РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Конспект по экономике предприятия. Реферат.

Разделы: Экономика предприятия | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 7 из 7
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 6 7 







53.Абсолютная экономическа я эффективность кап. вложений.
Для экономического обоснования кап.вложений рассчитывается : абсолютная и сравнительныя экономическая эффективность.
Абсолютная ( общая ) эффективность кап.вложений определяется для вновь строящихся пром.предприятий, расширения действующий производственных мощностей и представляет собой отношение экономического эффекта к капитальным затратам, обеспечивающим этот эффект.
Эк.эффект- результат мероприятий, который может быть выражен :
- как экономия от снижения с/с
- чистая прибыль
- прирост прибыли
Эк.эффективность- это эк.эффект, приходящийся на 1 руб.кап.вложений, обеспечивающих этот еффект
Для промышленных новостроек абс.экономическая эффективность:

Цi- оптовая цена i-той номенклатуры продукции ( руб. )
Ci- с/с единицы ---//---
Ai- годовой объем производства i-той ном.продукции
Kнi- суммарная ставка отчислений в бюджет по i-той ном.прод.( в долях )
KBстр- кап.вложения в строящийся объект ( сметная стоимость )
k - кол-во номенк.позиций ( сколько видов продукции ) Из формулы видно , что эффективность кап.вложений увеличивается от : 1.снижения с/с 2.увеличения объема производства 3.при увеличении кач-ва продукции и увеличения опт.цен. 4.при изменении структуры выполняемой продукции, с целью увеличения доли высокорентабельной продукции.
Абс.эк.эффективность капит.вложений в расширении произв.мощностей :

dПрчист - прирост чистой прибыли
KB - кап.вложения, направленные на увеличение действующих произв.мощностей

Прчнов - прибыль после введения и увеличения произв.мощностей
Так же эффективность кап.вложений зависит от периода их окупаемости

Сс Сн - с/с единицы продукции до и после проведения мероприятий по осуществлению кап.вложений
Аг - годовой объем произв.продукции в новых условиях.

54.Сравнительная экономиче ская эффективность.
Авансированные кап.вложения используются по различным направлениям их осуществления, каждая из которых может быть представлена различными вариантами решений.Наиболее экономичный вариант выбирается на основе сравнительной эффективности.
Если при одном из вариантов обеспечивается снижение текущих издержек произ-ва,то при равенстве кап.вложений он будет более выгодным. При равной с/с ( то есть текущих издержек) эффективным признается тот вариант, при котором меньшие кап.вложения.
Если в вариантах отличаются и кап.вложения и результаты их осуществления, то эффективность определяется по сроку окупаемости или коэф.эффективности.

КВ1 КВ2 - кап.вложения по первому и второму варианту
С1 С2 - с/с ед.продукции по первому и второму варианту
Аг - годовой объем по более капиталоемкому варианту( где КВ1 Э-экономия от снижения с\с

Коэффициент эффективности.

Капиталоемкий вариант будет более выгодным при условии :
Ер>=Ен или Тр<=Тн, где Ер- расчетный Ен-нормативный, если условия не соблюдаются, то наиболее экономичен вариант 1 ( КВ 1)
Для пром.предприятий нормативным коэф.эффективности >= принимается уровень чистой рентабельности ( засчет своих средств )
Если кап.вложения осуществляется засчет кредита наиболее эффективним признается вариант с наименьщим периодом окупаемости.

55.Учет фактора времени и дисконтирования.
Наиболее серьезным недостатком при использовании простейших методов расчета эффективности кап.вложения является отсутствие сопоставимости неравноценных денежных средств, авансированных в различные периоды.
Дисконтированием денежных потоков наз-ся приведение их разновременных значений к их ценности на определенный момент времени, который наз-ся моментом приведения.
Основным экономическим нормативом используемым при дисконтировании яв-сянорма дисконта, выражаемая в долях или в %-ах в год.
Для дисконтирования денежного потока на n- ый год, осуществляется путем умножения его значения на коэф.дисконтирования.

Е - норма дисконта
a - коеф.дисконтирования

Денежные потоки инвестиционного проекта.
Эффективность инвестиционного пректа оценивается в течении расчетного перпода, охватывающего временной интервал от начала проекта до его прекращения.
Расчетный период разбивается на отрезки, в пределах которых производится агригирование данных, используемых для оценки финансовых показателей. Время измеряется в годах или долях года и отсчитывается от фиксированного момента, принемаемого за базовый.
Денежные потоки инвестиционного пректа – это зависимость от времени,денежных поступлений и платежей при реализации проекта.
На каждом шаге значение денежного потока характеризуется :
1) притоком равным размеру денежных поступлений на этом шаге.
2) Оттоком равным платежам на этом шаге.
3) Сальдо (активный баланс эффект ) равным разности между притоком и оттоком

Денежный поток состоит из потоков от отдельных видов деятельности:
1.денежные потоки от инвестиц.деятельности
2. денежные потоки от операционной деятельности
притоки : выручка от реал-ции, внереалезац.доходы
оттоки : налоги и тд.
3.денежные потоки от финансовой деятельности.
Денежные потоки могут учитыватся в различных валютах.

56. Показатели эффективнос ти инвестиционного проекта.
В кач-ве основных показателей, используемых для расчетов эффективности инв.пректов применяется :
1). Чистый доход ( ЧД )
Fm=В-З
В-приток З-затраты
Накопленный доход за весь период проекта. ЧД>ЧДД
2). Чистый дисконтированный доход ( ЧДД )

ЧД и ЧДД характеризуют превышение суммарных денежных поступлений над суммарными затратами для данного проекта соответственно без учета и с учетом неравномерности эффектов, относящихся к различным моментам времени.
Разность между ЧД и ЧДД называютдисконтом проекта.
Для признания проекта эффективным необходимо, что бы ЧДД был положительным.
3). Внутренняя норма доходности ВНД ( норма дисконта, рентабельность проекта,норма рентабельности ) – это такое положит.число Ев ,что при норме дисконта Е=Ев чистый дисконт.доход проекта обращается в ноль.При всех больших значениях Е ЧДД – отрицательный, при всех меньших значениях Е – ЧДД – положительный.
Е > Ев ЧДД < 0
Е < Ев ЧДД > 0
Если не выполнены неравенства, то нормы дисконта не существуют.
ЧДД=0
Для оценки эфф-ти инв.проекта значения ВНД необходимо сопоставлять с нормой дисконта.
Инв.проекты, у которых ВНД> Е имеют положительный ЧДД – эффективны.
ВНД < Е имеет положительный ЧДД – неэффективен.
Для определения ВНД используют метод последовательных итераций ( метод подбора)
ВНД может быть использована так же :
1. для эк.оценки проектных решений, если известны приемлемые ВНД у проектов данного типа.
2. для оценки устойчивости инв.проекта по разности ВНД-Е , чем больше разница, тем более устойчив проект.
3. для установления участниками проекта нормы дисконта Е по данным о ВНД альтернативных направлений вложения инвесторами собственных средств.
4. срок окупаемости – это продолжительность периода от начального момента до момента окупаемости. Начальный момент указывается в задании на проектирование.
Моментом окупаемости наз – ся тот наиболее ранний момент времени в расчетном периоде после которого ЧД и в дальнейшим остается неотрицательн.
Срок окупаемости с учетом дисконтирования это продолжительность периода от нач.момента до момента ок-ти с учетом диск-ия, т.е. тот наиболее ранний период после которого текущий ЧДД становится и в дальнейшем остается неотриц.
Период окуп-ти у ЧД > ЧДД
4). Потребность в доп.финансировании ( ПФ)-это макс.значение абсолютной величины отрицательного накопленного сальдо от инвестиционной и операционной деят-ти (отрицат.величины на нач.стадии проекта)
Величина ПФ пок-ет мин.объем внешнего финансирования проекта, необходимый для обеспечения его финансовой реализуемости.
Следует отметить, что реальный объем доп.финансирования не обязательно должен совпадать с ПФ и как правило, превышает его из необходимости обслуживания долга.
Потребность доп.финансирования с учетом дисконта это макс.значение абсолютной величины отриц-ого накопленного дисконтированного сальдо от инв.и операц.деят-ти.
5). Индексы доходности- хар-ют относительную отдачу проекта на вложенные в него ср-ва.
Они могут рассчитываться для диконт.и недисконтированных ден.потоков.
Используются :
1. Индекс доходности затрат- отношение суммы денежных притоков к сумме оттоков.
Характ-ет отдачу
2. Индекс доходности дисконт. Затрат – это отношение суммы дисконтированных денежных притоков к сумме денежных оттоков ( отношение выгоды –затраты )
3. Индекс доходности инвестиций – это отношение суммы элементов женежного потока от операц.деяте-ти к абсолютной величине суммы элементов денежного потока от инвестиц. Деят-ти.
4. Индекс доходности дисконтированных инвестиций – отношение суммы дисконтированных элементов денежного потока от операционной деят-ти к абсолют.величине дисконтированной суммы элементов денежного потока от инвестиционной деят-ти.




Таблиця 3.2. [47]
Мотиви компаній, що інвестують в Україну

Ранг
Чому ви вирішили інвестувати в Україну
В цілому

1
Масштаби ринку і потенціал його росту

1,05

2
Доступ до нового регіонального ринку

1,92

3
Якість навичок робочої сили

2,15

4
Наявність дешевих факторів виробництва (дешева робоча сила, енергія, сировина)

2,27

5
Виробничі потужності

2,32

6
Підвищення конкурентоспроможності в поставці на розвинуті ринки

2,53

7
Податкові стимули

2,69

8
Доступ до наукових і технологічних розробок України

2,71



Таблиця 3.3. [47]
Пріоритети державної політики України

Ранг
Пріоритет
В цілому

1
Лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків

1,12

2
Зняття обмежень на долю іноземної власності в українських компаніях

1,16

3
Мінімізація бюрократичних обмежень

1,17

4
Зниження податкових ставок та скорочення числа податків

1,32

5
Зняття обмежень на доступ до внутрішнього і зовнішнього ринків

1,78

6
Удосконалення системи контролю за дотриманням контрактів

1,81



За оцінками деяких спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в Україну обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80%. В рейтингу інвестиційної привабливості країн світу Україна посідає 135 місце. 62,9% прийнятих Україною інвестицій направлено на фінансування рухомого і нерухомого майна, 32% надійшло у вигляді грошових внесків – це менше 20% від необхідного рівня інвестування.
Інвестиції здійснені в рамках 4669 спільних підприємств, з яких лише 27% виробляють яку-небудь продукцію. При створенні СП не завжди організуються виробництва з повним технологічним циклом, з використанням найновіших технологій фірми-інвестора, яка випускає товари, що необхідні Україні, але не виробляються національними підприємствами.
Загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України становить більше 40 млрд. дол. США, в тому числі для таких високотехнологічних галузей як металургія (7 млрд. дол.), машинобудування (5,1 млрд. дол.), хімія і нафтохімія (3,3 млрд. дол.). [20, 33]
Структура іноземних інвестицій в Україну в 1999 році показує, що найбільший інтерес до вкладення капіталу в інвесторів викликають (у млн. дол. і в % до загального обсягу): харчова промисловість (662,4 млн. 20,4%), внутрішня торгівля (557,7 млн. 17,2%), машинобудування і металообробка (354,8 млн. 10,9%), паливна промисловість (189,5 млн. 5,8%). [20]
Основними формами притягнення ПІІ в економіку України протягом 1999-2000 років залишалися грошові внески, на які припадає 358,5 млн. дол. (47,5% вкладених коштів), внески у формі рухомого і нерухомого майна - 217,5 млн. дол. (28,8%) і цінних паперів -112,7 млн. дол.(14,9%). [20]
Найбільші обсяги інвестицій внесені (у млн. дол. і в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589,5 млн., 18,1%), Нідерландів (301,0 млн., 9,3%), Росії (287,7 млн., 8,9%), Великобританії (243,4 млн. 7,5%), Німеччини (229,5 млн., 7,1%), Кіпру (196,3 млн., 6,0%). [20]
Інвестори з США вкладають свої капітали практично в усі галузі промисловості. Інвестиції з Нідерландів направляються головним чином у харчову промисловість (на 01.10.99 р. їх обсяг склав 235,5 млн. дол.); з Росії - у паливну (133,7 млн. дол.); Великобританії - харчову промисловість (53,7 млн. дол.), а також у машинобудування і металообробку (43,4 млн. дол.); з Німеччини - у харчову промисловість (69,9 млн. дол.) і у внутрішню торгівлю (57,8 млн. дол.). [20]
За останні роки іноземні інвестиції вкладені в 7362 підприємства України, причому 27,3% усіх вкладень спрямовані в підприємства, що є власністю інших держав. [42]
Найбільш привабливим регіоном ПІІ є Київ (1031,3 млн. дол., або три чверті всіх інвестицій, велика частина яких спрямована у внутрішню торгівлю, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення). Друге місце за обсягом інвестицій займає Київська область (266 млн. дол., причому 79,2% інвестицій припадає на харчову промисловість). Третє місце належить Донецькій області. [20]
Подібна тенденція іноземної участі в українській економіці спостерігається й в інших регіонах України. Наприклад, у 1999 році між підприємствами України і Канади були підписані 18 комерційних договорів на загальну суму 163 млн. дол., серед яких можна виділити контракт між канадською компанією Aurora Pacific Consulting and Development Corporation (Ванкувер) і Іванівським спецкар‘єром (Вінницька область) про створення найбільшого в Європі заводу по виробництву абразивного граніту вартістю 6 млн. дол. (внесок канадської сторони - 3,2 млн. дол.), меморандум між фірмою Central Canadian Structures (Вінніпег) і Дарницьким фармацевтичним заводом (Київ) про модернізацію виробництва на заводі вартістю 7,5 млн. дол. (канадська інвестиція -5,3 млн. дол.) та інші проекти. [36]
Незважаючи на те, що фінансові потоки продовжують іти в Україну, ці надходження поки що не сприяють істотному поліпшенню стану економіки. Однією з причин такої ситуації є той факт, що капітал направляється головним чином у високоприбуткові галузі (харчову промисловість, торгівлю, фінансово-банківську систему), а не у високотехнологічні виробництва (машинобудування і металообробка, хімія і нафтохімія, мікробіологія). [42]
Прямі іноземні інвестиції в економіку України в 2000 році виросли до $583 мільйона з $437 мільйонів у 1999 році. [20]
Обсяг іноземних інвестицій, вкладених в економіку країни з моменту здобуття незалежності в 1991 році, на 1 січня 2001 року склав $3,831 мільярди в порівнянні з $3,248 мільярди роком раніше.
Уряд розраховував на $700 мільйонів іноземних інвестицій у 2000 році і $900 мільйонів - у 2001 році.
Західні експерти умови перебування в Україні оцінюють в основному доброзичливо, однак, по деяких позиціях досить критично: 81% експертів позитивно оцінили відношення до них місцевого населення, 70% - рівень культури в публічних місцях. Більше половини опитаних (53%) задоволені рівнем цін в Україні, а 40% - якістю товарів. У той же час негативно характеризується поводження чиновників (80% опитаних), рівень українського сервісу (75%), якість засобів масової інформації (71%), зовнішній вигляд вулиць, стан комунального господарства (64%), система транспортного забезпечення і зв'язку (63%). [42]
Західні експерти досить високо оцінюють ділові якості українських партнерів, з якими вони працюють в Україні (15% опитаних назвали їх фахівцями найвищого рівня, 35% - відзначили досвідченість і високу кваліфікацію, 29% - середній професійний рівень і лише 6% - низький). При цьому 28% респондентів вважають, що їх постійні українські партнери - високопорядні люди, яким можна цілком довіряти. Біля третини (31 %) опитаних мали справу з партнерами, що можуть поводитися по-різному, в залежності від ситуації, що складається, а в 18% випадків їм довелося зіштовхнутися з людьми, яким довіряти не можна.
Серед групи чинників, що негативно вплинули на імідж України, насамперед, відзначили проблеми, які виникли в іноземних інвесторів (50%). На їхню думку, вплив України на міжнародних ринках кредитів і інвестицій мінімальний (так вважають 94% опитаних). [42]
Незважаючи на те, що протягом декількох останніх років спостерігався ріст зовнішніх інвестицій в Україну, обсяг прямих іноземних інвестицій не відповідає потребам відродження економіки України.
Відповідно до рейтингу журналу Central European Economic Review, Україна, займаючи 15 місце з 27 постсоціалістичних країн за рівнем політичної стабільності, знаходиться лише на 21 місці по показниках інвестиційного клімату й етиці бізнесу. [42]
Активному інвестуванню в економіку України перешкоджає відсутність стабільного податкового законодавства. Протягом останніх трьох років було прийнято більше 200 змін і доповнень до Закону України "Про податок на додану вартість". Сьогодні державна податкова політика спрямована на максимальне наповнення дохідної частини бюджету, а тому не стимулює виробництво. Офіційне податкове навантаження в Україні в півтора рази вище, ніж у країнах з таким же рівнем ВВП. [44]
Законодавча база України суперечлива, нестабільна і малозрозуміла для іноземних інвесторів. Так, іноземну підприємницьку діяльність в Україні регулюють понад 130 законодавчих актів. Умови ведення бізнесу ускладнює наявність близько 100 контролюючих державних органів. За даними Київського міжнародного інституту соціології, 80% підприємців вважають, що без "неформальних відношень" з місцевими чиновниками вони не змогли б вести свій бізнес в Україні.[44]
Як же визначається інвестиційна діяльність по українському законодавству ?
Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є усі види майнових цінностей, вкладені в об'єкти підприємницького й других видів діяльності. Відповідно, інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямована на довгострокове вкладення капіталу в яке-небудь підприємство з метою одержання прибутку.
Основним законодавчим актом, що регулює інвестиційну діяльність в Україні, є Закон України “Про режим іноземних інвестицій”. Відповідно до Закону іноземні інвестиції – це цінності, вкладені іноземними інвесторами в які-небудь об'єкти, інвестування в який не заборонено законами України. [2]
Якщо підійти до розгляду цієї проблеми з погляду невідпрацьованості діючого законодавства, то слід зазначити, що за останні роки було прийнято декілька правових актів, що регулюють питання іноземного інвестування: 13 березня 1992 р. – Закон України “Про іноземні інвестиції”; 20 травня 1993р. – Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування”; 17 грудня 1993р. – Закон України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій у Україні”; 19 березня 1996 р. – Закон України “Про режим іноземного інвестування”, після опублікування якого втратили силу усі раніше прийняті перераховані документи. І хоча відмітною рисою останнього Закону є посилення гарантії збереження іноземного капіталу, в умовах постійно мінливого середовища, завжди викликають визначені сумніви в іноземного інвестора


     Страница: 7 из 7
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 6 7 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка