Безперервні– ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Багатоваріантні– перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).
Альтернативні – взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.
По відношенню до часуознаки можуть бути інтервальні і моментні.
Інтервальні– це ознаки, які характеризують результат процесів.
Моментні– характеризують об'єкт в певний момент часу.
§ Адитивність – підсумовувати, складати.
В залежності між зв'язку між ознакамивони бувають факторними і результативними.
§Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною . Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною .
Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність – результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата – результативна.
§ Статистичні показники – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню.
§ Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
§ Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
§ Статистична закономірність – це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
§ Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.
Метод статистики.
Методологічною основоюстатистики є:
1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;
2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;
3) системний підхід;
4) основи економічної теорії;
5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).
Будь-яке статистичне дослідження має4 етапи:
1) статистичне спостереження – збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору;
2) зведення і групування даних та результатів спостережень;
3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);
4) аналіз.
Всі ці чотири етапи об'єднуються єдиним – метою дослідження.
Статистика – це багатогалузева наука. Вона складається з окремихрозділів і підрозділів:
1)загальна теорія статистики– розглядає загальні поняття, категорії, принципи і методи кількісного виміру соціальних явищ і процесів;
2)економічна статистика– вивчає процеси суспільного виробництва, розподілу і споживання;
3)соціально-економічна статистика– вивчає добробут, культуру народу, загальну відмінність груп народу;
4)галузева статистика– вивчає відповідні галузі: фінансова статистика, статистика будівництва, статистика матеріального виробництва тощо.
Інколи окремо виділяютьдемографічну статистику(вивчає населення), але найчастіше вона входить до економічної статистики.
Функції статистики:
1)пізнавальна функція– статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку;
2)контрольно-організаційна функція;
3)керуюча функція– на основі наявних даних проводиться планування і керування.
Завдання статистики – див. Закон України "Про державну статистику".
За словами К.Маркса, У.Петті – батько економічної статистики, вперше використав замість опису цифри, порівняння, аналіз
Ми не говоримо просто цифри (25, 45, 6 000 000) як в математиці, а, наприкладСтатистика17 лютого 1999 р.
Семінар №1. Тема 1 і 2.
Див. План лекцій.
Додатково:
1. Завдання статистики.
2. Організація статистики в Україні.
3. Організація статистики за кордоном.
Контрольна робота по термінології (10-12 питань – основних визначень).
Статистичні спостереження.
План.
1. Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
2. План статистичного спостереження.
3. Види і способи статистичного спостереження.
4. Помилки спостереження і контроль вірогідності за ними.
Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:
1) бути достовірною;
2) носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);
3) бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).
§ Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою. Статистична інформація – це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки.
§ Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві.
Спостереження не завжди буває статистичним (наприклад, спостереження за якістю продукції на ринку не є статистичним).Спостереження буде статистичним тоді, коли:
1) вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
2) ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.
Отже можна доповнити, щостатистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним).
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1) програмно-методологічна частина;
Першим завданням у програмно-методологічній частині ємета дослідження. Далі необхідно визначитиоб'єкт дослідження(узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження.
§ Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані.
Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначенняпрограми– переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2) організаційна частина.
Ця частина вказує:
- місце– де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;
- час– це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві). Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані;
Час може бути об'єктивним і суб'єктивним.
Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані.
Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік, об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу)
Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.
Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
- хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи, інститути, лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
- строк проведення– початок і кінець збору інформації;
- графік проведення;
- матеріально-технічну базу;
- форми, способи і види статистичного спостереження.
Існуєдві форми статистичного спостереження:
1) Статистична звітність– це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна).
Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
2) Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).
Види статистичного спостереження.
- за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне.
Поточне (безперервне) спостереження– спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів.
Одноразовііперіодичні спостереженнявідносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.
- за охватом елементів сукупностіабоза повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне.
Суцільне спостереження– це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності.
Несуцільне спостереження– лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути:
а)вибірковим– таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково;
б)спостереження основного масиву– полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина.
в)монографічне спостереження– передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими.
г)анкетне спостереження– заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%.
Способи одержання інформації.
1)Безпосередній облік фактів– використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
2)Документальний– отримання інформації через документи первинного обліку;
3)Опитування– інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитування може бути:
- експедиційне (усне)– реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
- самореєстрація– респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок;
- кореспонденція– спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
- анкетне;
- явочне– респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
Помилки спостереження.
Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації.
Помилки репрезентативності– це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками.
Помилки реєстраціїбувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.
Для запобігання помилкамперш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності.
Зведення і групування статистичних даних.
План.
1. Суть статистичного зведення і групування.
2. Задачі і види групувань.
3. Ряди розподілу.
4. Статистичні таблиці.
Статистичне зведення.
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
§ Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому.
- Зведення може бутипростеіскладне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
- Зведення може бутицентралізованимідецентралізованим.
В нашому курсі ми звертаємо увагу саме на суспільні та економічні процеси, хоча, звичайно, оскіл
Copyright © by Мазуренко В.П. Produced (p) by Gray Wolf Production Inc.
All rights reserved. Unauthorized copying, printing & publishing are strongly prohibited & punished by law.
Сторінка 1 із1
Статистика24 лютого 1999 р.
Статистичне групування.
Одним із найважливіших методів статистики є групування.
§Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в якому-небудь суттєвому відношенні.
Воно єякраз тойметоді та стадія, пропустивши яку ми не можемо застосовувати інші методи. Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад:
- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
- виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.
Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними . Прикладом типологічних групувань може бути поділ підприємств за характеристикою видів власності, групування країн за економічним розвитком.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремих типів у загальній масі.
Аналітичні групування – це групування, які визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками. Наприклад, залежність між рівнем кваліфікації працівника та його заробітною працею. Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі.
Можливі змішання цих типів групування.
Групування можуть бутипростіікомбіновані.
Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки.
Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбінаційні групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу.
Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та з інтервалом групування.
Кількість груп визначається математичними методами. Вона має біти ні занадто малою, ні занадто великою, вони мають не заважати проаналізувати кінцевий результат.
Величина інтервалу
, де xmax– максимальне значення, xmin– мінімальне значення, n – кількість груп сукупності.
Формула Стеджерса (?)
Інтервали можуть бутивідкритіізакриті,рівніінерівні.
Рівні інтервали – інтервали з однаковою різницею між верхньою і нижньою границями кожного проміжку.
Нерівні інтервали – інтервали з різними різницями між верхньою і нижньою границями в різних проміжках.
Відкритий інтервал – інтервал з відсутньою однією із границь (наприклад, більше 100, менше 1).
Закриті інтервали – інтервали, в яких присутні всі границі.
Copyright © by Мазуренко В.П. Produced (p) by Gray Wolf Production Inc.
All rights reserved. Unauthorized copying, printing & publishing are strongly prohibited & punished by law.
Сторінка 1 із1
Статистика03 березня 1999 р.
Зведення і групування (продовження).
Особливим видом групування є класифікація.
§ Класифікацією називається систематизований розподіл явищ і процесів (об'єктів) на визначені групи, класи, розряди на підставі їх подібності і розбіжності.
Класифікації відрізняються від групувань тим, що групувальною основою класифікації є якісна ознака, вони більш стійкі, сталі і стандартні.
Ряд розподілу.
Після обробки кількісних значень, їх систематизації, ми дістаємо певний цифровий ряд, який називається статистичний ряд. Він має дві форми: ряд розподілу і динамічний ряд.
§ Ряд розподілу – це впорядкований розподіл сукупності на групи за певною варіюючою ознакою, розташованою в певному порядку (зростання, спадання тощо).
Виділяють атрибутивні і варіаційні ряди розподілу.
Ряд розподілу одиниць сукупності, в основу якого покладено якісні ознаки називається атрибутивним . Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення на міське і сільське.
Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження, називається варіаційним .
Варіаційний ряд розподілу має свої особливості. Він складається з двох елементів: варіантів і частот.
§ Варіантами називають числові значення розмірів кількісної ознаки. Числа, які відповідають цим варіантам, називаються частотами . Частоти можуть виражатися як в абсолютних, так і у відносних одиницях (напр. відсотках).
Відповідно до варіації ознаки, варіаційні ряди розподілу можуть бути дискретними і інтервальними. Вдискретному рядірозподілу кількісна ознака приймає тільки цілі значення. Коли значення варіантів ряду виражено у вигляді інтервалу, такий ряд розподілу називаєтьсяінтервальним.
Групи сімей - варіант |
Кількість сімей - частота |
Акумулятивна частка |
1
2
3
4
5 |
80
20
350
45
5 |
80
100
450
495
500 |
