець 1999 року. Кількість вистав (включаючи концерти, творчі вечори і інші заходи) зменшилося. Так, у 1990 році було 1389 вистави, а в 1999 році 804. Відповідно кількість відвідувань у 1990 році було майже 382 тисячі, то у 1999 році стало 157,5 тис.
Кількість експонатів основного музейного фонду зросла з 16,8 тис. 1990 року до 31,7 тис. 1999 року, а кількість відвідувань у 1990 році було майже 600 тис., у 1999 році 406,7 тис.
Причиною зменшення відвідувань у театрах стала відсутність інтересу глядачів до пропонованих вистав. Вартість квитків тут не відіграє ніякої ролі. Як приїздять “зірки” вітчизняної та зарубіжної естради, то зали переповнені і навіть тоді, коли вартість квитків велика. Відсутність попиту на театральні вистави ставить в скрутне становище театри, але вони виживають за рахунок інших заходів.
Із стабілізацією економіки в Україні та покращенням рівня життя з’явиться потреба у духовному збагаченні населення.
Видатки з бюджету на утримання будівель, виплати заробітної плати працівникам театрів та музеїв складають лише 28% від потреби, але за рахунок спонсорів та інвестицій недержавних громадських організацій ситуація майже нормальна. Так, музей-садиба М. І. Пирогова отримала кошти від російських організацій щодо збереження тіла хірурга та утримання інших експонатів щодо його діяльності. Російські та українські вчені піклуються про наукову спадщину М. І. Пирогова.
Музей М. М. Коцюбинського утримується також при підтримці української діаспори зарубіжних країн, зокрема: Канади, Франції, Угорщини, Румунії тощо.
Краєзнавчий музей виживає за рахунок організації різноманітних виставок та інших комерційних заходів туристичного направлення.

Додаток 2

Висновки

Бюджет, показуючи розміри необхідних державі фінансових ресурсів та реальних резервів, визначає податковий клімат. Саме бюджет, фіксуючи конкретні напрями витрат, процентне співвідношення по галузях та регіонах, являється конкретним виразом економічної політики держави. Через бюджет проходить перерозподіл національного доходу і внутрішнього валового продукту.
Багато проблем можна вирішити при зменшенні зустрічних фінансових потоків, так як сьогодні їх достатньо велика кількість, а тому витрачається багато зайвих коштів на утримання апарату працівників.
Працівники працюють за мізерну заробітну працю на ентузіазмі, вони розуміють значення та важливість науки та культури та зберігають надію про покращення ситуації. Порівняно з 1990 роком купівельна спроможність населення втричі зменшилася. Нинішньої середньої зарплатні не вистачає навіть для нормального харчування, не кажучи про оплату за житло, купівлю речей тривалого користування - одягу, побутової техніки тощо.
Невисокий рівень заробітної плати в Україні зумовлений надмірними нарахуваннями на неї, і хоч влада постійно обіцяє зменшити нарахування, проте не поспішає виконувати свої обіцянки. Натомість сусідня Росія вже наважилася на такий крок і не жалкує за тим: за підсумками першого кварталу 2001 року, надходження до держбюджету від сплати єдиного податку на доходи громадян, який зменшено до 13%, зросли на 70%.5
Тож піти на радикальне реформування оподаткування заробітної плати та прийняття нового податкового Кодексу в Україні заважає стара комуністична ідеологія. Як і раніше, у нас вважають за краще оподаткувати не більшу кількість суб’єктів господарювання за меншими ставками, а меншу кількість, але за більшими ставками. А така схема, як відомо, призводить до “тінізації” економіки, в кращому разі – до намагання пробитися до числа тих, хто з державної ласки користується додатковими пільгами. За даними офіційної статистики, згідно з якими за три роки держбюджет втратив 35 млрд. грн., надаючи різні податкові пільги юридичним особам. Експерти попереджають: зволікання з реформуванням законодавства, прийняття нового податкового Кодексу, системи оплати праці загрожує Україні подальшим збіднінням населення.5
Отже, не лише наука та культура прагнуть перемін в подальшому реформуванні економіки, а всі підприємства, організації та всі громадяни України. А так хочеться відчути покращення економічного та соціального життя громадян країни.

Курсову роботу виконав: студент 4 курсу

групи 42 – Ф ………………Заверюха Андрій