Использование механизма бюджетного финансирования важно, поскольку позволяет получать отдачу в сроки предусмотренные инвестиционными проектами. Для этого целесообразно развивать сеть государственных инвестиционных компаний всецело отвечающих за эффективность выделяемых бюджетных ассигнований собственным портфелем ценных бумаг. С позиции государственного бюджета расширение инвестиций связано с увеличением государственных расходов. Из-за огромных масштабов бюджетного дефицита с конца 90-х годов наблюдается самый глубокий спад инвестиций. В основе этого спада - сокращение потребности в новых капиталовложениях из-за медленного прироста выпуска продукции, искусственного снижения спроса, ухудшения использования производственных мощностей. Другая причина спада - снижение прибыльности инвестиций, отсутствие контроля за использованием ресурсов
Резкий рост издержек производства и обращения снижает долю прибыли во вновь созданной стоимости. Значительно повысились стоимость сырья и материалов, транспортные расходы, расходы на оплату труда, социальное и пенсионное страхование, проценты за кредит, а также возмещение износа основных фондов и арендная плата.
Наибольший спад инвестиционной активности наблюдался в отраслях, обеспечивающих структурную перестройку экономики. Отказ предприятий от реинвестирования прибыли стал одной из главных причин сокращения капиталов
В последние годы происходит перераспределение инвестиции по предприятиям в пользу предприятий смешанных и частной форм собственности
Резкое уменьшение инвестиций в предприятия государственной собственности вызвано двумя факторами:
1) снижением удельного веса этих предприятий в общей структуре предприятии всех форм собственности
2) резким сужением бюджетного финансирования на инвестиционные цели Проблема инвестиций и структурной перестройки экономики в настоящее время решается одновременно с развитием финансового рынка. Поэтому привлечение ресурсов для финансирования капитальных вложений обеспечивается в основном путемвыпуска в обращение ценных бумаг.Поиск инвесторов приводит к необходимости уделять особое внимание положению предприятия на рынке капиталов. Это объясняется низкой рентабельностью и сознательным занижением предприятиями размера реальной прибыли для сокращения налогооблагаемой базы по налогу на прибыль.
В 1998 г существенные преимущества, а инвестиционном финансировании имеют предприятия, относящиеся к естественным монополиям. Так, РАО «ЕЭС» МПС РФ и РАО «Газпром» получили около 22% от общего объема инвестиции в основные средства Прямые иностранные инвестиции в 1998 г составили около 7% от общего объема инвестиций. Общий объем накопленных прямых иностранных инвестиции на 1 января 1998 г составил около 10,0 млрд. долл., а весь накопленный иностранный капитал без учета органов денежно-кредитной регулирования и банковского сектора ~ 21,8 млрд. долл.
Заключение
Итак, я рассмотел основные понятия инвестиционной деятельности и постарался достичь целей, поставленных перед собой.
Выводы были сделаны в последней, третьей, главе. Они показывают те изменения которые происходят, и которые возможно будут еще происходить. В своей работе я постарался рассмотреть, как теоритические, так и практические вопросы.
Взаключение хотелось бы добавить, что постепенно наблюдается экономический подъем, сейчас уже после августа 98 г. он составил более 7%, и при правильной инвестиционной политике возможен бурный экономический рост. Хотя, правительство пока прибыли не накапливает, а «залатывает дыры» в бюджете.
Но будем надеяться, что постепенно российская промышленность наконец-то будет получать необходимое количество инвестиций, причем на уловиях конструктивного сотрудничества. Очень хотелось бы верить, что будут развиваться не только банковская и добывающая, но и производственная отрасли.
Список использованной литературы
Л.Н. Павлова «Финансы предприятий», Юнити, М 1998
В.Г. Золотогорова «Инвестиционое проектирование», ИП Перспектива, М 98
Е.Ф. Жуков «Банки и банковсие операции» Юнити, М 97
У.Ф.Шарп, Г.Д. Александр, Д.В. Бейли «Инвестиции», Инфра-М, М 98
А.Д. Шеремет., «Финансы педприятий», Инфра-М, М 98
Розмір плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин обчислюють платники самостійно, виходячи з обсягу погашених балансових запасів (для нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних ресурсів — обсягу видобутку), ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини, нормативу плати та коригуючого коефіцієнта.
Для суб'єкта підприємницької діяльності встановлено єдиний норматив плати за кожну одиницю погашених (для нафти, газу, торфу, конденсату та гідромінеральних ресурсів — видобутих) балансових запасів корисних копалин у розмірі одного відсотка ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини без врахування податку на додану вартість.
Для підприємства вугільної промисловості до нормативу плати застосовується коригуючий коефіцієнт 0,5.
Для суб'єкта підприємницької діяльності, що має структурний підрозділ, який займається видобутком корисних копалин (шахта, кар'єр, рудник тощо) і передає їх для переробки у межах цього суб'єкта за собівартістю, при обчисленні плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин замість ціни береться собівартість у межах підрозділу (цеху), збільшена на коригуючий коефіцієнт 1,1.
Плата обчислюється щокварталу за наростаючим підсумком з початку року.
При видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення плата за спеціальне використання надр у розмірі 40 % перераховується до Державного бюджету і 60 % — до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежу за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюється державними податковими інспекціями за місцем розташування родовища корисної копалини.
2.1.9. Збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Цей збір встановлено Постановою Верховної Ради України від 6 грудня 1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення". Для ефективного управлінню коштами, одержаними від справляння збору, у цьому ж році створено Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Збір зараховується до складу доходів Державного бюджету України на спеціальний рахунок, що утворює Фонд. Згідно закону України від 1 січня 1999 збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється з боку громадян, тому платниками Фонду є громадяни України.
Об'єктом оподаткування є фактичні витрати платників збору на оплату праці осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником збору.
До витрат на оплату праці відносяться:
а) виплата основної і додаткової заробітної плати;
б) заохочувальні та компенсаційні витрати;
в) витрати на виплату авторських винагород та виплати за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру.
Ставка збору становить 5 % від об'єкта оподаткування. Сума збору визначається за формулою:
ЗЧФ = ФВОП х 5%: 100де:ЗЧФ —збір до Чорнобильського Фонду;ФВОП —фактичні витрати на оплату праці.
2.1.10. Збір на обов'язкове соціальне страхування.
З метою соціального страхування громадян України справляється збір на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Платниками збору, які виділено у чотири групи, є:
І) суб'єкти підприємницької діяльності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян і інші юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використовують найману працю:
2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади:
3) фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати. приватні нотаріуси:
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудової о договору (контракту), виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами.
Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є:
а) фактичні витрати на оплату праці працівників для платників 1-ої та 2-ої груп. До складу витрат включаються виплати: основної і додаткової заробітної плати: премії, заохочення, в тому числі в натуральній формі.
Поряд з цим, до цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів, та інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій;
б) оподатковуваний доход (прибуток) — для платників третьої групи:
в) сукупний оподатковуваний доход — для платників четвертої групи.
Ставки збору визначені у таких розмірах:
— 5,5 % від фактичних витрат (в тому числі 1,5 % збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття):
— для платників першої і другої групи.
Для підприємств всеукраїнських організацій інвалідів збір визначається за ставкою 1% фактичних витрат па оплату праці і 5,5 %- для інших працівників цих підприємств. При цьому, збір визначений для інвалідів зараховується до фонду соціальної о захисту інвалідів.
Для платників третьої і четвертої груп збір на соціальне страхування на випадок безробіття .встановлено у розмірі 0,5 % від об'єкта оподаткування.
Збір на обов'язкове соціальне страхування платники сплачують на окремий рахунок Державного бюджету України при одержанні коштів на оплату праці в установах банків.
Фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття щоквартально з фактичного одержаного доходу (прибутку) за звітний квартал не пізніше 20-го числа місяця, наступної о за звітним кварталом.
Одночасно з придбанням патенту сплачується збір від підприємницької діяльності за фіксованими розмірами прибуткового податку з громадян.
2.1.11. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З метою виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 1991 році було створено Пенсійний фонд України, як самостійний фінансовий інститут. Кошти фонду не включаються до Державного бюджету України і не можуть бути використані на інші цілі. крім виплати пенсій і допомог.
Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.
Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як і об'єкти оподаткування є ідентичними і розглянуті при визначенні розміру збору на обов'язкове соціальне страхування.
Поряд з цим, платники збору 1-ої,2-ої і 3-ої груп зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки, при відкритті банківських рахунків, зобов'язані вимагати інформацію від цих платників щодо реєстрації.
Доходи Пенсійного фонду України формуються за рахунок коштів платників. Ставки збору встановлені у таких розмірах:
— для платників 1-ої та 2-ої груп — 32 % від фактичних нітрат на оплату праці працівників:
—.для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів збір визначається за ставкою 4 % фактичних витрат на оплату праці і 32 % — для інших працівників цих підприємств:
— для платників 3-ої групи — 32 % суми оподатковуваного доходу (прибутку);
— для платників 1 -ої, 2-ої і 3-ої груп — 32 % суми винагород, які виплачуються фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру.
Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується платниками одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
До повного погашення заборгованості з виплати пенсій платниками збору є також: 1) юридичні та фізичні особи щодо операцій купівлі-продажу валют та при відчуженні ними легкових автомобілів (крім тих автомобілів, якими забезпечуються інваліди та які переходять у власність спадкоємця за законом): 2) СПД. які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.
При цьому, об'єктами оподаткування для перших платників є сума операцій з купівлі-продажу валют чи вартість легкового автомобіля. Для других— вартість реалізованих ювелірних виробів.
Сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь Пенсійного фонду України.
Ставки збору встановлені для:
— юридичних і фізичних осіб по операціях з купівлі-продажу валют 1 відсоток від об'єкта оподаткування та 3 % вартості легкового автомобіля при його відчуженні:
— СПД при здійсненні торгівлі ювелірними виробами — 5 % вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння:
— фізичних осіб. які працюють на умовах трудового договору (контракту) 1 відсоток, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень і 2 % при його перевищенні.
Уповноважені банки щоденно ведуть облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачувані фізичними особами, та перераховують його на рахунки органів Пенсійного фонду в такому порядку:
1) з операцій купівлі-продажу валют, якщо протягом операційного дня сума збору, що обліковується,: а) дорівнює або перевищує 50 гривень — протягом наступного операційного дня: б) менше ніж 50 гривень — не пізніше того операційного дня, коли така сума збору досягне 50 гривень;
2) з продажу ювелірних виробів із золота — протягом робочого дня і за методикою, зазначеній в п.1).
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується до їх реєстрації в органах державтоінспекції у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля.
Слід відмітити, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року за № 1699 доходи пенсійного фонду в 1999 році складуть: 72,6 % — обов'язкові внески підприємств. установ і організацій та 3,6 % — внески громадян. Від запровадження фіксованого сільськогосподарського податку передбачено отримати 7,6 % від усіх джерел фінансування.
Одним з першочергових завдань реформування пенсійного забезпечення є проведення розмежування джерел фінансування пенсій. які призначені за різними пенсійними програмами.
У відповідності з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року "Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення" в Україні джерелами виплати пенсій передбачаються:
— трудових пенсій — страхові збори (внески);
— державних пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій — кошти Державного бюджету України:
— соціальних пенсій — кошти місцевих бюджетів:
— пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, — кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
— за період до настання пенсійного віку відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" — кошти Фонду сприяння зайнятості населення;
— добровільні збори (внески), обов'язкові збори (внески) юридичних і фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів (у випадках, передбачених законодавством) та доходи цих фондів — для виплати пенсій в межах накопичувальної системи загальнообов'язкового державного та додаткового недержавного пенсійного страхування.
Для реалізації цих та ряду інших завдань Указом Президента України від 4 травня 1998 року передбачено і поетапне впровадження до 2000 року персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з використанням для цього можливостей банківської системи та інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.
