РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Методы оценки финансового состояния предприятия в современных условиях.. Реферат.
Полнотекстовый поиск:




     Страница: 5 из 5
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 






Ч – средняя величина уровня прибыльности.
Ч = общая сумма прибыли / объем производства, грн

Ч = 219867 / 218988 = 0,996;
Вкр.об = 98 / 0,996 = 98,4.


Таблица 3 –
Расчет точки безубыточности по каждому изделию



Наименование изделия

Точка безубыточности в стоимостном выражении
(Вкр.об)

Удельный вес каждого изделия

Точка безубыточности по каждому изделию (Вкр.і)

А

98,4

0,0911

8,96

Б

98,4

0,2405

23,67

В

98,4

0,1665

16,38

Г

98,4

0,3117

30,67

Д

98,4

0,1051

10,34

Е

98,4

0,0851

8,37



Вкр.і = Вкр.обґудельный вес по каждому изделию

Таблица 4 –
Расчет точки безубыточности по каждому изделию
в натуральном выражении



Наименование изделия

Точка безубыточности по каждому изделию (Вкр.і)

Цена за единицу изделия

Точка безубыточности в натуральном выражении (Nkki)

А

8,96

89

0,10

Б

23,67

83

0,28

В

16,38

70

0,23

Г

30,67

94

0,33

Д

10,34

67

0,15

Е

8,37

40

0,21



(Nkki) = (Вкр.і) / цена единицы продукции


Таблица 5 –
Расчет уровня резерва прибыльности по каждому изделию



Наименование изделия

Объем производства в денежном выражении

Точка безубыточности по каждому изделию (Вкр.і)

Резерв прибыльности (УРП)

А

20025

8,96

0,99

Б

52871

23,67

0,99

В

36610

16,38

0,99

Г

68526

30,67

0,99

Д

23115

10,34

0,99

Е

18720

8,37

0,99



УРП = (Объем производства – Вкр.і) / объем производства


Таблица 6 –
Расчет критического объема выпускаемой продукции



Наименование продукции

Удельный вес

Постоянные издержки (УПР)

Доля постоянных издержек (ПРі)

Цена единицы продукции без переменных издержек

Критический объем выпускаемой продукции (Nкр.i)

А

0,0911

98

8,9

46

0,19

Б

0,2405

98

23,57

18

1,31

В

0,1665

98

16,32

22

0,74

Г

0,3117

98

30,55

26

1,17

Д

0,1051

98

10,30

22

0,47

Е

0,0851

98

8,34

18

0,46



ПРі = УПРґудельный вес каждого изделия
Nкр.i = ПРі / (цена ед. пр-и – переменные издержки)


Таблица 7 –

Расчет уровня резерва прибыльности



Наименование продукции

Цена за единицу

Объем производства в денежном выражении

Объем производства в натуральном выражении

Критический объем выпущенной продукции (Nкрi)

Уровень резерва прибыльности (УРП)

А

89

20025

225

0,19

20008,09

Б

83

52871

637

1,31

52762,27

В

70

36610

523

0,74

36558,20

Г

94

68526

729

1,17

68416,02

Д

67

23115

345

0,47

23083,51

Е

40

18720

468

0,46

18701,60



УРП = (Объем пр-ва натур. – (Nкрi))ґцена за единицу


ТИПЫ САНАЦИОННЫХ
МЕРОПРИЯТИЙ

Соци

Cinoii aiaiaio eceiao iaooiiiai iaeia  iaaaaa a iaiao eiiieaeoiiai aeiaieiai iaeaaiaiiy  iniauaiiy iaieinoaa, aeeae caiaeuiі aeянки, aoaeiee  niioae. Ii aiaiaio ia eceiaiaa товариствi, ye iaaeei, iieeaaaouny eiioieu  aiaeya ca oaoiiei iniauaiiyi caaieo a iaiao iaєeoіa, oaii iaiae caiaeuieo aeuieou  aoaeiea neeaaa 20-30 iea, a caaianueiai iaeaaiaiiy -- 8-12 iea (a caeaiino aa anoaiiaeaieo caeiiii oaiia aiioecao).

A eceiao oeeaaaou ianooii aeae aiaiaia:

лізинговий дiaiaі aac iioiio ii yeiio ia iaaaaaaюouny які-небудь aiiiaeaiino ia iaia iney caeiaiiy iniiaiiai ano iaiae;
лізинговий договір з правом продовження ii yeiio iaiaaю iaaaouny iieeanou iiaiaeoe eiinou aiaiaio a iaiinoiiiiuiio iiyaeo. ici iaiaii ieaoe a ouiio aeiaaeo ciaiooouny iioe o, ui стягувались протягом iniiaiiai ano;
лізинговий договір з правом купівлі iaaiaoo iaiae iney caeiaiiy oaiio iaiae;
лізинговий договір з автоматичним переходом права власності;
лізинговий договір з правом дострокового розповсюдження (застосовується при оренді конторского обладнання);
договір з участю в прибутку від продажу.
При встановленні орендної плати для лізингу характерно те, що вона визначається в твердому розмірі на весь термін користування об'єктом. В наслідок ouiai cinoa aaiiaaaeuinou ca вірний облік ano ianoaaei, ui iioou aeyaeoe aieea ia  ici iaaa oeeaaaiiyi aiaiaio.

Aaonou eceiao aeea a naaa:

- aanioee ca eaioae, ui iaanooaaany;
- noie aiiioecaoійних aaaooaaiu;
- iai ca ecee;
- aeiaaiiae ca iaaai iineoae, iiaaoee;
- anoeo ieaoтку eceiaiaiai товариства.

Oy aaonou, ye iaaeei, iaaaeuo iaшiпочаткову aaonou ia'eoo iaiae. A caeaiino aa oaiio a aiaiaio aiia neeaaa 125-155% початкової aaoino ia'eoo.
Ie eceiaiaій угоді c iicaiiei iaoiaii eioaaee  acoeuoao, ui iaaoeia eiaii OН, yaey niai caiio aeniioo oiaaa -- aeniioii iineoa. aaecaoy aeniioo oiainiaeo iineoa c aieo eceiaiaeo oi  aeania iaaaoiiai aey caeniaiiy aeniioo oiaaa.
Ai enea iaeaaeeaoeo ieoaiu, ui aeiaaaou aicae ie eceiaiaeo угодах c iicaiieie iaoiaaie, oi Німеччини aaiinyou: iaaaeo ieaoiniiiiiino iioaioeiiai iicaiiiai eceiaiотримувача; aaooaaiiy eaeieo iiaeai, aeeeeeaieo iayaino ciiiaioieo iaaiaeo nenoai, ai yeeo iaeaaou noiiie; aeaaiiy iiaaoeiaeo  aaeoieo iiaeai  ciiiaioieo eceea, aeeae  iieoei.
Економіка ФРН, де щорічний приріст національного доходу становить 2,5 - 3%, вважається в Західній Європі зразком стабільного розвитку за умов майже незмінних цін. Велику роль у цьому зіграв стабільно працюючий лізинговий бізнес. Лізингова діяльність західнонімецьких промислових компаній на початку їх розвитку була зумовлена насамперед необхідністю максимально заощадливого й ефективного використання промислового потенціалу, який залишався після війни, а також залученням в економіку Німеччини валютних інвестицій, здебільшого із СШАЕкономіка ФРН, де щорічний приріст національного доходу становить 2,5 - 3%, вважається в Західній Європі зразком стабільного розвитку за умов майже незмінних цін. Велику роль у цьому зіграв стабільно працюючий лізинговий бізнес. Лізингова діяльність західнонімецьких промислових компаній на початку їх розвитку була зумовлена насамперед необхідністю максимально заощадливого й ефективного використання промислового потенціалу, який залишався після війни, а також залученням в економіку Німеччини валютних інвестицій, здебільшого із США. Звичайно, основна маса надходжень була зроблена через інші канали, але все ж значний процент усіх валютних капіталовкладень в економіку ФРН (за виключенням капіталовкладень у житлове будівництво) щорічно забезпечувався інтерлізингом.
Iaoa niaoaeciaaia caoaiiiiaouea eceiaiaa eiiiaiy «Aiea Eceia Gmbh.» виникла в 1962 році. Незабаром у різних землях ФРН почали з’являтися й інші лізингові фірми як з вузькою спеціалізацією (оренда суден, вантажних автомобілів), так і з широким спектром посередницьких операцій. У 1968 році такі фірми здійснбвали інвестиції вже на 280 млн. доларів. У 1972 році частина лізингових компаній і банків об’єдналися в «Німецьку лізингову асоціацію».
Зараз у ФРН діє близько 700 лізингових компаній, не враховуючи дочірніх фірм. Причому серед них 70 компаній з капіталом більш як 1 млн. марок. З 1970 по 1990 рік обсяг обороту компаній-членів «НЛА»
зріс з 0,8 до 94,9 млрд. марок.
Одже, лізингові компанії почали відігравати значну роль в економіці Німеччини. Більше того, їх оборот продовжував зростати навіть у період економічних спадів. Зараз у ФРН укладають до 2 млн. лізингових угод.
Лізингові операції в Німеччині набули поширення насамперед у сфері фінансового лізингу, який носить назву інвестиційного. В останні роки можна спостерігати значне зростання лізингових інвестицій, що спрямовуються на модернізацію галузей на основі найновітніших технологій. Водночас обсяг лізингових інвестицій у будівництво нових підприємств скоротився. Домінуючим у лізинговій політиці ФРН став напрям, пов’язаний з інтенсифікацією виробництва, науки, сервісу, тобто сфери послуг та інформаційних технологій. Сьогодні лізинг дає економіці країни близько 13-16% інвестицій.
Німецькі лізингові компанії в останні роки виходять на міжнародний ринок, пропонуючи послуги щодо широкого спектру товарів, хоча за багатьма показниками показниками все ще значно поступаються американським і японським інтерлізинговим фірмам. ФРН розвиває зв’язки насамперед із своїми сусідами по ЄЕС та країнами арабського світу, а віднедавна проявляє також інтерес до співробітництва з Росією й Україною у сфері лізингового бізнесу.
Подібна ситуація щодо лізингу спостерігається у Франції та Великобританії, які разом із Німеччиною утворюють трійку європейських лізингових лідерів.

VІІ. AENIIAEE



Aaiee  iai c iaeaaeeaoeo nooeoo eieiai aeiiiiee. Oiio noaiiaeaiiy oeaeciaaiiai eieo a iaoe eai iaiieeai aac icaeoeo ayeuiino eiiaoeieo aaiea, iniaeeai a iaeano aaieanueeo iineoa. Aey oiuiai icaeoeo ia Oeai noiiiaai iaeoeiо an iaiaoai oiiae. icaeoie aaieanueeo iineoa  ianiaeoeaiei, oia  ainoaoiui iiaei iaiaaeaiiyi a iaio aaiea. A aaiee iiiaio iiiyooy aaieanueeo iineoa anAaiee  iai c iaeaaeeaoeo nooeoo eieiai aeiiiiee. Oiio noaiiaeaiiy oeaeciaaiiai eieo a iaoe eai iaiieeai aac icaeoeo ayeuiino eiiaoeieo aaiea, iniaeeai a iaeano aaieanueeo iineoa. Aey oiuiai icaeoeo ia Oeai noiiiaai iaeoeiо an iaiaoai oiiae. icaeoie aaieanueeo iineoa  ianiaeoeaiei, oia  ainoaoiui iiaei iaiaaeaiiyi a iaio aaiea. A aaiee iiiaio iiiyooy aaieanueeo iineoa anе більше aoiaeou a noanio aaieanueo nenoaio. Oa ca'ycaia iaaaoni c aaaiiyi eiiaoeieo aaiea ia coieiyoeny ia ainyaiooiio, залучати anе aeuoo eeuenou eeioa. Ui a nai aao oyaia ca niai caeuoaiiy ieaoтку aaiea. A naie iaio eiiaoei aaiee nieaouny ia caoaiee ainaa  caeaeii  iaiaoaii aaoiaoaaoe niaoeoeo icaeoeo aaieanueeo iiaaoe ia Oeai. Iaдiсконалість aai aanooinou caeiiiaaai aace, iaainoaoiy eaaeoeaoy eaaa iaaaoeaii aieeaa ia icaeoie aaieanueeo iineoa. icaeoie iioaioeii iiaeo aaieanueeo iineoa aaaaouny iaainoaoiui oaeaei, oак як кeioe c iianeie aaiinyouny ai ieo  ia бажають aeeaaaoe свої заощадження. Oiio aey залучення eeioa aaiee noaiou oeieo aeeaiio iaao a caniaao ianiai ioiiao aey acuyniaiey ano iiceoeaieo noii oeo iineoa.

Для України є корисним є використання досвіду лізингових операцій країн Східної Європи. Із середини 80-х років лізинг включається в офіційну економічну політику таких країн, як Угорщина та Болгарія. Елементи лізингових структур з’являються також у Чехії, Польщі, Хорватії.
У Болгаріїлізингом почали займатися ряд національних посередницьких контор і банків. Вже в 1986 році з метою координації дій вони створили господарське об’єднання «Булгарлізинг». Це об’єднання організувало інформаційну лізингову мережу, що охоплювала всю країну і мала виходи за кордон. «Булгарлізинг» контролює зараз ряд магазинів, прокатних пунктів і станцій техобслуговування, які займаються оперативним лізингом та посередницькою діяльністю. Підприємства і банки, що входять до організації, практикують також фінансові лізингові операції. Фінансовий лізингу Болгарії здійснюється строком до 5 років при забезпеченні 100% кредитування операції через болгарські банки. Згідно з даними 1987 року, сума операцій по внутрішньому лізингу становила 3 млн. левів. У 1990 році до складу «Булгарлізинг» вже входили 247 самостійних організацій, а також два комерційних банків. Фонди об’єднання становлять більш як 150 млн. болгарських левів.
Болгарські спеціалісти оцінюють роль лізингу в фінансуванні процесу оновлення виробництва й оптимального використання технікив країні вище, ніж традиційні методи планово-адміністративного чи кредитного регулювання.
Однією із основних цілей при створенні «Булгарлізингу» була інтеграція в структуру світового лізингового ринку. Сьогодні ця організація співпрацює більш ніж із 700 фірмами Європи, Америки, Японії. У 1985 році «Булгарлізинг» стала членом міжнародної асоціації «LEASEUROPE».
Угорщина першою у Східній Європі зуміла подолати економічні стереотипи щодо промислового лізингу. Лізинг почав розвиватися в Угорщині в кінці 70-х років внаслідок звуження джерел фінансування існуючих новостворених виробництв. Державні кредитні організації в той час знаходилися удосить скрутному фінансовому становищі, а деякі підприємства, навпаки, мали досить велику економічну самостійність і значні заощадження як грошові, так і матеріально-технічні.
В Угорщині розроблено програму сприяння розвиткулізингу шляхом надання пільгових кредитів на подібні операції та преференційного митного режиму. У рамках даної програми для фінансування лізингу передбачається протягом 5 років виділити 0,5 млрд. доларів. Спеціальне законодавство по лізингу було розроблено в Угорщині в 1982-1985 роках. Воно регулює діяльність, пов’язану з лізингом, і насамперед з імпортно-лізинговими операціями. В останні роки лізингВ Угорщині розроблено програму сприяння розвиткулізингу шляхом надання пільгових кредитів на подібні операції та преференційного митного режиму. У рамках даної програми для фінансування лізингу передбачається протягом 5 років виділити 0,5 млрд. доларів. Спеціальне законодавство по лізингу було розроблено в Угорщині в 1982-1985 роках. Воно регулює діяльність, пов’язану з лізингом, і насамперед з імпортно-лізинговими операціями. В останні роки лізинговою діяльністю в Угорщині займаються спільні підприємства: зареєстровано більш як 200 лізингових операцій, причому більша частина з них з фірмами західноєвропейських країн.Серед угорських лізингових спільних підприємств найбільш відомою є компанія «ЦВАГ-Лізинг», яка є дочірньою фірмою австрійського банку « Central Wechel und Kredit AG ».
Польща в умовах сучасних економічних труднощів вбачає в лізингу один з шляхів поліпшення своїх фінансових справ.
За останні декілька років у Польщі з’явилися десятки малих підприємств і організацій, які займаються в основному оперативним лізингом. Висока віддача від таких внутрі- та зовнішньоекономічних операцій стимулює подальше зростання активності у сфері лізингу.
Для України розвиток лізингу – шлях до одержання інвестицій, необхідних для піднесення економіки.
Aiaaee an aaiee ia ieaeyee iaeaii oaaae ai noaoaaiiio ieaioaaii, ai, тим більш, iaeaoиiao, ieaioeoючись a naie ayeuiino ia застарілі oaaeoei aaieanue caniae  ieeiie iaioe. A ai naaaeie 80-х iea aaiee iaeoeiо ia caeiaeeny aeeaii nai ayeuiino. Ai eioy ouiai iaiao aoea iiaaaaia aeeaiia eaiiaiy, iaoi yei aoea iiioeyecaoey aaieanuei ayeuiino. Eeoa a 90-a iee ciiiaioi aaiee naeicii acyeeny ca aeeaio naio onoaiia  oiui ayeuiino. Naia a oae an noaei iieeaei aiaieoe ii iaeaoиia ieaieo aaieanueeo iineoa. Зараз aaieanueee iaeaoia noaa aeuo aaaneaieм.
Noania neooaoy oaaeoaecoouny iосиленою oaaaою aaiea ai iiaeai iaeaoiao. A iniia ouiai iioano eaaou aa oaiaaio, oaaeoai aey naoiai aeiiiiee: eioaiaoeiiaecaoey aaieanueeo inoeoooa, iiaoeoa  iineoa  aaaaoeювання oiainiaeo eiea. A acoeuoao eioaiaoeiiaecaoee  aaaaoeювання oiainia iineoae  iiaoeoe noaee iaiioeiовими у anuiio світі. І ye наслідок ouiai, ciaii cinea eiieoaioy i aaieaie. Ianeeaiiy eiieoaio iecaaei ai neiiaiiя ieaoтків aaiea. Aey iiaieaiiy iaaпевненості  neiiaiiy eceea aaiee aeoeaiо вдаються ai iciaie iaeaoiaiaeo noaoaae. A caoaie iaeoeo aineou oei caeieeiny aeciaaiiy aaieanueiai iaeaoiao ye inooiaioo iiaaaaiiy a eooy aeiaaeuii noaoaa iioao ia niieaaa.



     Страница: 5 из 5
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 5 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка