Страница: 3 из 5 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
В обліку (подальші витрати) |
Протягом звітного року |
Первісна вартість нематеріального активу + Витрати на удосконалення нематеріальних активів, підвищення їх можливостей і терміну корисної експлуатації, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод |
У фінансовій звітності (балансі) |
На дату балансу |
Балансова вартість = Первісна (переоцінена) вартість – Знос (переоцінений знос) |
Взагалі у світовій бухгалтерській практиці існує три підходи до визначення справедливої вартості нематеріальних активів, які зараховуються на баланс.
1) Витратний підхід— використовується при оцінці вартості НМА у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прибуток, що прогнозується, не є стабільним. Оцінюючи повний перелік витрат варто врахувати усі існуючі витрати, такі як праця, матеріали, витрачені на формування об’єкту НМА, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції, логотипу, ліцензії, сертифікату тощо.
2) Порівняльний (ринковий) підхід— застосовується у тому випадку, коли є достатньо розвинений ринок продаж оцінюваних НМА. Даний підхід заснований на принципі ефективно функціонуючого ринку, на якому інвестори купують та продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні рішення.
3) Підхід прибутковості— використовується, як правило, при оцінці патентів та ліцензій, торгівельної марки, майнових прав. Цей метод заснований на розрахунку економічних вигод, пов’язаних з отриманням надприбутку на активи за рахунок НМА.
Первісна вартість нематеріальних активів може збільшуватись на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну використання, які будуть сприяти збільшенню початково очікуваних майбутніх економічних вигод.
При цьому слід пам’ятати, що у бухгалтерському обліку витрати на ремонт та витрати на поліпшення нематеріальних активів розмежовані за економічним змістом.
Ті ж витрати, які дозволяють отримати тільки первісно визначені майбутні економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об’єкт нематеріальних активів у придатному для використання експлуатації стані, включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати були понесені.
Стосовно гудволу, то тут також існують три способи визначення його вартості, тобто ціни, яку покупець має заплатити понад балансову вартість чистих активів підприємства.
Перший спосіб— це визначити ринкову вартість чистих активів. Наприклад, ринкова вартість чистих активів становить 6,5 млн. грн., тим часом як балансова вартість цих активів — 5,0 млн. грн. Отже різниця (1,5 млн. грн.) і буде гудволом.
Однак такий спосіб визначення вартості є досить складним, оскільки, іноді дуже важко визначити, які саме об’єкти активів відносяться до чистих, адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величиною і дорівнює сумі власного капіталу (активи мінус зобов’язання). Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилось зобов’язань. Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об’єкта, що входить до складу цих активів.
Другий спосібполягає у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими підприємствами, які працюють у цій галузі. Для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.
За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке продається, і такий же (за ті роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з’ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудволу.
Кількість років при цьому визначається, як правило, приблизно — з терміну, протягом якого можна розрахувати, що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисного використання гудволу. Власне, цією кількістю років потім, після купівлі, підприємство обумовлює і нарахування амортизації на придбаний гудвіл, і, таким чином, під кінець терміну корисного використання відбувається знецінення гудволу.
Затретім способомвартість гудволу визначається шляхом ділення суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку (вражену в процентах частка прибутку в ціні товару). Наприклад, перевищення прибутку підприємства над середньо-галузевим показником прибутку — 30,0 тис. грн., середня норма прибутку — 5 %, тоді вартість гудволу становитиме 600 тис. грн. (30,0 : 0,05).
№запису | Підстава і зміст запису | З кредиту рахунку 12 у дебет рахунків | Разом по кредиту 12 |
| | 13 | 163742949799 |
1 |
Акт приймання-передачі | | 2300 2300 |
2 |
Акт приймання-передачі | | 5100 5100 |
3 |
Довідка бухгалтерії | 500 | 500 |
4 |
Акт переоцінки | | 2200 2200 |
5 |
Довідка бухгалтерії | | 1350 1350 |
6 |
Акт приймання-передачі | | 2200 2200 |
7 |
Акт ліквідації | | 2600 2600 |
РАЗОМ: | 500 | 2300 | 2200510013502200260016250 |
№запису | Підстава і зміст запису | З кредиту рахунку 19 у дебет рахунків | Разом по кредиту 19 |
| 14 | 37 | 385 | та інші |
| |
1 |
Розрахунок бухгалтерії | 25000 |
| | | 25000 |
2 |
Розрахунок бухгалтерії | | 37500 |
| | 37500 |
3 |
Розрахунок бухгалтерії | | | 2300 |
| 2300 |
РАЗОМ: | 25000 | 37500 | 2300 |
| | 64800 |
У Балансі нематеріальні активи відображаються наступним чином (табл. 3.3):
Актив | Кодрядка | Підстава для заповнення(рахунки та субрахунки за новим Планом рахунків) |
І. Необоротні активи | | |
Нематеріальні активи | | |
залишкова вартість | 010 |
Різниця між сумами за рядком 011 та 012 |
первісна вартість | 011 |
Сальдо рахунку 12 „Нематеріальні активи” |
знос | 012 |
Сальдо субрахунку 133 „Знос нематеріальних активів” |
Незавершене будівництво | 020 |
Сальдо рахунку 15 „Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” |
… | … |
… |
Усього за розділом І | 080 |
… |
№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. |
| Дебет | Кредит |
| |
1 |
Нараховуються витрати, понесені впродовж розробок у зв’язку зі створенням НМА11 | 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” | 13 „Знос необор. активів” | 35270 |
| | | 20 „Виробничі запаси” | |
| та інші рах. елементів витрат | | ||
2 |
Сплачено збір за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкт промислової власності | 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” | 311 „Поточні рахунки у національній валюті” | 85 |
3 |
Зараховано сплачений збір до складу капітальних інвестицій | 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” | 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” | 85 |
4 |
Нараховано винагороду автору — штатному робітнику підприємства | 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” | 661 „Розрахунки за заробітною платою” | 4500 |
5 |
Нараховано збори до відповідних фондів (37% + 2,0 %) | 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” | 65 „Розрахунки за страхуванням” | 1755 |
6 |
Право на об’єкт промислової власності зараховується до складу НМА | 124 „Права на об’єкти промислової власності” | 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів” | 41610 |
Страница: 3 из 5 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка |