Работу по защите прав акционеров и инвесторов на рынке ценных бумаг при проведении вторичных эмиссий Комиссия считает из важнейших направлений своей деятельности. Поскольку не принят подготовленный Федеральной комиссией по ценным бумагам России закон «О защите прав акционеров», то Комиссия по поручению Главы Республики подготовила и передала на рассмотрение в правительство республики проект закона Республики Коми «О защите прав граждан в сфере рынка ценных бумаг». В проекте предусматривается административная ответственность за нарушения прав инвесторов.
Государственный Совет Республики Коми 16.05.1996 г. принял закон, который предусматривает 21 источник средств от приватизации республиканской собственности направить на развитие инфраструктуры рынка ценных бумаг Республики Коми. Это говорит об отношении законодательной и исполнительной власти республики к проблемам развития рынка ценных бумаг в Республики Коми.
Остаются нерешёнными некоторые проблемы:
11. низок уровень капитализации рынка и ликвидности ценных бумаг мелких и средних эмитентов;
12. не развит рынок ценных корпоративных бумаг;
13. отсутствует ответственность эмитентов и профессиональных участников за нарушение законодательства;
14. отсутствуют полномочия региональной комиссии по ценным бумагам в части привлечения к ответственности организаций и лиц, нарушающих законодательство.2
Нормативная база защиты прав вкладчиков и акционеров - это те нормы, содержащие в различных нормативных правовых актах Российской Федерации законах, решение судов, имеющих нормативный характер.
На всем протяжении развития российского фондового рынка государство при издании каждого правового акта пыталось выработать защитные механизмы, позволяющие инвестором чувствовать себя в безопасности за судьбу своих вкладов.
К документам, нормы которого носят для инвесторов защитный характер, относится Указ Президента Российской Федерации от 11 июня 1994г №1233. «О защите интересов инвесторов». Который исходя из преамбулы, был издан в целях защиты интересов частных инвесторов- граждан и юридических лиц на финансовом рынках и обеспечения ответственности эмитентов ценных бумаг перед потенциальными инвесторами, запрещалась недобросовестная реклама, устанавливались ограничения для эмитентов, гарантирующие от ненадежных в финансовом плане эмиссий.
Большое количество охранительных норм содержатся в Указе Президента Российской Федерации от 4 ноября 1994 г. №2063 «О мерах по государственному регулированию рынка ценных бумаг в Российской Федерации», Постановление Правительства Российской Федерации от 15 апреля 1995г. №336 «О мерах по развитию рынка ценных бумаг в Российской Федерации». Указ Президента Российской Федерации «Об утверждении комплексной программы мер по обеспечению прав вкладчиков и акционеров» от 21 марта 196г №408. Утвержденная программа исходит из принципа, что решение проблемы развития фондового рынка в Российской Федерации зависит от уровня защиты прав и законных интересов вкладчиков и инвесторов. Эта проблема приобрела большое социально- политическое значение в условиях незащищенности, как отечественных, так и иностранных инвесторов, отсутствия законодательной базы, на финансовом и фондовом рынках и устанавливающих ответственность за правонарушения на этих рынках, несовершенство системы государственного регулирования деятельности на финансовом и фондовом рынках и контроля за ней.
Программой предусмотрено создать комиссию при Президенте Российской Федерации по защите прав инвесторов на финансовом и фондовом рынках.
В России профессиональные санкции за нарушение законодательства о рынке ценных бумаг и прав акционеров и инвесторов практически отсутствуют.
Это связано с тем, что рынок ценных бумаг до сих пор находится в стадии своего становления, и еще не выработались какие-то критерии к определению, что такое профессиональная санкция; слабы сами охранительные нормы, регулирующие рынок ценных бумаг еще находящиеся в зачаточном состоянии. Правовые санкции за правонарушение в области рынка ценных бумаг, к сожалению, совершенно не развиты.
Проблему ответственности за уголовные правонарушения в области рынка ценных бумаг попытались решить в новом уголовном кодексе Российской федерации принятым Государственной Думой 24 мая 1996г и вступивший в силу с 1 января 1997 г. в котором больше составов, которые имеют отношение к уголовным правонарушениям на рынке ценных бумаг.
Пути решения проблемы защиты прав вкладчиков и акционеров состоит в следующем - подготовка законодательств и проектов, регулирующих рынок ценных бумаг и их принятие, с целью урегулирования возможно большего числа вопросов, устранение пробелов и противоречий в правовых актах Российской федерации.
До сих пор не решена проблема законодательного регулирования рынка ценных бумаг сразу несколькими организациями при отсутствии норм высшей юридической силы по сравнению с нормами этих органов зачастую влечет за собой противоречивость в вопросах регулирования рынка ценных бумаг. Кроме того, в действующих нормативных документов существует большое количество пробелов правового регулирования, восполнить которые при отсутствии законодательных актов весьма проблематично.
Проводимая работа Коми республиканской комиссией с целью государственного регулирования рынка ценных бумаг в республике, показывает необходимость совершенствования механизмов государственного регулирования на фондовом и финансовом рынках. Усиление государственного регулирования рынка ценных бумаг отраженно в «концепции развития рынка ценных бумаг в Республике Коми на 1997-1998годы и до 2000года» от 7 июля 1997г №184, утвержденной указом Главы Республики Коми. Исходя из этой концепции система регулирования развивается в сторону большей детализации и ужесточения государственного контроля деятельности на рынке ценных бумаг. Исходя из этого государство выполняло универсальную функцию по защите граждан, их законных прав участников рынка ценных бумаг на основе лицензирования и регулирования всех видов профессиональной деятельности на этом рынке.
Защита интересов государства и субъектов рынка ценных бумаг в рамках настоящей концепции будет осуществляться по следующим направлениям:
- Развитие и совершенствование нормативно-правовой базы рынка ценных бумаг.
- Повышение информационной открытости рынка.
- Совершенствование системы предотвращения осуществления незаконных сделок с ценными бумагами, расследование преступлений на рынке ценных бумаг с учетом существующих возможностей правоохранительных органов и судебной системы в целом, а также возможностей привлечения само регулируемых организаций профессиональных участников рынка ценных бумаг.
- Усиление контроля со стороны государства за деятельностью и финансовой отчётностью профессиональных участников рынка ценных бумаг на основе введения института аудиторских организаций, уполномоченных осуществлять проверку деятельности и финансовой отчётности субъектов рынка ценных бумаг.
- Повышение роли государства в преодолении кризисных ситуаций на рынке ценных бумаг, в том числе путём наделения в установленном порядке Коми Республиканской комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку полномочиями по созданию ликвидационных комиссий в отношении коммерческих организаций, деятельность которых на рынке ценных бумаг прекращается в связи с нарушением законодательства Российской Федерации или финансовой несостоятельностью.
- Проверка законности деятельности организаций на рынке ценных бумаг в соответствии с выданными лицензиями.
Несмотря на обнаруживаемые и фиксируемые нарушения порядка ведения реестров акционеров, которые часто ведут к нарушениям прав акционеров, никакой ответственности за нарушение ведения реестра акционеров практически не установлено, что препятствует и не способствует реализации положений закона Российской Федерации «О рынке ценных бумаг», закона Российской Федерации «Об акционерных обществах», указов Президента Российской Федерации: N2063 от 4 ноября 1994 года «О мерах организации рынка ценных бумаг в Российской Федерации».
В рамках преодоления в данной ситуации необходимо внести соответствующие изменения и дополнения в действующие правовые акты, устанавливающие ответственность в виде штрафных санкций к руководителям юридических лиц за каждое нарушение, которое может привести к нарушению прав акционеров или принять по этому поводу соответствующий правовой акт.
Специалистами комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку при главе Республики Коми разрабатывался и был принят документ по изменению отчислений от средств, поступающих от приватизации на развитие инфраструктуры фондового рынка. Результатом работы стало принятие Государственным Советом Республики Коми соответствующего закона.
Существующее в настоящее время регулирование профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг в малой степени регулирует такие виды деятельности, как депозитарная, или деятельность управляющего по договорам о доверительном управлении имуществом.
Практически не содержит никакого регулирования вопрос о без- документарных ценных бумагах, порядке ведения реестра в компьютеризированной форме, всё это специальные вопросы, которые требуют надлежащего правового регулирования.
Закон «О рынке ценных бумаг» предназначен для регулирования отношений, возникающих на рынке ценных бумаг между профессиональными участниками, а так же между профессиональными участниками и субъектами рынка в процессе выпуска и обращения всех ценных бумаг, признаваемых в качестве таковых в соответствии с действующим законодательством, а не только отдельных видов ценных бумаг.
Одного этого закона недостаточно. Требуется специальное регулирование саморегулируемых организаций, необходимо ускорить принятие закона о векселях, необходимо более чётко и развёрнуто описать правовой режим новых ценных бумаг, таких как складские расписки.
В целях дальнейшего развития мер по защите прав вкладчиков и акционеров, в том числе и обманутых вкладчиков, необходимо реформирование системы органов государственного управления, осуществляющих регулирующие функции на рынке ценных бумаг путём усиления роли федеральной комиссии по ценным бумагам и её территориальных представительств в субъектах федерации.
Необходимо подчеркнуть аспект регулирования рынка ценных бумаг, связанный с созданием ассоциаций комиссий по ценным бумагам различных субъектов.
Сотрудничество региональных комиссий по ценным бумагам является едва ли не определяющим моментом, ведь обмен информацией, обмен практикой работы, сравнение принятых в разных субъектах Российской Федерации нормативных актов помогает осуществлять деятельность по регулированию рынка ценных бумаг в России в целом.
В городе Сыктывкар 26 января 1996 года между Коми республиканской комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку при главе Республики Коми, в лице заместителя председателя комиссии, директора исполнительной дирекции Шихвердиева А. П., и комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку при администрации Вологодской области в лице заместителя председателя комиссии, директора исполнительной дирекции Смирнова А. С., подписан договор «О сотрудничестве Коми республиканской комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку при главе Республики Коми и комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку при администрации Вологодской области», в котором стороны, руководствуясь намерением дальнейшего развития фондового рынка Российской Федерации, обеспечения взаимодействия комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку субъектов федерации, обеспечением информационной прозрачности на рынке ценных бумаг преследуют цели:
- обеспечить обмен информацией о мошеннических структурах, работающих на фондовом и финансовом рынках, договаривающихся субъектов федерации;
- обеспечить информационную прозрачность рынков ценных бумаг одних субъектов федерации для участников фондового рынка, других субъектов федерации;
- обеспечить взаимодействие комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку субъектов Российской Федерации.
Заключение.
К 1996 году сформировались правовые, экономические и организационные основы для развития отечественного рынка ценных бумаг, в том числе:
- приняты федеральные законы, формирующие нормативную правовую основу регулирования рынка.
- Издан ряд указов Президента Российской федерации и постановлений Правительства Российской федерации, способствующих быстрому развитию нормативной правовой базы регулирования рынка.
- Создан единый орган государственного регулирования рынка – Федеральная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку при Правительстве Российской Федерации (ФКЦБ России), которая в соответствии с Федеральным законом «О рынке ценных бумаг» преобразовано в Федеральную комиссию по рынку ценных бумаг.
- Появилось значительное количество профессиональных участников рынка, умеющих опыт практической работы на нем.
- Разработана комплексная программа защиты прав акционеров и вкладчиков.
- Сформированы основы для развития коллективных инвестиций;
Вместе с тем остается нерешенный ряд значительных проблем, основными из которых являются:
- Низкий уровень капитализации рынка ликвидности ценных бумаг мелких и средних эмитентов;
- Высокая стоимость заимствований на рынке государственного долга;
- Отставание в развитии инфраструктуры рынка, в том числе информационной телекоммуникационной системы, недоиспользование возможностей отечественных систем в этой сфере, недостаточный уровень инфраструктуры с точки зрения снижения рисков и их качества, а также комплекса предоставляемых услуг;
- Слабое развитие нормативной правовой базы, устанавливающей ответственность за правонарушения на рынке, недостаточность полномочий органов государственного регулирования по привлечению к ответственности организаций и лиц, нарушающих законодательства Российской Федерации и правовые нормы на рынке, непроработанность вопросов взаимодействия регулирующих органов с правоохранительными органами и судебной системой.
- Незавершенность работы по устранению «Риска регистратора» и нарушений прав акционеров со стороны эмитента.
В России профессиональные санкции за нарушение законодательства о рынке ценных бумаг и прав акционеров и инвесторов практически отсутствуют.
Только реализация принятого закона Российской Федерации «О рынке ценных бумаг» и принятие соответствующего закона о саморегулирующихся организациях сделает профессиональные санкции наиболее действенным средством воздействия на добросовестных профессиональных участников рынка ценных бумаг.
Пути решения этих проблем лежат в следующих направлениях:
- Подготовка законопроектов и проектов иных нормативных правовых актов, регулирующих рынок ценных бумаг и их принятие с целью урегулирования возможно большего числа вопросов, устранение пробелов и противоречий в правовых актах Российской Федерации.
Необходимо внести соответствующие изменения и дополнения в действующие правовые акты, устанавливающие ответственность в виде штрафных санкций к руководителям юридических лиц за каждое нарушение, которое может привести к нарушению прав акционеров или принять по этому поводу соответствующий правовой акт.
- Создание компенсационных механизмов и механизмов страховых вкладов. Это направление связано с развитием и функционированием общественно-государстенного фонда защиты прав вкладчиков и акционеров.
- Изменение регулятивной инфраструктуры фондового рынка.
- Необходимо реформирование системы органов государственного управления, осуществляющих регулирующие функции на рынке ценных бумаг, путем усиления роли Федеральной комиссии по ценным бумагам и ее территориальных представительств в субъектах Федерации.
- Сотрудничество региональных комиссий по ценным бумагам является едва ли не определяющим моментом, ведь обмен информацией, обмен практикой работы, сравнение принятых в разных субъектах Российской Федерации нормативных актов помогает осуществлять деятельность по регулированию рынка ценных бумаг в России в целом.
Нерезиденти. які здійснюють підприємницьку діяльність на території України через постійні представництва, оподатковуються в загальному порядку. 2. Виробники сільськогосподарської продукції(крім підприємств, основною діяльністю яких є виробництво та реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва, хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, тощо). Вони сплачують податок на прибуток за підсумками звітного податкового року в загальному порядку, починаючи з підсумків діяльності за 1998 рік. При цьому валові доходи і витрати цих підприємств підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції.
Одночасно підприємства виробники сільськогосподарської продукції зменшують суму нарахованого податку на суму податку на землю, яка використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.
3. Неприбуткові установи і організації.До них відносяться: органи державної влади і місцевого самоврядування та створені ними установи та/ або організації, які утримуються за рахунок, коштів бюджетів: благодійні фонди і організації; пенсійні фонди; кредитні спілки; релігійні організації; інші, діяльність яких не передбачає отримання прибутку.
Отримані доходи цими організаціями у вигляді коштів або манна. які надходять безплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, а також коштів чи манна, що надходять до неприбуткових установ і організацій як компенсація вартості отриманих платних послуг (передбачених законодавством) — від оподаткування звільняються.
Поряд з цим, неприбуткові організації є платниками податку на прибуток, якщо отримані ними доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, пасивних доходів на кінець першого кварталу наступною за звітним роком, перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів отриманих протягом звітного року. Податок сплачується за ставкою ЗО відсотків від суми перевищення.
Неприбуткові організації сплачують податок і тоді, коли вони отримують доходи з джерел інших, ніж визначених в механізмі оподаткування прибутку підприємств. Доходи бюджетних організацій зараховуються до складу їх кошторисів і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису.
4. Оподаткування дивідендів.Платник податку на прибуток. який виплачує дивіденди своїм акціонерам, нараховує і утримує податок на дивіденди у розмірі 30% нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат. Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди. Власник корпоративних прав, який о гримує дивіденди, не включає їх до складу валового доходу.
За умови, коли сума сплаченого податку на дивіденди перевищує суму податку на прибуток — різниця переноситься на зменшення зобов'язань платника податку на прибуток у майбутніх податкових періодах протягом п'яти податкових років.
До механізму оподаткування дивідендів прирівняно порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та спільної діяльності без створення юридичної особи. При цьому, якщо доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування вони вважаються розподіленими і підлягають оподаткуванню. 5. Оподаткування операцій з борговими вимогами.Платники податку не включають до складу валових доходів і не підлягають оподаткуванню кошти і майно, які вони залучили у зв'язку із:
— отриманням фінансових кредитів, а також поверненням суми фінансових кредитів дебіторами;
— залученням їх в депозит (вклад), отриманням суми депозиту (вкладу):
— залученням майна на підставі договору лізингу (оренди), концесії. комісії, схову (без передачі права власності на майно).
До валових витрат не включають кошти або майно, надані платником. у зв'язку із:
— поверненням суми кредиту, наданням кредиту;
— поверненням суми депозитів, розміщенням коштів на депозитах;
— наданням майна на підставі договору в оренду, концесію, комісію, схову (без передачі права власності на майно). 6. Оподаткування доходів від страхової діяльності.Такі доходи оподатковуються за ставкою 3 відсотки від суми валового доходу страховика-резидента (крім страхування життя). До складу валового доходу включаються страхові внески, страхові платежі або страхові премії, за винятком суми валових внесків, переданих в перестрахування. отриманих (нарахованих) страховиками за договорами страхування і перестрахування на території України чи за її межами.
Доходи, які отримані за договорами страхування і перестрахування життя, оподатковуються за ставкою 10 відсотків у джерела їх виплати за рахунок таких виплат. За ставкою 6 відсотків оподатковуються отримані страховиком доходи у випадку дострокового розірвання договору зі страхування життя, яке не пов'язане зі смертю застрахованої особи. 7. Врегулювання сумнівної безнадійної заборгованості.Платник податку (продавець товарів, робіт, послуг, у тому числі банк) має право зменшити валовий доход на вартість відвантажених товарів, якщо покупець цих товарів затримує оплату їх вартості без погодження з платником.
При цьому таке зменшення здійснюється, якщо платником подана заява до суду про стягнення заборгованості або при визнанні покупця банкрутом, а також, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий напис.
Якщо сул позов не задовольняє з вини платника чи задовольняє частково — платник податку зобов'язаний збільшити валовий доход на вартість відвантажених товарів (чи її частину, яка не визнана судом) та нарахувати пеню.
Безнадійна заборгованість банками та небанківськими фінансовими установами покривається шляхом створення страхового резерву. Він створюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для покриття безнадійної заборгованості.
Проте. з метою оподаткування, розмір страхового резерву. — для небанківських фінансових установ встановлюється законами. але не більше 30% суми боргових вимог: для комерційних банків - 20 відсотків від суми боргових вимог.
З переліку інших особливостей оподаткування платників, необхідно відмітити, що не оподатковується прибуток підприємств, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.
При цьому, прибуток таких підприємств (отриманий від реалізації продукції/ робіт, послуг власного виробництва за винятком підакцизних товарів, а також від посередницької діяльності) має бути власністю зазначених громадських організацій.
Пільгове оподаткування надано інноваційним центрам. Прибуток від реалізації їх інноваційного продукту, який заявлений при реєстрації, оподатковується у розмірі 50 відсотків від діючої ставки. Ставка цього розміру діє перші три роки після державної реєстрації продукту, як інноваційного.
Справляючи податок на прибуток платники самостійно визначають його суми і виконують податкові зобов'язання в такі строки:
— сплачують авансові внески за підсумками першої о і другого місяців — до 20-го числа другою і третього місяця кварталу (за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції. які подають розрахунки у зазначені терміни, але без подання декларації про прибуток);
— сплачуть податок на прибуток в бюджет не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом;
— подають у податкову інспекцію декларацію про прибуток — не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом;
— податок на дивіденди сплачується до бюджету до. або одночасно із виплатою дивідендів.
— перерахування податку на прибуток утриманого у зв'язку з виграшем від грального бізнесу проводиться протягом трьох банківських днів з моменту здійснення виплат.
Важливою засадою податкової роботи є встановлення відповідальності платників обов'язкових платежів і податкових органів за порушення податкової о законодавства. Головними критеріями відповідальності платників податку на прибуток є, зокрема, такі умови:
— за відсутність на момент перевірки податкових декларацій платники сплачують штраф у розмірі 10-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протягом наступних 12-ти місяців платник допускає друге або більше таких порушень — він сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, помножених на число таких порушень;
— за несвоєчасне подання декларації, розрахунку по податку та платіжного доручення на перерахування його до бюджету — штраф у 10 відсотків від суми нарахованого податку на прибуток за кожний випадок порушення;
— у випадку приховання чи заниження суми податку платник сплачує: суму донарахованого податку: штраф у розмірі 30% від суми донарахованого податку (недоїмки); пеню, нараховану на суму недоїмки (без штрафів).
Ці штрафні санкції можуть бути не застосовані, якщо платник до початку перевірки податковим органом виявив факт заниження оподатковуваного прибутку, а також письмово повідомив про це податкову інспекцію та сплатив суми недоїмки і пені.
Важливо зазначити, що у випадку виявлення за наслідками перевірки арифметичних помилок або описок, в результаті яких сума податку занижена (але не більш як 5 відсотків загальної суми податку за період, який перевіряється) — керівник податковою органу вправі прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій у вигляді штрафів. При цьому платник податку зобов'язаний сплатити пеню.
Поряд з цим, у випадку надходження надмірної суми податку до бюджету з вини платника, сума перевищення підлягає поверненню (згідно заяви платника) або зарахуванню в рахунок наступних податкових зобов'язань.
При надмірному нарахуванні суми податку в результаті неправильного нарахування податковим органом вона підлягає поверненню з урахуванням сплачених фінансових санкцій або зарахуванню на зменшення в майбутньому платежів до бюджету (за заявою платника). За цих умов на вказані суми нараховується пеня. Платники, які несуть відповідальність за порушення податкового законодавства, обчислюють пеню. виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, яка нараховується на повну суму недоїмки за весь її строк.
2.1.6. Прибутковий податок з громадян
Прибутковий податок з громадян є найбільш тонким інструментом в податковій політиці. Як джерело доходів бюджетів цей податок твердо виконує фіскальну роль. В основі діючої о механізму прибутковою податку закладено такі принципи: дискретність оподаткування, його прогресивний характер та значне пільгове спрямування. Платниками податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті. що мають постійне місце проживання в України, так і ті. що його не мають.
Об'єктом оподаткування є:
— сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який одержаний з різних джерел в Україні і за її межами — для платників, що мають постійне місце проживання:
— доход одержаний з джерел в Україні — для платників, що не мають постійного місця проживання.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані в грошовій і натуральній формах за вільними цінами (крім доходів працівників підприємств із сезонними видами виробництва, які обчислюються за фактичною собівартістю).
Загальний порядок визначення прибуткового податку з громадян має такий вигляд: ПП = (СОД — СЗ) х СтПП
де, ПП — прибутковий податок: СОД. —сукупний оподатковуваний доход без врахування сум, що не включаються до нього; СЗ—суми зменшення; СтПП— ставки прибуткового податку.
До сукупного оподатковуваного доходу не включаються: соціальні виплати, державні пенсії, компенсаційні виплати, суми по відчуженні майна, виграші по державних цінних паперах, суми матеріальних допомог та благодійна діяльність (з врахуванням обмежень). суми збережень на депозитних рахунках банків України та інші виплати.
До сум, які зменшують сукупний оподатковуваний доход (СЗ) відносяться: один неоподатковуваний мінімум доходів громадян додатково до встановленого мінімуму на дітей віком до 16-ти років (якщо місячний СОД перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); 5,10 і 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно: інваліди з дитинства, потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ої і 4-ої категорії; інвалідам війни 1-ої групи. потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1-ої та 2 категорії; учасникам бойових дій, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Крім цього, не включаються до цієї групи: суми відсотків, які сплачені за користування позиками; доходи, одержані внаслідок дарування (успадкування); суми, що перераховані благодійним організаціям за заявками громадян, в межах 12-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за календарний рік.
