| Страница: 7 из 13 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
| (в млрд. грн.) | (% до плану надходження) | |
| — податок на додану вартість | 0,31 | 4,7 |
| — податок на прибуток | 0,59 | 9,8 |
| — акцизний збір | 0,07 | 9,6 |
| — плата за землю | 0,18 | 17,9 |
| — відрахування на геологорозвідувальні роботи | 0,17 | 46,6 |
| — рентна плата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, різниця в цінах на газ і плата за транзит | 0,77 | 29,1 |
| — внески підприємств та господарських організацій до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення | 0,30 | 17,1 |
| — надходження до Пенсійного фонду | 0,31 | 4,3 |
| — надходження до фонду паливно-енергетичного комплексу | 0,98 | 90,6 |
| — надходження коштів від Державного комітету з матеріальних резервів | 1,18 | 81,8 |
Виконання доходів державного бюджету становить відповідно 82,1%. При плані 29,6 млрд. грн. фактично надійшло 19,6 млрд. грн. і недонадійшло 4,3 млрд. грн.
До місцевих бюджетів надійшло 10,8 млрд. грн. доходів, що становить 98,8% до річних призначень.
Таким чином, у 1996 р. до бюджетів усіх рівнів мобілізовано податків, зборів та обов'язкових платежів 37,4% до ВВП. У структурі доходів бюджету 80% займають податок на додану вартість, податок на прибуток, прибутковий податок, плата за землю, надходження до Пенсійного фонду та внески підприємств і господарських організацій до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що становить 30% до ВВП.
Практично функціонують три головних платежі, на частку яких припадає 50% усіх надходжень до бюджету — податок на додану вартість, податок на прибуток і надходження до Пенсійного фонду. У 1996 р. ці платежі до бюджету становили 19 млрд. грн., що рівнозначно сумі надходжень до державного бюджету України і становить майже 25% до ВВП. У майбутньому зростатиме роль і питома вага прибуткового податку, земельного податку, податку на майно та надходжень від зовнішньоекономічної діяльності. Це головні податки, на підставі яких слід будувати податкову політику, але форма їх реалізації потребує вдосконалення, виходячи із нових завдань в умовах формування ринкового середовища,
Практика реформування економічних відносин вимагає вдосконалення бюджетного регулювання передусім через передачу частини державних функцій місцевим органам влади щодо фінансування видатків, а отже, закріплення за місцевими бюджетами необхідних доходів.
Доцільно було б із 1998 р. передати до місцевих бюджетів платежі за спеціальне використання природних ресурсів (земельних, водних, лісових, а також надр), платежі і збори, за якими ведеться облік (розділ 12 "Збори та інші неподаткові доходи" бюджетної класифікації).
Це, по-перше, розв'яже проблему заборгованості місцевих бюджетів за цими платежами перед державним бюджетом і, по-друге, підвищить рівень державного контролю за цільовим використанням природних ресурсів і своєчасним надходженням даних платежів до місцевих бюджетів з боку органів місцевого самоврядування.
Із прийняттям Закону України "Про податок на додану вартість" постане нова проблема — збалансування місцевих бюджетів; оскільки податок на додану вартість планується на 100% зараховувати до державного бюджету України.
На нашу думку, система бюджетного регулювання потребує докорінної перебудови в напрямку встановлення стабільних і взаємовигідних фінансових відносин між державним та місцевими бюджетами через закріплення податків, зборів і відрахувань на тривалий (3 і більше років) час за усіма ланками бюджетної системи та відповідно фінансування видатків, що спонукало б місцеві органи влади до пошуків резервів збільшення доходів бюджету через нарощування темпів виробництва та розширення сфери послуг.
Зупинити спад, стабілізувати виробництво та сприяти його розширенню неможливо без зниження податкового тиску, скорочення кількості й запровадження якісніших та реальніших податків, які за своєю природою виконували б не лише фіскальну функцію, а насамперед стимулювали б і заохочували підприємницькі структури у створенні додаткової вартості та її легалізації,
Для збалансування доходів місцевих бюджетів було б виправданим залишити один-два загальнодержавних платежі. Сьогодні регулюючих податків є чотири: податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок і податок на прибуток. Поряд із цим, за нормативами, понад 20 видів податків і зборів розподіляються між усіма ланками бюджетної системи, що призводить до розпорошення фінансових ресурсів і зниження рівня контролю за їх використанням.
Невиконання дохідної частини усіх бюджетів виНевиконання дохідної частини усіх бюджетів викликано рядом об'єктивних та суб'єктивних причин:
— недосконалістю фінансового та податкового законодавства з питань організації справляння платежів і забезпечення наповнюваності бюджетів усіх рівнів. Сьогодні дедалі чіткіше постає проблема, яку необхідно розв'язувати насамперед, — легалізація доходів "тіньового" сектора економіки, обсяги якого коливаються в межах 50% ВВП, і на цій основі — збільшення надходжень до бюджету. З цієї причини бюджети усіх рівнів щорічно недоотримують понад 10 млрд. грн.;
— приховуванням та заниженням кількості об'єктів оподаткування, порушенням строків сплати податків і відповідно низьким рівнем контрольно-економічної роботи державних органів щодо запобігання таким порушенням;
— недостатнім контролем із боку держави щодо руху готівки та наявністю неконтрольованих потоків готівки поза банківськими установами, що призводить до ухилення від оподаткування понад третини платників податків;
— продовженням спаду ВВП і зниженням обсягів виробництва продукції (робіт, послуг). Втрати доходів бюджету з цієї причини становлять близько 1 млрд. грн.;
— погіршенням розрахунково-платіжної дисципліни та зростанням заборгованості підприємств перед бюджетом. Недонадходження до бюджету з цього приводу становлять 5 млрд. грн.;
— зростанням обсягів бартерних (товарообмінних) операцій, що призводить до щорічних втрат доходів бюджету в розмірі 1,5—2 млрд. грн.
За нашими підрахунками, із названих та деяких інших причин бюджети всіх рівнів в цілому щорічно втрачають 15—20 млрд. грн.
Зупинимося на аналізі окремих причин і факторів впливу на формування і виконання доходів бюджету.
Через зростання заборгованості підприємств зі сплатою податків торік бюджет недоодержав 3,0 млрд. грн., або 12% загальних надходжень(таблиця 9).
| Найменування платежів | Заборгованість станом на: | Відхилення до 1.0197 |
| 1.01.96 | 1.12.96 | 1.01.97 | (+,-) | % | |
| Податок на додану вартість | 221,5 | 535,1 | 575,0 | 353,5 | 159,6 |
| Акцизний збір | 21,9 | 30,8 | 34,7 | 12,8 | 158,4 |
| Податок на прибуток | 164,1 | 410,4 | 318,0 | 153,9 | 193,8 |
| Прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності | 0,8 | 2,7 | 2,7 | 1,9 | 337,5 |
| Плата за землю | 81,5 | 167,4 | 166,2 | 84,7 | 203,9 |
| Інші податки і платежі | 55,2 | 161,5 | 268,0 | 212,8 | 485,5 |
| Разом платежів до бюджету | 545,0 | 1307,9 | 1364,6 | 819,6 | 250,4 |
| Надходження до Пенсійного фонду | 590,0 | 1507,1 | 1581,7 | 991,7 | 268,1 |
| ВСЬОГО | 1135,0 | 2815,0 | 2946,3 | 1811,3 | 259,6 |
Середньомісячний темп зростання недоїмки з платежів до бюджету становить у 1996 р. 25% і значно випереджає темпи зростання заборгованості між підприємствами України. На рівень виконання доходів бюджету вплинуло надання відстрочки та розстрочки в сплаті платежів до бюджету підприємствами і організаціями в сумі понад 2 млрд. грн., або 7% до загальних надходжень.
Таким чином, заборгованість бюджету та Пенсійному фонду підприємствами всіх форм власності на початок 1997 р. становила 5 млрд. грн., тобто понад 15% до минулорічних надходжень.
Однак слід зазначити, що підприємства та організації не скористалися повною мірою наданою державою можливістю поліпшити їхнє фінансове становище шляхом реструктуризації заборгованості з належних бюджету платежів та розблокування рахунків в установах банків.
Подальший спад виробництва у більшості галузей народного господарства, погіршення фінансового стану підприємств і організацій зумовили загострення кризи платежів як між підприємствами, так і з бюджетом.
Внаслідок відсутності належного контролю з боку окремих міністерств і відомств за станом розрахунків із бюджетом підприємства системи Мінпрому заборгували 368,5 млн. грн., або 27,3% загальної суми, Держнафтогазпрому — відповідно 108 млн. грн., або 8%, Мінмашпрому — 102,8 млн. грн., або 7,8%, і Мінсільгосппроду — 93,2 млн. грн., або 6,9%.
Через зростання в 1996 р. обсягів дебіторської в 1,9 раза та кредиторської у 2,2 раза заборгованості між підприємствами втрачено понад 1 млрд. грн. доходів бюджету.
З метою подолання платіжної кризи та зниження соціального напруження у суспільстві протягом минулого року було проведено понад 6000 взаємозаліків на суму майже 6 млрд. грн., що становить 20% загального обсягу доходів і 17,8% видатків зведеного бюджету України.
Цей захід, як відомо, відіграв певну роль у подоланні платіжної кризи, пом'якшив ситуацію із виконанням бюджетів. Однак таке регулювання відносин підприємств і установ з бюджетом викликало низку негативних наслідків, зловживань і порушень чинного законодавства. Тому ЗІ грудня 1996 р. прийнято Постанову Кабінету Міністрів "Про припинення взаємозаліку коштів з фінансування видатків на погашення недоїмки із належних до бюджету платежів", а постановами Кабінету Міністрів № 181 від 21.02.97 р. і № 191 від 26.02.97 р. надано право міністрові фінансів України, Голові Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в особливих випадках приймати рішення про проведення прямих бездисконтних взаємозаліків коштів на погашення недоїмки із належних відповідно до державного та місцевих бюджетів платежів. При цьому взаємозалік із заборгованості бюджетних установ слід проводити в межах передбачених обсягів фінансування за відповідною статтею кошторису.
Проблеми бюджету віддзеркалюють соціально-економічну ситуацію в Україні. Скорочення реальних доходів бюджетів усіх рівнів, погіршення платіжної дисципліни вкрай ускладнило ситуацію із забезпеченням їх збалансованості та фінансуванням запланованих заходів. Водночас постійне посилення соціального навантаження на бюджет, здійснення керівниками бюджетних установ і організацій витрат у значно більших розмірах, ніж передбачено бюджетними призначеннями, негативно позначається на розрахунках у народному господарстві.
Не випадково в умовах формування ринкових відносин постає проблема визначення реальних доходів бюджету із урахуванням фінансових можливостей і перспективи розвитку підприємництва в Україні та здійснення бюджетних видатків у межах наявних фінансових ресурсів - Тому податкова система потребує невідкладного реформування, а податкова політика — нових засад, підходів і принципів організації в умовах зародження та функціонування ринкових відносин. Податкова політика України як підсистема фінансової політики перебуває на стадії формування, пошуків напрямків її розвитку та вдосконалення.
Реалізація податкової політики відбувається через систему законодавчих і нормативних актів. Тільки за умов суспільного визнання їх необхідності, сприяння активному впровадженню, обов'язкового дотримання норм чинного законодавства усіма суб'єктами суспільно-економічних відносин можна досягти успіхів. Це підтверджує практика формування та розвитку основних засад і принципів функціонування ринкового середовища.
Перші кроки реформування податкової системи в Україні зроблені. Але назвати їх вдалими навряд чи можна. Робота з формування податкової політики ще попереду, її необхідно завершити якнайшвидше.
З цією метою в першому півріччі минулого року Верховна Рада за участю уряду переглянула ставки акцизного збору на всі підакцизні товари і встановила фіксовані ставки в екю на одиницю товару, застосування яких зупинило масові випадки зменшення митної вартості для оподаткування імпорту підакцизних товарів. З метою запобігання ухилянням від сплати податку на додану вартість шляхом зменшення митної вартості Кабінет Міністрів встановив мінімальні ціни на імпортовані транспортні засоби, лікеро-горілчані та тютюнові вироби й деякі інші товари.
Із 1 липня 1996 р. запроваджено патентування деяких видів підприємницької діяльності, що дало змогу встановити фіксований розмір платежів підприємницьких структур, які, займаючись торговельною діяльністю, операціями з готівковими валютними цінностями, наданням послуг, часто ухилялись від оподаткування. За друге півріччя таких платежів надійшло 73,9 млн. грн., і практика свідчить про доцільність подальшого застосування плати за патенти шляхом удосконалення діючого механізму нарахування та стягнення.
З метою забезпечення державного контролю за виробництвом і реалізацією спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів із липня по грудень 1996 р. було прийнято 46 постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів. Це дало можливість повною мірою вплинути на формування ринку згаданих товарів і збільЗ метою забезпечення державного контролю за виробництвом і реалізацією спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів із липня по грудень 1996 р. було прийнято 46 постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів. Це дало можливість повною мірою вплинути на формування ринку згаданих товарів і збільшити обсяг надходжень до бюджету більш як утричі.
У 1996 р. вживалися заходи, спрямовані на забезпечення стабільності і збільшення надходжень до бюджету митних зборів та інших платежів від зовнішньоекономічної діяльності, що дало змогу одержати таких доходів більше, ніж передбачено, на 59,5 млн. грн. У галузі зовнішньоекономічної діяльності першочергового розв'язання потребують такі проблеми, як врегулювання операцій з давальницькою сировиною стосовно нафти, що переробляється на вітчизняних заводах, впорядкування податкових пільг за імпорт, які призводять до зменшення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, запровадження економічних важелів впливу на інтенсивніше скорочення "бартеризації" як у зовнішній, так і внутрішній торгівлі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25 жовтня 1996 р. № 1296 була створена тимчасова комісія з питань забезпечення своєчасності сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів та ефективного використання бюджетних коштів. Комісія розглядає роботу окремих міністерств із зазначених питань і вносить пропозиції щодо усунення заборгованості та поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни в Україні.
Однак тенденція зростання заборгованості підприємств перед бюджетом зберігається і в 1997 р., про що свідчать дані, наведені утаблиці 10.
Таблиця 10.Стан заборгованості за платежами до бюджету і Пенсійного
фонду на 1.02.97 р. (млн. гри.)
| Найменування платежів | 1.01.97 | 1.02.97 | Відхилення до 1.01.97 |
| (+,-) | % | |||
| Податок на додану вартість | 575,0 | 916,9 | 341,9 | 159,5 |
| Акцизний збір | 34,7 | 35,1 | 0,4 | 101,2 |
| Податок на прибуток | 318,0 | 264,5 | -53,5 | 83,2 |
| Прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності | 2,7 | 2,9 | 0,2 | 107,4 |
| Плата за землю | 166,2 | 211,9 | 45,7 | 127,5 |
| Інші податки і платежі | 268,0 | 287,0 | 19,0 | 107,1 |
| ВСЬОГО | 1364,6 | 1718,3 | 353,7 | 125,9 |
| Надходження до Пенсійного фонду | 1581,7 | 1785,3 | 203,6 | 112,9 |
| ВСЬОГО | 2946,3 | 3503,6 | 557,3 | 118,9 |
Таким чином, заборгованість підприємств перед бюджетом на 1.02.97 р. становила 3,5 млрд. грн., або в 2 рази більше від місячних надходжень у січні п. р. Майже 50% цієї заборгованості припадає на 600 великих підТаким чином, заборгованість підприємств перед бюджетом на 1.02.97 р. становила 3,5 млрд. грн., або в 2 рази більше від місячних надходжень у січні п. р. Майже 50% цієї заборгованості припадає на 600 великих підприємств переважно державної форми власності й таких, де частка акцій належить державі. Державними податковими адміністраціями України в 1996 р. перевірено 369 тис. госппідприємств, або близько 60% їх загальної кількості. У кожному другому перевіреному підприємстві встановлено порушення чинного законодавства, додатково нараховано податків і застосовано фінансових санкцій на суму 2,8 млрд. грн.
Перевірками дотримання установами банків порядку касового виконання бюджету в 877 установах комерційних банків виявлено порушення, за що до них застосовано фінансові санкції на суму 12,2 млн. грн., а порушення черговості зарахування платежів до бюджету встановлено у 1521 випадку, за що нараховано штрафних санкцій на 4,7 млн. грн.
Державними податковими адміністраціями передано 5008 справ до арбітражних судів про визнання боржників банкрутами.
Підрозділами податкової поліції в 1996 р. викрито 5919 кримінальних проявів ухиляння від сплати податків (у 1995 р. — 3464), порушено 5682 кримінальні справи (у 1995 р. — 3293), а також викрито 6224 інших злочинів, пов'язаних із незаконною діяльністю посадових осіб перевірених комерційних структур (у 1995 р. — 6265). До бюджету донараховано 368,7 млн. грн. (у 1995 р. — 20,5 млн. грн.). До кримінальної відповідальності притягнуто понад 12,3 тис. осіб, із них — 6,1 тис. злісних неплатників податків (у 1995 р. — 3,6 тис.), на яких до суду направлено 1771 кримінальну справу (в 1995 р. — 666 справ).
Причинами такої ситуації є низький рівень відповідальності та недійовий механізм адміністративних покарань щодо стягнення податків і зборів. У сучасних умовах підприємствам і організаціям фінансове вигідніше сплачувати штрафні санкції та використовувати в своїх цілях кошти, які своєчасно не сплачені до бюджету та не повернуті постачальникам, ніж взяти кредити в установах комерційних банків.
| Страница: 7 из 13 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
| © 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка |