Реформування української економіки по шляху ринкових перетворень привело до появи нового виду підприємницької діяльності - рекламного бізнесу. Процес формування реклами як складової частини ринкової інфраструктури і одного з секторів ринкової економіки в Україні почався по-істоті стихійно. Колишній досвід (в умовах командно-адміністративної системи управління) організації комерційної рекламної діяльності, був абсолютно недостатній для нових економічних реалій. У умовах, коли господарські зв'язки між товаровиробниками і споживачами встановлювалися централізовано, потреба в рекламі як комерційній інформаційній комунікації багато в чому носила символічний характер. Тільки у зовнішньоекономічній діяльності, а також в роздрібній торгівлі, де в принципі було неможливо "дійти" до кожного споживача нарізно утворювався простір для здійснення рекламної діяльності. Але і ця можливість використання реклами як засобу спонукання до покупки в умовах панування ринку продавця і відповідно тотального дефіциту товарів народного споживання істотно зменшувалася.
У зв'язку з цим на початкових етапах формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури в Україні відбувалося активне освоєння форм і методів рекламної діяльності, що склалися в країнах з розвиненою ринковою економікою. реклама в Україні дуже швидко стала необхідною частиною практично всіх сторін життя суспільства. На відміну від інших українських ринків, що знаходяться в стані депресії або скорочення, ринок реклами стрімко розвивався. За перші три роки ринкових перетворень ринок реклами структурувався, встановилися певні пропорції між окремими видами рекламної діяльності, стали складатися відносини між основними суб'єктами рекламного процесу.
Разом з тим розвиток ринку реклами в Україні відбувається на фоні кризи економіки, державності, а також політичної нестабільності. Природно, це не може не позначатися на стані і подальшому розвитку рекламної справи.
Потрібно зазначити, що роль і місце реклами в умовах економіки перехідного періоду ще не повністю визначені: відсутні дослідження, що дозволяють вивчити і творче адаптувати до вітчизняних умов досвіду західних країн в цій області, не з'ясовані з вичерпною повнотою питання формування організаційних структур в рекламному бізнесі, вельми дискусійною залишається проблема вибору каналів поширення рекламної інформації і розробки рекламних кампаній і оцінок їх ефективності.
Значущість дослідження цих і інших проблем формування рекламного бізнесу в Україні і недостатність розробки їх в науковій літературі визначають актуальність даної роботи.
Маркетингові фактори, що враховуються при виборі ЗМІ .
Задача маркетолога полягає в тому, щоб підібрати необхідні рекламні інструменти до потрібної аудиторії з урахуванням часу, в найкращому оточенні і в самому логічному місці, щоб рекламне повідомлення не тільки досягло найбільш широкої аудиторії, але також привернуло її увагу і спонукало покупцЗадача маркетолога полягає в тому, щоб підібрати необхідні рекламні інструменти до потрібної аудиторії з урахуванням часу, в найкращому оточенні і в самому логічному місці, щоб рекламне повідомлення не тільки досягло найбільш широкої аудиторії, але також привернуло її увагу і спонукало покупців до певних дій. Маркетолог повинен вирішити цю задачу на високому рівні рентабельності, щоб не був порушений баланс безперервності, частотності і обхвату.
При виборі конкретних рекламних інструментів маркетолог повинен насамперед вивчити декілька важливих чинників:
1. Загальні цілі і стратегія кампанії.
2. Розмір і характер аудиторії кожного рекламного засобу.
3. Географічний обхват.
4. Увага, міра дохідливості і мотиваційна значущість даного рекламного засобу.
5. Рентабельність.
Різні підходи при виборі рекламного засобу.
Формулювання рекламної стратегії.
Письмове формулювання рекламної стратегії є невід'ємною частиною будь-якого рекламного плану. При її відсутності важко проаналізувати логіку і послідовність рекомендованого рекламного графіка.
Як правило, опис стратегії повинен вказувати типи рекламних засобів і те, як вони будуть використовуватися, а також аргументувати зроблений вибір. Опис повинен починатися з короткого визначення аудиторії, на яку спрямована рекламна кампанія, пріоритети в роботі з нею, а також вказувати конкретні рівні обхвату, що плануються, частотності і безперервності. Необхідно пояснити характер рекламного повідомлення. Необхідно представити розбиття по різних рекламних засобах, що плануються до використання за період рекламної кампанії, бюджет на кожне з них, витрати на виробництво і необхідні матеріали. На закінчення необхідно вказати об'єм, що планується і тривалість рекламного оголошення разом з технічними можливостями і міркуваннями часу, а також бюджетні обмеження.
Після розробки рекламної стратегії необхідно вирішити задачу по підбору конкретних рекламних інструментів і складанню графіка їх використання.
Загальні цілі і стратегія рекламної кампанії.
На початку процесу підбору головною задачею є проведення огляду по характеру виробу або послуги, цілям, що плануються і розробленій стратегії, а також намічені ринки і аудиторії першого і другого порядку.
Характер самого виробу може передбачити використання того або іншого засобу.
Якщо однією з цілей маркетингової і рекламніої кампанії є розширення ринку збуту товару, то вибраний рекламний засіб повинен представляти інтерес як для покупців, так і потенційних ділерів. Наприклад, якщо в задачі входить стимулювання збуту виробу, що продається по всій країні, на одному з ізольованих ринків, то реклама повинна концентруватися передусім в місцевому і регіональному ЗМІ. З іншого боку, якщо метою Якщо однією з цілей маркетингової і рекламніої кампанії є розширення ринку збуту товару, то вибраний рекламний засіб повинен представляти інтерес як для покупців, так і потенційних ділерів. Наприклад, якщо в задачі входить стимулювання збуту виробу, що продається по всій країні, на одному з ізольованих ринків, то реклама повинна концентруватися передусім в місцевому і регіональному ЗМІ. З іншого боку, якщо метоюєпідвищення репутації фірми, рекламодавець може пожертвувати збутовим потенціалом місцевих потенційних програм на користь престижу високоякісних програм національних телемереж.
Ціна виробу і цінова стратегія також можуть вплинути на вибір ЗМІ як засіб реклами. Цінове обгрунтування часто є ключовим міркуванням при визначенні місця товару на ринку. Наприклад, вироби з високою ціною можуть зажадати залучення престижних засобів реклами по високій класовій ознаці для підтримки ринкового іміджу. Ще одним важливим етапом при підборі рекламних засобів є аналіз ринку і аудиторії, наміченого для даного товару. Чим більше відомо про ринок, тим вище ймовірність, що вибір рекламного засобу буде вдалим. Дані про намічений ринок повинні включати в себе його розміри, розташування і географічний профіль, а також домінуючий вік, рівень освіти, професію, прибуток і релігію аудиторії. Також необхідно враховувати такі психографічні характеристики, як стиль життя, особисті якості і очолюючі тенденції у ставленні до реклами, а також характеристики поведінки: споживчі цикли, що плануються переваги від використання даного виробу і інше.
Таким чином, в задачу маркетолога входить:
1. Вибір з інформації характеристик, які найбільш підходять для прийняття, придбання і використання даного товару.
2. Співвіднесення цих даних з характеристиками аудиторії, що отримала рекламне оголошення з допомогою вибраних рекламних інструментів.
Що спонукає споживача розщедритися
Використання сучасних рекламних стратегій.
Задача авторів реклами - створювати образи, що запам'ятовуються, які здатні впливати на майбутню поведінку потенційного споживача. Щоб ця гра не обернулася несподіваною невдачею, необхідно грамотно побудувати її стратегію:
Загальні принципи
Рекламна стратегія базується на доскональному знанні звичного стилю покупки і ставленні до неї майбутнього клієнта.
Щоб успішно просувати продукцію на ринок, фірма спільнозфахівцями-маркетологами повинна проаналізувати всі стадії проходження товару - від виробника до кінцевого споживача. Треба враховувати і оцінювати реакцію покупця на той чи інший вигляд реклами на всіх стадіях вірогідної покупки. Ще до того як він ухвалив рішення що-небудь придбати, рекламодавець вже може на нього впливати, наприклад, коли майбутній клієнт виходить на вулицю, коли він сідає до телевізора, слухає радіо, читає улюблену газету
Ефективною рекламною стратегією може бути названий тільки повний аналіз мотивів споживання.
Існують методики співпраці з так званимифокус-групами, що дозволяють з'ясувати не тільки думки людей про продукт, що пропонується ним, але і природу їх формирования.определяется ставлення до товару, переживання, пІснують методики співпраці з так званими фокус-групами, що дозволяють з'ясувати не тільки думки людей про продукт, що пропонується ним, але і природу їх формирования.определяется ставлення до товару, переживання, пов'язані з побаченим або почутим. Ці методики чудово зарекомендували себе серед західних фахівців з реклами і тільки починають розповсюджуватися у нас.
Багато керівників вважають, що важлива лише виразність рекламного звертання. На жаль, це далеко не так. У нас сьогодні найбільш популярний агресивний тип реклами. Такий підхід для когось може виявитися привабливим, але в більшості випадків він працює на відторгання. Саме складне - додержати психологічний нейтралітет по відношенню до всієї аудиторії, залученої до рекламної кампанії. Хороша стратегія повинна посилювати відчуття свободи вибору.
Незастосування в наших ринкових умовах західної рекламної практики часто перебільшується. Психологія покупки більшості товарів, особливо масового споживання, в наших покупців такі ж, як у американців або європейців. Тому практично будь-яка рекламна стратегія може бути розроблена по західних методиках.
Якщо товар задовольняє покупця і реклама впливає на нього в потрібний час і в потрібному місці, товар буде продаватися.
Його образ повинен сприйматися так, як ми запрограмували. Найстаріше в світі рекламне агентство J. Walter Thompson виражає цю ідею таким чином: “Не так важливо, що у вас звучить в рекламі, як те, що чує споживач."
- Iaeoeeoaony ee aeooaaioeaoey oai ( ii aaeiiai, ii aoiiai eeeaioia, ii aaiaiai aiaa).
2. Onoaiiaeaiea oaeae e iaiaaeaiee oaiiiaaciaaiey.
- Oaee oaiiiaaciaaiey - Ieaueu. Auoea. Iiaaaaiea oai. Iioeaiaaenoaea eiieoaioee.
- Iaiaaeaiea oaiiiaaciaaiey - Ii oiai oai. Ii oaiiaie nenoaia. Ii aaoeeiaaie oai.
3. Ieiiaoaeuiue auai oaiiaie iieeoeee.
Oaiiiaaciaaiea aeeaao iioann auaia iaoiaa oaiiiaaciaaiey e nai iioann oaiiiaaciaaiey .
Auai iaoiaa oaiiiaaciaaiey.
- Oaiiiaaciaaiea ii caoaoiiio ieioeio ( naaiea ecaaee ien ieaueu ).
- Oaiiiaaciaaiea ii iaoaeaiiie ieauee ( oeia noaaeo oaeu ii ieauee, eioio iia niaeaaony ainoeu, e oaiu onoaiaaeeaaao n oaoii ainoeaiey yoie oaee).
- Oaiiiaaciaaiea, iniiaaiiia ia niina ia iiaoeoe.
- Oaiiiaaciaaiea ii iaeneiaeuiie ieauee, iniiaaiiia ia aiaeeca oiee naiiieoiaaiinoe.
- Ineoieiaeaneia oaiiiaaciaaiea: aaoieoaoiay oaia, iauiay oaia, ieoaeay oaia.
Oaiiiaaciaaiea n oaoii eiieoaioee.
- Oaiiiaaciaaiea ii oaeouae oaia.
- Eiieoniia oaiiiaaciaaiea.
Aey oa noiieiaaaoaainy uiea nauoa e aaeecoaiuo caanu ainoaoiii iiaieeoaeuiia aaiy oiaaia e oneoa iiii auaaeeou ainaiu iniiaiuo aeaia oai, ieiaiaiea eioiuo iiauoaao eiieoaioiniiniaiinou iaaieyoey:
1) Neieucyuay iaaauay oaia eioiay onoaiaaeeaaaony a caaeneiinoe io niioiioaiey niina e iaaeiaiey e iinoaiaiii nieaaony ii iaa ianuuaiey uiea.
Oaeie iiaoia iauii ieiaiyaony ii ioiioaie e oiaaai ianniaiai niina, eae, iaieia, eaioaeyneea oiaau, eioiua aaaniaaiu oeieiio eoao iioaaeoaeae. Oneiaey uiiiie eiieoaioee a yoii neoaa oaaeoaecoony aunieie oanoaeoaeuiinou (yeanoeiinou) iioaaeoaeuneiai niina ia eciaiaiea oai. Iiieaiea oai iicaieyao ieaeau aieiaiea iioaaeoaeae e naiae iiaoeoee. Oaeay ieaioaoey oaaoao io oeiaianoaa iaaieyoey acaaioee iaiieyoee ii nieaie ecaaae ii ecaioiaeaie e aaeecaoee iiaoeoee, eae ca nao niaaoainoaiaaiey oaoiieiaee e iaaiecaoee iiecaianoaa, oae e oaaeeaiey iauaiia iiecaianoaa.
2) Aieaiaaiaiiay oaia, eioiay iaei iaiyaony ia iioyaiee aeeoaeuiiai ioacea aaiaie.
Yoi oaia ia oiaau ianniaiai niina, iaieia, eaioaeyneea oiaau. Ie ninoaaeaiee iiaiicia nauoa aey oaeeo oiaaia oaia yaeyaony caaiaa caaaiiie. Ciaeoaeuiia aa nieaiea iaaiciiii e ia iaycaoaeuii oaaeeeo nauo. Aey oaaeeaiey ieauee aieaa aaiia ciaaiea ieiaaoaao iiene acaaia nieaiey naaanoieiinoe iiecaianoaa iiaoeoee.
3) Oaia iioaaeoaeuneiai naaiaioa uiea. aciua aoiiu iioaaeoaeae iiaoo ieaoeou ca iaie e oa a ecaaeey acio oaio ia uiea. Iaeeooei iaacii yoio iiaoia iiao auou eniieuciaai aey oiai naaiaioa iioaaeoaeae, eioiua aioiau ieaoeou ca aiiieieoaeuiua oneoae.
Iaeaieaa aniinoaiaiiui ieiaii aaiiiai iiaoiaa yaeyaony iaeoeea onoaiiaeaiey oai ia aaeaaeeaou. Ianiioy ia oi ianoiyoaeunoai, oi eiiiaiey iaainoaaeyao iaie e oa a oneoae (iaaaicea iannaeia), oaiu ia aeeaou aey iannaeia iaaiai eeanna, aecian-eeanna, yeiiii-eeanna aceeaony ciaeoaeuii, eae e oneiaey (eiioioiinou) iieaoa. Eiia oiai, a NOA oaia aaeaaeeaoa caaeneo io oiai yaeyaony ee aaeaaen iyiui eee naiieao iiecaaaao ianeieuei iinaaie ia iooe neaaiaaiey ( a iineaaiai neoaa oaia ia 25% iea).
4) Yeanoeiay (aeaeay ) oaia, aunoi aaaeouay ia eciaiaiea niina e iaaeiaiey ia uiea, eae a noiiio iiauoaiey, oae e a noiiio nieaiey, a caaeneiinoe io eiiuieoou uiea.
5) Iaeiouanoaaiiay oaia, iaaoniaoeaaao iiaaaeaiiia iiieaiea oai iaaieyoeai, caieiauei aiieieouea iiceoee ia uiea e iiao iaaniaeou ciaeoaeuiia nieaiea ecaaae iiecaianoaa ca nao oaaeeaiey iauaiia nauoa e yeiiiiee ia anoiaao ii aaeecaoee iiaoeoee. Aeaaiay oaeu iaaieyoey a yoii neoaa - caooaieou aiaaaiea ia uiie iiauo eiieoaioia.
Iaiaoiaeiui oneiaeai yooaeoeaiiai eniieuciaaiey aaiiiai iiaoiaa yaeyaony naaieoaeuii aieuoay aiey uiea nauoa, eiioieeoaiay iaaieyoeai. Eiia oiai iaiaoiaei aunieee ianoe iiaoeoee, ieaaaiiinou iioaaeoaeae e iiaoeoee aaiiiai iaaieyoey.
Oaeie iiaoia ieiaieea a 80-a aiau oeia EAI ie caueoa naieo iiceoee iOaeie iiaoia ieiaieea a 80-a aiau oeia EAI ie caueoa naieo iiceoee ia uiea yeaeoiiaoaieaneeo e yeaeoiiiuo ieooueo iaoeiie. A iaaea 80-o aiaia EAI eiioieeiaaea 85% uiea nauoa yeaeoiiaoaieaneeo e ieiei 70% yeaeoiiiuo ieooueo iaoeiie ia uiea NOA. N naaaeiu 80-o aiaia iaaa eeoii oneeeaauaeny eiieoaioee EAI nieceea oaiu ia iiiaea iiaaee e onoaieea aieuoeinoai iiauo eiieoaioia n aiaeeaineiai uiea. [ 9;11 ]
6) Oaia ia iiaoeoe, auione eioiie iaeauai Aaiiue iiaoia ia iciaaao aniiaao oiaaia ii nieaiiui oaiai e ia yaeyaony aciiaeaiinou aaiieiaa. Yoi ieaioaoey ia noiai iaaieaiiue eoa iioaaeoaeae, ioaaueony eiaiii a oie iiaoeoee, eioio iaeucy iaeoe ia uiea, ia ianeoeaaiea "ieo" uiea.
7) Oaia, onoaiaaeeaaaiay iea, ai o aieuoeinoaa oei ia uiea.
Yoio iiaoia iauii eniieucoaony, eiaaa ia uiea eiaaony acaeiiaiiieiyuay iiaoeoey, eioiay iiao auou aaeeciaaia ii iauiui oaiai a iaaia n oiaaaie, oaiu ia eioiua nieaiu. Aey iaaieyoey aaii ieaeau aieiaiea e iniiaiie iiaoeoee.
8) Aiaiaiiay oaia, onoaiaaeeaaaiay ia iiaaaeaiio aoiio iiaoeoee, aaaioeouay ciaeoaeuio neeaeo ii naaiaie n iauiie oaiie ia oo a naio iiaoeoe ie auiieiaiee iioaaeoaeai yaa oneiaee ie iieoiea.
Oaiiaay iieeoeea ia iiao iiaoeoe.
Iieeoeea oai aey ieaeaaiey aunieiiieaeaaaiuo eeeaioia - inouanoaeyaony a oneiaeyo .eiaaa eiaao ianoi ieceay oanoaeoaeuiinou niina e oaia, e iiaoeoey ia yaeyaony iaaiaoii aaaiaaiiai eniieuciaaiey. Aiciiiuo eiieoaioia iiea iao. Aaa ie iaeii nauoa ia iienoiaeo oaeie aieuoie ino naaanoieiinoe, eioiue ieaae au e oooaoaie ieaueuiia! e iiaoeoee.
Aeau oai ia iiao iiaoeoe.
1) "Niyoea neeaie" ia uiea ,o.a. onoaiiaeaiea aunieie oaiu,
Iieeoeea oai aey iiieeiiaaiey ia aieuoie uiie.
Aieuoie uiie eiaao aunieo oanoaeoaeuiinou e oaia. Ii yoiio oaeaniiaacii onoaiaaeeaaou ieceea oaiu, ii naaiaie n aiieieoueie ia uiea oaiaie. Oae yiiineea eiiiaiee ie iiieeiiaaiee ia uiie NOA onoaiaaeeaaee oaiu ia nai iiaoeoe iea naieo iniiaiuo eiieoaioia, oi yaeyeinu ieaeaeaoaeuiui aey iieoiaoaeae, iniaaiii ie iieoiea aiiainoiyueo oiaaia. Eioaineaiay eiieoaioey a iaaea iiieeiiaaiey ia uiie, a caoai ieceay aioaaaeuiinou oiaiuoaao noaieaiea aiciiiuo eiieoaioia aunooiaou ia aaiiii uiea. Yooaeo io ianooaaia iiecaianoaa iicaieyao nieaou naaanoieiinou, a neaaiaaoaeuii e oaiu.
Iaiei ec yeeo ieiaia ieiaiaiey aaiiiai oaiiiaaciaaiey yaeyaony iiuo aiaaaiey yiiineeo iiecaiaeoaeae eiiiuoaiuo ieioaia ia uiie NOA. Ia iioyaiee 70-o aiaia caanu aiieieiaaee aiaeeaineea eiiiaiee. A 1979 aiao a NOA ia auei iiaaii ie iaiiai ieioaa yiiineiai iiecaianoaa. A ianoiyuaa aaiy aiey yiiineeo iiecaiaeoaeae ninoaaeyao 75%. [ 9 ;10 ]
N enoi oeiainiaie oiee caiey iieiaiea iaaieyoey, eniiaaaouaai aaiiue iiaoia, iiao oaaeoaeciaaouny eae oaaeeaieai iannu ieauee e aioiaa ia aeiaiiue eaieoae, oae e ciaeoaeuiui iaaaieai aioaaaeuiinoe. Iiyoiio ie eniieuciaaiee ieceeo oai oeiaianoai iaaieyoeai aieii eae iiii oiiaa anneoaou aiciiiua iineaanoaey, oae eae noaiaiu enea inoaN enoi oeiainiaie oiee caiey iieiaiea iaaieyoey, eniiaaaouaai aaiiue iiaoia, iiao oaaeoaeciaaouny eae oaaeeaieai iannu ieauee e aioiaa ia aeiaiiue eaieoae, oae e ciaeoaeuiui iaaaieai aioaaaeuiinoe. Iiyoiio ie eniieuciaaiee ieceeo oai oeiaianoai iaaieyoeai aieii eae iiii oiiaa anneoaou aiciiiua iineaanoaey, oae eae noaiaiu enea inoaaony ainoaoiii aunieie..
Oiaaeaiea oaiaie.
Oioy iaaieyoea iiaaaeyao oneiaiua oaiu niaeanii naiae oaiiaie iieeoeea, aio ieoiaeony aaoeeiaaou oaiu a caaeneiinoe io iioaaeaiey e eiieoaioee e iaiiaaiaiii iiaaaeaaou oneiaiua oaiu. Oeacaiiia inouanoaeyaony n iiiiuu:
- Neeaie e aicaaoa anoe iieaou.
- Ooieoeiiaeuiie neeaee oiaiaoai.
- Neeaee, caaenyuee io eieeanoaa iieoiaaiie iiaoeoee.
- Neeaee ie iieoiea ca iaeeiua aaiuae.
- Neeaee ia noeioeeiaaiea nauoa.
- Naciiiuo neeaie.
Oaeei iaacii, noeioeeiaaiea nauoa e oaiiiaaciaaiea yaeyony iaiei ec iaeaieaa nouanoaaiiuo yeaiaioia iaeaoeiaiaiai eiiieaena.
aac oaiu aaeecoony eiiaiua eiiiaaneea oaee, iiaaaeyaony eiieoaioiiniiniaiinou e yooaeoeaiinou aayoaeuiinoe nooeoou oeiu, ie yoii, noeioeeiaaiea nauoa iaaniaeaaao yooaeoeaio aaeecaoe oiaaia, a neaaiaaoaeuii e iieoaiea caieaieiaaiiie ieauee.
AEAAA 2.
NOAIIAEAIEA UIEA EAIOOIAAIA (ioeniuo ieiaaeaiinoae) A INNEE.
Iaaaeaee oa aaiaia, eiaaa ioaanoaaiiue «aieeuii-iiiuoeaiiue eiiieaen» niaaae an noaio ianeiaoouie oeaie ca 35 eiiaae, a oi aaiy, eae inoaeuiie aaeiaie ie iieuciaaeny ieiaaie eaioaeyee iinoeiaonoeaeuiiai iauanoaa. Ii aio, a iaaea 90-o o ian iiyaeyony iaaua «oeiu-eanoiee», eioiua aaoo ia naay aoaiea iaeaaeie caaae ianuuaiey ioaanoaaiiiai eaioaeyneiai uiea eaanoaaiiie iiaoeoeae. Oau, nicaaou ainoaoiiue annioeiaio oiaaia aiooe noaiu auei ia ec aai. Oiaaa iiiaea eiiiaiee iaaoeee naia aieiaiea ia eiinoaiiuo iiecaiaeoaeae, e aneia inneeneee iioaaeoaeu iieoee oeieee annioeiaio oiaaia aceeiiai iaciaaiey, eaanoaa e oaiu.
2.1. AICIIIINOE IOAANOAAIIUO IIAAAOIA EAIOOIAAIA
A ianoiyuaa aaiy iiecioei acaaeaiea inneeneeo «eaioaeyueeia» ia aaa aieuoea aoiiu: iinoaaueeia eaiooiaaia eiaieouo oei, oae iacuaaaiuo «aaiaiauo» eaiooiaaia e iinoaaueeia, noiyueo nai iieeoeeo ia enoi oaiiaii iaeaoeiaa, ia oiaaao, iiaaaaaiuo «ii oaia». Iaa yoe eiioaioee ieacaeenu ieiaioaiiuie e iicaieeee yao oei nicaaou iiuiua iaaiecaoeiiiua nooeoou. Ia naaiaiyoiee aaiu ii ioaieai aciuo niaoeaeenoia eiinieeaeiaaiiue iaiio uiea eaioaeyneeo oiaaia ninoaaeyao a innee io 600 ieeeeiiia ai 1 ieeeeaaa aieeaia a aia, ioaaeuiua niaoeaeenou neoao, oi ai 3 iea. aieeaia. (enoiie 1) [ 2 ]
A.Nieiia - aeaeoi oeiu “Nienoa”: «A Aiaeea iauai iiaa eaioaeyneiai uiea ninoaaeyao 49 ieeeeaaia aieeaia a aia. O ian, ii aciui ioaieai, - io 0,7 ai 1,2 ieeeeaaa aieeaia. A aeeaeoaa aaiy iu, eiiaii, ia ainoeaiai eo iauaiia, ii, oae eee eiaa, iao uiie aoaao anoe».
A yoe aiau iinoiyiii oaaeeeaaaony enei eiiiaiee, caieiaueony eaioaeyneei aecianii. Oieuei a Iineaa eo caoeeneiaaii aieaa 300, a oaeii a ia uiea niaaoao iiaaoee ai 2,5-3,0 ouny oeaoaioia, n oaoii icieiie oiaiaee - ai 10 ouny. Ii oae eae uiie aua ai eiioa ia noiieiaai, ia ioeaaiu aaiA yoe aiau iinoiyiii oaaeeeaaaony enei eiiiaiee, caieiaueony eaioaeyneei aecianii. Oieuei a Iineaa eo caoeeneiaaii aieaa 300, a oaeii a ia uiea niaaoao iiaaoee ai 2,5-3,0 ouny oeaoaioia, n oaoii icieiie oiaiaee - ai 10 ouny. Ii oae eae uiie aua ai eiioa ia noiieiaai, ia ioeaaiu aaiea nenoaiu aniaaaeaiey oiaaa, oi ai eiiaiiai iioaaeoaey, iniaaiii aaeiiaeuiiai, eaanoaaiiay iiaoeoey eeai ia aioiaeo aiana, eeai aioiaeo n iaie a oaia ai 300 iioaioia. Ana yoi oiiiceo noaiiaeaiea iiiaeuiuo uiiiuo ioiioaiee. E oiio a ia iaoiaeony aac «aeiieia» e «uiiieeia». Aiey eo aeciana a aceeiuo aaeiiao innee ninoaaeyao 30-40 iioaioia iaiioa. Iianiinou, enoiayuay io noeoeeiiai eiiioa, ia naiii aaea nauaciae, ai yoi iiao iieacaouny ia iaaue acaeya. Caanoo ia uiie iinooiaao ianaoeoeoeiaaiiay e aaa aaaiay aey caiiauy iiaoeoey.
E ana a aieuoay anou uiea (70-80 iioaioia) ieiaaeaeo naaiaiy aaoi aanyoeai eoiiaeoeo iineianeeo oei. Ii eiui ioaieai - 50-60 iioaioia. Ii aya ee oanoieee uiea niaeaniu ieeouny ni neieaoaeny neooaoeae. Aeoeaiinou aieuoiai enea iaeeeo iinoaaueeia nicaaao iaaaiyoiue oaiiaie oain e niouaao iioaioeaeuiuo iioaaeoaeae. Noaiynu oaaaouny ia uiea eaie oaiie, eiiiaiee ia anaaaa aaaoo ii ioiioaie aoa e aoao eiaeoio eao. Aio iiaio eeaau uiea eaioaeyneeo oiaaia iaaieieiao eiieaoiua oaae, oiau nicaaou a innee oeaeeeciaaiiue aecian. [ 2;3;8 ]
