Необхідно зауважити також, що суми збору та фінансових санкцій. які донараховані під час перевірок податковими органами та органами контрольно-ревізійної служби, перераховуються до Пенсійного Фонду України в повному обсязі.
Суми несвоєчасно внесених зборів до Фонду соціального страхування. державного Фонду сприяння зайнятості населення. Пенсійного фонду і Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожний день прострочення збору.
2.1.12 . Збір до державною інноваційного фонду.
З метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року "Про створення Державного інноваційного фонду" на виконання Закону України "Про основи Державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності".
Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок зборів підприємств і організацій в розмірі 1 % обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком податку на додану вартість і акцизного збору, з віднесенням цього збору на валові виграти платника. Посередницькі, торговельні, страхові організації та банки визначають суми зборів, виходячи з обсягів валового доходу за винятком вказаних непрямих податків. При цьому, для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують 70 % збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється в міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.
Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відповідних бюджетів і обліковуються на окремих рахунках.
Необхідно зауважити, також, і особливості справляння збору до Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:
— платники мають право залишати в своєму розпорядженні кошти збору в частині належній галузевому позабюджетному фонду за умов письмового погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-дослідних робіт;
— платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим призначенням;
— збір який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано в галузевий позабюджетний фонд, вилучається податковими органами до державного бюджету.
Перерахування збору до державного інноваційного фонду проводиться не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.
2.1.13. Гербовий збір.
З метою впорядкування правових угод та поповнення доходів бюджетів Указом Президента України відповідно до п.4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України запроваджено з 01 січня 1999 року справляння гербового збору.
Гербовий збір —це плата суб'єктів підприємницької діяльності, при оформленні договорів, векселів та установчих документів.
Необхідними умовами справляння гербового збору є наявність марки гербового збору та здійснення маркування документів. При цьому марка гербового збору це спеціальний знак, наявність якого підтверджує сплату гербового збору. Маркування — позначення . марками гербового збору оригіналів договорів, векселів та установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності.
Платниками гербового збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють маркування таких документів, як:
— договорів щодо продажу майна, виконання робіт, надання послуг сплати грошей тощо, а також договорів, якими вносять зміни на збільшення сум. зазначених договорів:
— установчі документи, якими визначається розмір статутне фонду, вкладів, а також документи, спрямовані на збільшення статутного фонду вкладу, векселі, які видаються відповідно до законодавства України. Гербовий збір не справляється з:
І) договорів, де однією з сторін з фізична особа (не СПД):
2) договорів, які пов'язані з використанням коштів бюджетів:
3) установчих документів СПД, де засновниками виступають органи виконавчої влади;
4) векселів, які видаються органами виконавчої влади.
Необхідно відзначити також, що маркування договорів здійснюється сторонами договору за письмовою угодою між ними. За її від сутності — стороною договору, яка здійснює оплату за цим договором. При бартерних операціях — сторонами договору рівними частками. У разі укладення договорів з нерезидентами за межами України маркуванню підлягають примірники оригіналів договорів резидентів.
Зазначимо, що маркування здійснюють:
• першого примірника векселя — векселедавець, а інших тотожних примірників, які видані на вимогу векселедержателя, — веселедержателем:
• установчих документів при державній реєстрації СПД — засновниками за їх письмовою угодою (при їх відсутності пропорційне до вкладу засновників);
• установчих документів при перереєстрації та державній реєстрації змін до них — відповідні СПД.
Платники здійснюють маркування документа таким чином, щоб на один його примірник наклеювалось не більше п'яти марок гербового збору.
Ставки гербового збору встановлюються в таких розмірах:
а) одна гривня, якщо грошова сума. яка підлягає сплаті за договором (визначена у векселі) — менше ніж 2 тис. гри.; дві гривні — відповідно від 2 тис. до 10 тис. гривень: 3 гривні — від 10 тис. до 20 тис. гривень;...: 20 гривень — від 1 млн. до 2 млн. гривень; 400 бивень — від 100 млн. гривень і більше;
б) 4 гривні, якщо сума статутного фонду (сума його збільшення) менша ніж 5 тис. гривень; 8 гривень — від 5 тис. до 10 тис. гривень;
в) 120 гривень — від 1 млн. до 5 млн. гривень, 800 гривень — від 50 млн. гривень і більше.
Сплата збору провадиться шляхом придбання його платниками в установах Ощадного банку України марок гербового збору за їх номінальною вартістю. Надання марок гербового збору платнику здійснюється не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання банком коштів від платника.
Реалізовані марки поверненню не підлягають, у тому числі у разі х пошкодження.
Марки гербового збору виготовляються на замовлення Ощадного банку України за рахунок коштів Державного бюджету України і випускаються номіналом І; 2; 5; 10; 20: 50; 100: 200 та 400 гривень.
Внесені суми гербового збору юридичними особами відносяться на валові витрати виробництва та обігу.
Кошти, які отримані від справляння гербового збору, розподіляються в такому порядку:
— до Державного бюджету України 80 %:
— до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, міст Києва і Севастополя 20 %.
Перерахування коштів банком до бюджетів провадиться щодня. за вирахуванням витрат його на зберігання та реалізацію марок гербового збору в розмірі 2-х % отриманих коштів.
Установи Ощадного банку України у випадку прострочення терміну надання марок гербового збору виплачують платнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Платники гербового збору щомісяця подають податковим органам розрахунок суми збору. Ощадний банк України щомісяця подає до Державної податкової адміністрації України звіт про кількість та номінальну вартість реалізованих та нереалізованих марок і гербового збору.
2.1.14. Надходження від збору на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг загального користування.
До 2000 року системою оподаткування акумулюються кошти на розвиток дорожнього господарства у формі сплати відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України шляхом відрахувань від доходів з експлуатації автомобільного транспорту коштів підприємствами і господарськими організаціями, зборів від продажу паливно-мастильних матеріалів та за проїзд автомобільними дорогами України. Такі відрахування введені з 1991 року Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України". Цим законом визначені такі джерела фінансування дорожнього господарства:
1. Відрахування коштів підприємствами і господарськими організаціями. Відраховують кошти на дорожні роботи:
- промислові, транспортні, будівельні та інші підприємства та господарські організації в розмірі від 0,4 до 1,2 % обсягу виробництва, виконаних робіт;
- заготівельні, торговельні та постачальницько-збутові організації — від 0,03 до 0,06 % річного оборогу:
- фондові і товарні біржі, страхові організації, інвестиційні фонди та компанії, комерційні банки і підприємства, що займаються посередницькою діяльністю — від 0,4 до 1,2 % суми валової о доходу;
- підприємства енергетичного комплексу і колективні сільськогосподарські підприємства — від 0,4 до 1,2 % від обсягу реалізованої продукції.
Фактичний обсяг виробництва продукції, обороту встановлюється з урахування усіх видів діяльності підприємства. При цьому, в обсягах виробництва, реалізації, доходів не включаються податок на додану вартість та акцизний збір.
Конкретний розмір відрахувань визначається відповідно Верховною Радою АРК, обласними та Севастопольською міською радами.
Відрахування на дорожні роботи включаються до складу валових витрат платника.
Підприємства провадять перерахунок коштів на дорожні роботи не пізніше 15-го числа кожного місяця в розмірі третини квартального платежу. Остаточний розрахунок за квартал проводиться до 15-ю числа місяця, то настає за звітним кварталом.
2.Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів.Його відраховують підприємства, об'єднання і організації, а також інші суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують споживачам і населенню автомобільний бензин, дизельне пальне, автомобільні і дизельні мастила, зріджений та стиснений газ.
Розмір визначається з врахуванням вартості продажу паливно-мастильних матеріалів, 7-ми відсоткового збору і податку на додану вартість.
Збір не нараховується від продажу дизельного пального і мастил сільськогосподарським підприємствам і селянським (фермерським) господарствам крім продажу їм автомобільного бензину і газу.
Підприємства-платники збору щомісяця до 22-го числа, наступного за звітним, перераховують суми збору на відповідні рахунки дорожніх організацій.
Порядком передбачено, що платники збору мають право залишати у своєму розпорядженні 0.5 % загальної суми зібраних коштів для організації їх збору.
3.Відрахування від доходів з експлуатації автомобільного транспорту.Автомобільні підприємства та організації, що перебувають на самостійному балансі та здійснюють перевезення за вільними або державними фіксованими та регульованими тарифами, а також підприємства. які мають автомобільні господарства, що не перебувають на самостійному балансі, але здійснюють перевезення за тарифною платою, відраховують на дорожні роботи 2,0 % від доходів з експлуатації автомобільного транспорту за минулий місяць (до 15-го числа поточного).
Відрахування відноситься на валові витрати платника.
Фінансові санкції до підприємств і організацій-платників збору не застосовуються, оскільки подання податкової звітності не передбачено.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" від 16 грудня 1997 року із змінами від 22 грудня 1998 року з 2000 року цей порядок змінено. Ним передбачається здійснення витрати на дорожнє господарство України за рахунок бюджетних та інших коштів. Ці кошти акумулюватимуться на окремих рахунках Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, районних і обласних бюджетів.
Для цього у відповідних бюджетах створюватиметься:
1) Державний дорожній фонд України;
2) Республіканський дорожній фонд:
3) місцеві дорожні фонди.
"Збір за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів іноземних власників сплавлятиметься державним підприємством "Укрінтеравтосервіс" безпосередньо на контроль по-11 {допускних пунктах державного кордону у вільноконвертованій валюті.)
Розмір збору визначатиметься, враховуючи вид транспорту, його місткість, вантажність та відстань проїзду.
Кошти зборів в розмірі 95 % перераховуватиметься щорічно на валютний рахунок корпорації "Укравтодор" і використовуватимуться для утримання автомобільних доріг державного значення та організації на них дорожнього сервісу.
Збір за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, справлятимуться з власників транспортних засобів України. Розмір збору визначатиметься в залежності від маси транспортного засобу, навантаження на осі та відстані перевезення.
Дозвіл на проїзд таких транспортних засобів надають підрозділі Державтоінспекції МВС. При необхідності супроводження транспортних засобів патрульними автомобілями ДАІ плата за їх використання здійснюватиметься окремо.
У випадках порушень стягуватиметься штраф у двократному розмірі суми збору, з якої 25 % підлягає перерахуванню на рахунок ГУДАІ МВС, а решта — на банківський рахунок корпорації "Укравтодор".
Збір за проїзд автомобільними дорогами України корегується, виходячи з росту рівня цін, тарифів та вартості послуг, якщо їх зростання перевищує 15 %.
2.2. Функції податків.
Характеризуючи функції, які виконують податки, можна виділити слідуючі:
1) Фіскальна.
Дана функція являється найважливішою у характеристиці сутності податків, тому що вона визначає їх суспільне призначення;
2) Економічна.
Через дану функцію держава впливає на процес відтворення стимулюючи або стримуючи цей процес; також через стимулюючу або стримуючу функцію держава посилює або зменшує тиск на умови нагромадження капіталу; а також через цю функцію держава може впливати на платоспроможний попит населення.
Економічну функцію можна розділити на:
- регулюючуфункцію;
- стимулюючуфункцію;
Через регулюючу функцію держава впливає на різні сторони діяльності платників.
Через стимулюючу функцію держава шляхом диференціації ставок податків, встановлення податкових пільг, податкових канікул, особливого режиму оподаткування у вільних (спеціальних) економічних зонах стимулює зростання виробництва і нагромадження капіталу і підприємницьку активність.
3)Контрольна.
Шляхом контролюючої функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.
4)Розподільна.
За допомогою даної функції здійснюється формування дохідної частини бюджету з послідуючим перерозподілом коштів і направлення їх на фінансування різноманітних міроприємств пов'язаних з реалізацією функцій держави.
2.3 Бюджет на 2000 рік.
Відповідно до п. 4 ст. 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання. При цьому, згідно зі ст. 92 Конституції, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України.
Бюджет на 2000 рік поки що не затверджено, але вже 15 вересня 1999 року Кабінет міністрів передав до Верховної Ради законопроект про Державний бюджет на 2000 рік. Ігор Мітюков підтвердив, що законопроект про Державний бюджет розрахований на основі схвалених урядом 2 вересня 1999 року макропоказників економічного та соціального розвитку країни в 2000 році.
Доходи Державного бюджету України у 2000 році повинні складати 27,1 млрд. грн. [23]
Податки.Найбільш цікаві у проекті держбюджету розрахунки податкових надходжень. Не дивлячись на те, що в поточному році Державний бюджет по доходам виконується приблизно на 85-87%, в Міністерстві фінансів чомусь вважають, що в наступному році вони повинні збільшитися та ще й суттєво. На приклад, надходження по подоходному доходу з громадян повинні скласти 4,1 млрд. грн. (так як розрахунки державного бюджету-99 - 3,94 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств - біля 6 млрд. грн. (4,7 млрд. грн.), НДС - біля 9,4 млрд. грн. (8,31 млрд. грн.).
Надходження плати за отримання торговельних патентів на окремі види підприємницької діяльності визначені у розмірі 308,12 млрд. грн. (307,6 млрд. грн.)
Надходження від ввізного мита розраховані у розмірі 1,4 млрд. грн.
Неподаткові надходження.Серед неподаткових надходжень найбільш цікаві доходи від приватизації державного майна. В наступному році ФГІ зобов'язаний перерахувати в бюджет не менше ніж 2,5 млрд. грн. (в 1999 році - 800 млрд. грн.).
Подібних оптимістичних цифр у проекті дуже мало. Але він явно нереальний. І у випадку його прийняття парламентом, навіть при внесенні суттєвих поправок, такий державний бюджет виконуватися не буде. Сумнівів немає, чекає його участь бюджету року теперішнього, коли Міністерство фінансів вже два рази за вісім місяців його секвестрував.
2.4 Сучасні податкові системи зарубіжних країн і джерела їх доходів.
Будь-який досвід потрібно дуже детально аналізувати, а не переносити на власний грунт без достатніх підстав. Крім того, частка податків у валовому внутрішньому продукті будь-якої держави постійно змінюється. Це дає підстави для висновку, що надто висока частка податків у валовому внутрішньому продукті не менш шкідлива, ніж низька. До того ж вона не повинна перевищувати 50 %.
Структуру доходів державного бюджету США розглянемо на прикладі федерального бюджету.
Таблиця №4.
"Структура доходів Державного бюджету США."
| | 1997 р., млрд. дол. |
Факт, % до заг. суми доходів. |
1998 р., млрд. дол. |
Оцінка, % до заг. суми доходів. |
1999 р., млрд. дол. |
Оцінка, % до заг. суми доходів. |
Всього доходів |
1579 |
100 |
1658 |
100 |
1743 |
100 |
Надходження по податковому податку з населення |
737 |
47 |
768 |
47 |
791 |
46 |
Податок на прибуток корпорацій |
182 |
12 |
191 |
12 |
198 |
11 |
Податки на цілі соціального страхування |
539 |
34 |
571 |
34 |
596 |
34 |
Акцизи |
57 |
4 |
56 |
3 |
72 |
4 |
Податки на спадщину та дарування |
20 |
1 |
20 |
1 |
21 |
1 |
Таможні мита |
18 |
1 |
18 |
1 |
18 |
1 |
Інші надходження |
25 |
1 |
34 |
2 |
47 |
3 |
Як показує таблиця № 4 [16] в США більш ніж 90% в федеральному бюджеті займають прямі податки, а на непрямі припадає лише 5%. Але це ні в якій мірі не означає, що непрямі податки у дані країні незначні. Діло в тому, що на непрямих доходах базуються доходи бюджетів штатів, При цьому основну роль відіграє універсальний акциз у формі податку з продажу, який установлюється в визначеному проценті до ціни товару. Співвідношення прямих і непрямих податків в державних бюджетах зарубіжних країн характеризується наступними даними: в США, Великобританії, Японії переважають прямі податки, а у Франції та ФРГ - непрямі.
Динаміку частки податків у валовому внутрішньому продукті ряду зарубіжних країн характеризує табл. 5.
Таблиця 5
"Динаміка частки податків у ВВП ряду зарубіжних країн "
| Країна |
1960р. |
1970р. |
1980р. |
1990р. |
1994р. |
США |
26,6 |
30,1 |
30,7 |
30 |
32 |
Канада |
24,2 |
32 |
32,8 |
33,1 |
34,2 |
Німеччина |
31,3 |
32,8 |
37,2 |
39,3 |
41,1 |
Франція |
33,5 |
37 |
42,5 |
44,1 |
43,2 |
Великобританія |
28,5 |
37,5 |
35,9 |
36 |
37,1 |
Італія |
34,4 |
27,9 |
30,1 |
38 |
38,2 |
Японія |
18,2 |
19,7 |
25,9 |
31,1 |
32,3 |
Швеція |
27,2 |
40,9 |
49,9 |
57 |
54,1 |
